Індуктивні узагальнення

Першою узагальнюючою формою висновку в судовому дослідженні, як було вказано вище, виступає індукція.

Індуктивне узагальнення на перших етапах дослідження не ставить своїм завданням вияснення взаємозв¢язків між фактами, і вирішує по суті справи, лише питання про належність доказів, відбираючи із множинності даних, що оглядаються і аналізуються слідчим, лише факти, які мають спільну ознаку. Кожен з таких фактів хоч і по-різному – з різних сторін і в різній формі – вказує на одну ознаку, спрямовує на думку про їх походження від однієї причини.

Такого роду індукції в судовому дослідженні належить досить важливе значення, так як вона сприяє накопиченню доказового матеріалу, створює той фундамент з фактичних даних, на якому базується вся побудова наступного доказування в суді.

Професор Строгович зазначає: “Путём индукции мы обобщаем признаки ряда фактов, случаев, и из обобщения признаков отдельных фактов, случаев выводим общее правило. Но ведь сколько бы частных случаев мы не изучали, всё это будет сумма частных фактов, и никакого общего правила из этого не получится: его можно предполагать, но нельзя утверждать с достоверностью”.

Це положення може бути віднесено і до індукційних узагальнень в судовому розгляді. Хоча тут мова йде про пізнання одиничного складного поняття, а не про встановлення правил чи закону, якому підкоряється ряд однорідних явищ. Знання про правильність узагальнення, а також про фактичний матеріал, який відноситься до справи, буде при такому підході лише припущенням.

Не дивлячись на вказану обмеженість висновку, індуктивне узагальнення являє собою якісно нову ступінь в дослідженні. Якщо різні одиничні факти, які виступають доказами, дають підставу для маловірогідного висновку про вчинення злочину, то індуктивний висновок про ряд таких фактів збільшує ступінь вірогідності такого знання. Розглядаючи такі докази, як наявність плям крові на одязі обвинуваченого, виявлення в нього вдома сокири з кров¢ю, факт погрози на адресу потерпілого, ми маємо всі підстави для висновку про належність обвинуваченого до вчиненого злочину. Але наш висновок буде лише вірогідним, так як ми не пішли дальше індуктивного об¢єднання ряду фактів в одну групу. Але отриманий висновок буде володіти більшим ступенем вірогідності в порівнянні з висновками відносно кожного одиничного факту. Оскільки на початку розслідування індуктивний умовивід – це висновок від ряду фактів без аналізу взаємозв¢язку між ними, оскільки і висновок в ньому буде лише сумою вірогідностей, але не достовірним знанням, так як сумуючи вірогідність, модна отримати лише більший її ступінь, але не достовірне знання. Для отримання достовірного знання індукція повинна бути пов¢язана з іншими формами висновків і перш за все з дедукцією.

Дата добавления: 2015-05-22