Тема 6. Європейська філософія Нового часу

1. Особливості соціально-культурних і духовних процесів та їх вплив на трансформацію філософського знання.

2. Теорія пізнання та методології філософії XVII ст.

3. Вчення про субстанцію.

4. Антропоцентризм і раціоналізм філософії Просвітництва

5. Соціальні теорії в філософській думці XVII – XVIII ст.

Новий час: XVI – XIX ст.

Етапи:

1. Період філософії XVII ст. – пов язаний з науково-технічним розвитком,розвитком науки,посилення її ролі.

2. Просвітництво – XVIIІ ст. здійснюються соціальні революції,буржуазне суспільство,не тільни наукові проблеми,а і соціальні

3. Німецька класична філософія – ІІ пол.XVII – ІІ пол.ХІХ ст.

Поступовий перехід до буржуазного суспільства,акцент – на міста.Бурхливий розвиток науки,формування національностей,держав,свободи людини,що впливає на гуманітарну сферу.Виникають академії наук,мистецтв – потреба організації (світської).Орієнтація на розум: логіка,прагнення чіткої побудови системи знань.Пануюча роль належить науці. Основний об єкт науки – природа.Поділ світу на суб єкт і об єкт.Особливе місце в суспільстві займає філософія,яка формується як наука,як дійсне обгрунтування знання (а не любов до мудрості).Внесення математичного методу в філософії (філософами стають науковці).

Зміни в розвитку філософії:

1. Філософія прагне стати наукою, тому важливе місце займають проблеми гносеології та методології, але є проблеми онтології, гносеології, виникає розгляд історії).

2. Тісний зв язок у розвитку з науками (XVІІІ – хімія,біологія,психологія).

3. Здійснюється перехід від філософування латиною до національною мовою: особливості в різних країнах (національні особливості).

4. Формування філософських шкіл і систем. Декарт – картеріанство, Лейбніц – школа Лейбніца-Вольфа,система Канта...

Декарт: дерево.Філософські погляди Нового часу є продовженням попередніх тенденцій.На Новий час вплинула античність і епоха Відродження (Декарт,Спіноза). Механічне спрямування - обмеженість в тлумаченні людини.Ідея людини,як гвинтика (марксизм) є уже в Просвітництві.

Пізнання. «Знання – це сила» (Ф.Бекон). Людина стає машиною,але здатна пізнавати і перетворювати світ. Спіноза «Етика» - місце обєкта... Гімн розуму,прблема свободи і необхідності (перевага – необхідності).Можна все пізнати,прорахувати будь-яку необхідність.Продовження культури традицій,філософські традиції,формування як науки.Але ці проблеми розглядаються через призму методологічних проблем

Теорія пізнання. 2 напрямки:

1) Пізнавальний оптимізм

2) Пізнавальний песимізм

Оптимізм – визнання істинності людського пізнання та обгрунтування способів досягнення такого пізнання.Взаємодіють такі напрямки,як сенсуалізм,емпіризм та раціоналізм.Досліджують можливості почуттів,досвіду та розуму в досягненні істинних знань.При цьому важлива проблема – пошук методу отримання знання («який метод є більш істинним»?).Ф.Бекон і Р.Декарт

Бекон опирається на почуття і досвід та експеримент як основу істинного пізнання (наука).Виділяє «плодоносне» і «світлоносне» знання.Розум без досвіду не може дати істинного пізнання.»Новий органон».Критика старої логіки.Бджола,мураха,паук.

Індуктивний метод пізнання як найдосконаліший (рух від одиничного до загального):

1) Не зупинятись на одних фактах

2) Не зосереджуватись лише на одному виді діяльності

3) Не користуватись тільки тим,що наявне

Не стояти на різних полюсах

Декарт – можливості раціонального пізнання.Емпіричний досвід мінливий,нестійкий,за допомогою почуттів людина сприймає світ залежно від обставин,тому потрібно виробити певні закони і правила,які б найповніше могли розкрити можливості людського інтелекту.Пізнання залежить від інтелекту,а не навпаки.Принцип сумніву – сумнів гарантує,що розум не буде «самозакоханим».Аксіоматичний метод - розум повинен перевірити все.Родоначальник лінії самосвідомості у європейській філософії «Я мислю,отже я існую».

