Порівняльна характеристика сприймання різних форм зображень

Форма зображень об'єкта	Нав'язаний режим роботи. Час тахістоскопічної експозиції, с	Вільний режим роботи. Час експозиції, с
Фотографія	0,125	1,38
Малюнок: · перспектива · диметрія · ізометрія	0,111 0,119 0,136	1,12 1,23 1,50
Креслення	0,206	2,40
Схема	0,197	2,56

В абстрактних ЗВІ інформація подається у вигляді сигналів-символів, для чого використовують три основні фор­ми зорової індикації — стрілкову, знакову, графічну.

Стрілкова індикація - це спосіб відображення інформації для забезпечення оператора відомостями про хід і спрямо­ваність змін, а також кількісними характеристиками параметрів, що контролюються, у зоні допустимих значень.

Основними перевагами стрілкових індикаторів є просто­та їхньої конструкції, зручність і легкість в експлуатації, а також мала собівартість. Незважаючи на певні недоліки — обмежену наочність, відображення тільки одного параметра, відносно велику площину шкали — стрілкові індикато­ри широко використовуються, оскільки оператори дуже лег­ко пристосовуються до них.

Рис.21

Приклади стрілкової індикації.

Загальний вигляд пілотажних приладів

Як свідчать результати експериментів, ефективність сприйняття інформації з таких індикаторів залежить від ха­рактеристик окремих їх елементів: шкали, стрілки, оциф­ровки, розмітки (рис. 21).

Точність і швидкість сприймання інформації залежать від форми і розміру шкали, особливостей графічної інди­кації, дистанції спостереження, а також режиму роботи оператора. При коротких експозиціях (t ≤ 5с) сприймання ін­формації з приладу з рухомою шкалою і нерухомою стріл­кою буде точнішим, ніж навпаки, а зі збільшенням часу екс­позиції все змінюється у зворотному порядку.

На якість сприймання інформації впливають форма і розміри шкали. Оптимальний кутовий розмір шкали стано­вить 2,5°…5°. За збільшення або зменшення діаметра шкали суттєво знижується точність сприймання інформації і збіль­шується час [60].

На підставі результатів експериментальних досліджень [105] була складена номограма, яка сприяє визначенню не­обхідних для проектування характеристик шкал, виходячи з заданої точності і дистанції сприймання інформації (рис. 22).

Якість сприймання інформації, як уже зазначалося, узалежнена також від форми шкали (рис. 23), вибір якої, своєю чергою, залежить від поставленого завдання.

Для кількісного зчитування інформації краще застосову­вати шкалу «відкрите вікно», а для характеристики пара­метрів глибини чи висоти або температури краща - верти­кальна (б). Для виділення характерних або особливих діля­нок шкали і прогнозування діяльності оператора найбільше підходять кругова (в) або напівкругова (ґ) шкали.

Важливе значення для сприймання інформації зі шкал приладів мають форма і розташування стрілок, особли­вості розмітки і оцифровки шкали. Найбільші переваги над іншими мас клиноподібна стрілка, кінчик якої має бути не ширший, ніж найменша позначка шкали, і має «працювати» на відстані 0,4...1,5 мм від графічних позна­чок поділу шкали. Ефективність застосування самих гра­фічних позначок, які певним чином поділяють шкалу, інтервал оцифровки, розміри самих штрихів мінімальних і оцифрованих діапазонів значення тощо вивчалися спе­ціально, і на підставі отриманих даних були розроблені відповідні закономірності, що формалізовані у вигляді гра­фіків, таблиць, номограм [60]. Крім того, розроблені ви­моги і рекомендації щодо розташування них приладів на інформаційній панелі та їх поєднання за кольором і фор­мою з іншими ЗВІ [138; 139].

Знакова індикація. В абстрактних ЗВІ використовують різні види знаків: літери, цифри, умовні символи, абстрактні фігури.

Побудова умовних символів може здійснюватись індук­тивним і дедуктивним способами. У першому випадку ре­альне зображення спрощується і залишаються тільки важ­ливі ознаки об'єкта. Таким чином воно може «згорнутися» в умовний символ. При застосуванні другого способу в ос­нові зображення — абстрактна геометрична фігура, до якої вводяться додаткові елементи (цифри, літери, штрихи, ко­льори тощо). Головне значення у сприйманні знака мають його контур і кількість додаткових елементів, а також ре­жим роботи оператора. В умовах вільного режиму сприйняття інформації (необмежена експозиція) оперативний поріг розрізнення контуру знака перебуває в межах 9'...15', букв 6'...9', а вже за обмеження часу експозиції розмір контуру знака має бути в межах 60′, його деталі — 30'...40'; а букви — 40'...50'.

Назагал необхідно враховувати співвідношення розміру деталей знака та їх кількості з розмірами основного контуру знака. Складність самого знака залежить від кількості до­даткових елементів. Знак, який складається тільки з конту­ру простої геометричної фігури, вважається простим, з од­ним додатковим елементом (літера, цифра, колір чи деталь) є середнім за складністю, а з кількома додатковими елемен­тами — складним. Ступінь складності знаків впливає на ха­рактер їх розрізнення і впізнання (табл. 14).

Таблиця 14

Дата добавления: 2015-05-22