4 правила методу розуму,що сприяє правильності роботи інтелекту:

Дедуктивний метод (рух від загального до індивідуального).Розум у всіх людей однакові.Якщо пізнання залежить від розуму,він повинен містити в собі певні початки ідей. 3 види ідей,які існують в розумі:

1) вроджені (ідея Бога,буття,часу,тілесності,свободи волі,свідомості,існування самих понять,аксіоматичні судження,ідеї про ідеї;

2) ті,що виникають з чуттєвого досвіду;

3) ті,які формує сама людина.

Т.Гоббс намагається узгодити їх ідеї.Теорія пізнання,в якій поєднує сенсуалізм,емпіризм та раціоналізм.Індукція і дедукція – 2 взаємопов язаних методи пізнання.Критикує вроджені ідеї Декарта,вважає,що основою,пізнання будь-яких закономірностей,є виявлення таких властивостей речей,як: протяжність,місце,рух,якість

Джон Локк заперечував існування вроджених ідей,свідомість як чиста дошка (tabula rasa).Від народження мозок людини здатний лише бути органом пізнання і мислення. Рефлексія – одне з джерел пізнання (розсудок,спосіб поєднання відчуттів): операції розрізнення і ототожнення.

Пізнавальний песимізм:

- скептицизм

- агностицизм

Д.Берклі,П.Бейль,Д.Юм. Сенсуалізм,емпіризм – приходять до протилежних позицій.Комплекс відчуттів.Критерію їх перевірки немає. Агностицизм Берклі – відсутність істини.Ідея саліпсизму – «Хто буде сприймати нас?».Ідея Бога. Наголошується,що лише відчуття можуть беззаперечно засвідчувати факт існування будь-чого.Бути – означає бути сприйнятим.

Існування можливе лише в трьох аспектах:

1) коли світ сприймаю я;

2) коли світ сприймає хтось;

3) коли світ сприймається у розумі Бога як сукупність ідей,а ці ідеї становлять єдину можливу основу людських відчуттів

Юм,Бейль – скептицизм – наполягає на недосконалості як людських відчуттів,так і розуму.Юм: практична корисність результатів,які ми отримуємо.Мораль і корисність,яку потім заперечить Кант. Інший вимір здорового глузду: практичність результатів.

Проблема субстанції розглядається як проблема першоначала.

Субстанція – те,що лежить в основі і визначається через себе.Підходи:

1) Монізм (XVIІ ст.) – як матеріалістичний.В основі світу – матеріальна субстанція.Вона є первинна до духовної (ідеалістичний)

2) Дуалістична позиція (Декарт) – існування двох незалежних субстанцій: мислячої і протяжної.Математичне пояснення існування Бога (вищі ідеї).Спіноза,щоб подолати дуалізм Декарта,змушений повернутися до пантеїзму.

3) Пантеїзм. Спіноза – системне вчення.Субстанція може бути лише одна.Бореться з дуалізмом. Субстанція – злиття Бога і природи,при цьому як фундамент,цілісність буття виступає як природа,а як причина і самопричина – як Бог. 2 атрибути субстанції (взаємопов язані): протяжність і мислення. Зв язок за рахунок вічного модусу (руху),який забезпечує «існування субстанції» як причини самої себе. Деїзм.Намагання пояснити розвиток субстанції з неї самої.Раціоналіст

Геометричний метод,який опирається на певні аксіоми,істинність яких засвідчена найвищою розумовою очевидністю. 3 рівні пізнання:

1) Чуттєве сприйняття

2) Судження розуму

3) Істинне (інтуїтивне) аналітичне знання,яке здобувається безпосередньо розумом і незалежне від чуттєвого досвіду.

Воля.Спіноза розглянув активну властивість людини – волю- як здатність перевершувати розум,і тому бажання та пристрасті можуть збивати людину зі шляху істини. «Свобода є усвідомленною необхідністю».Тобто людина повинна здолати силу бажань і пристрастей для того,щоб бути здатною до свободи.Свобода унікально розширює світогляд людини,дозволяє поглянути під кутом вічності,людина оволодіває своїми інтелектуальними можливостями (інтелект,інтуіція) на вищому рівні. Це дає подолати всі дуалізми.Ставить його в стороні від механістичності.

Лейбніц виступає як раціоналіст,який творить свою систему,опираючись на прагнення до охоплення всіх аспектів багатоманітності буття світу.Якщо правильно пізнати,то в принципі філософії не буде потреби

4. Плюралізм. Світ складається з множинності монад,які є одночасно духовними і конструктивними елементами буття (тілесні і духовні,вічні незнищувані,неповторні,самодостатні і активні). Монади замкнуті і не взаємодіють між собою.Хоче подолати дуалізм Декарта,духовне і пантеїстичну лінію.Взаємозвязок між монадами існує за рахунок наперед установленої гармонії (Божественної гармонії).

Принципи:

1. Усузагальної відмінності

2. Неперервності

3. повноти і всезагальної досконалості

4. Усезагального зв язку (гармонії).

Взаємозвязок цих принципів у пізнанні: в аналогії,формуванні теоретичних законів. Ідея антропного принципу – передбачає існування людини у світі.Лейбніц – подолання ідеї детермінізму

Філософія Просвітництва виникає в XVIII ст. і характерна увагою до раціоналістського вирішення організації суспільно-нолітичного розвитку,а не тільки теоретичному пізнанню проблем.Організація суспільного життя на засадах розуму. Дж.Толланд,Г.Лессінг,Гердер,Вольтер,Монтеск є,Руссо,Дідро.

Раціоналізм – опирається на розум,організація світу і держави на засадах розуму.

Антрипоцентризм – розуміння людини як природної і колективної істоти (на відміну від індивідуалізму Відродження)

Філософія Історії – ідея прогресу як поступального удосконалення людського розуму.

Детеологізація світоглядних основ суспільства і атеїзм.Звільнення від впливу релігії

Матеріалізм – механістична картинка світу

Детеологізація (напрямки):

1. Критика релігійного догматизму і фанатизму.Неспівпадання норм,які проголошуються ідейною ідеологією і рисами,які втілюються її носіями (священниками) Вольтер.Релігійний догматизм веде до фанатизму: «Якби релігії не було,її варто булоб видумати».- форма управління масами.Акцент – щоб релігія не мела вплив на державника.

2. Атеїзм – критика основ релігії, Євангелія. Голюбах, Гельвецій, Ламетрі.

Тенденція боротьби з релігійною ідеологією.Вплив на Маркса,Леніна, атеїзм французських просвітників.Ленін оцінював їх як войовничих матеріалістів,пропонував їх перекладати.Ідеологічне підгрунтя.Формування останньої цілісної матеріалістичної системи класифікації філософії – механістичний матеріалазм (Дідро, Даламбер – енциклопедія).Ідеї виражені в роботах «Людина-машина»,філософські принципи роботи і руху (Дідро) «Про розум», «Про людину,її розум,здібності та виховання», «Про систему природи».Ламетрі – матеріалізм – єдина форма філософії,систематизує ідеї Г.Необхідність створення цілісної матеріалістичної системи.

Основні принципи матеріалізму:

1. Світ існує об єктивно і він матеріальний.Матерія вічна,є основною субстанцією,яка складається з атомів і молекул і нескінченна в просторі і часі. Властивість матерії: протяжність,внутрішня активність,здатність до відчуття.Це все те,що якимось чином діє на наші відчуття.

2. Рух – атрибутивна властивість матерії і характеризує її активність.Все відбувається на основі механістичних законів.Початок активності – ідея першопоштовху (деїзм)

3. Свідомість – властивість високоорганізованої матерії (мозку).Ідея є основою теорії відображення.( Ленін розвиває).Перша спроба пояснення виникнення свідомості (матеріалістична)

4. Теорія пізнання – намагання подолати однобокість сенсуалізму,емпіризму,раціоналізму.Виявлення зв язку між ними.Критика агностицизму.Дідро: ідея скептичного розуму,який спирається на чуттєві враження і експерименти і є основним знаряддям пізнавання дійсності.Розмежування сфери розуму і сфери віри.

5. Проблема співвідношення свободи і необхідності або свободи і причинності.Все причинно обумовлено,пізнання – це вивчення цих причин.Свобода не має підгрунтя у філософській системі,бо не має вибору (механіцизм).,до того ж провідною є механічна форма руху.Деїзм,хоча є вже ідея саморуху. Підхід до людини: природа має свідомість,але людське буття природне до природних закономірностей.Матеріалізм хоч і є системний,але носить механістичний характер.

6. Проблеми соціальної філософії: розуміння суспільства,його розвитку,проблема історії (філософія історії – Вольтер),співвідношення людини,держави і права.Людина – природна і колективна істота.

2 системи права:

- натуральне

- державне

Натуральне – приподна істота.

Державне – ідея суспільного договору,щоб люди могли існувати як колективні істоти.

Думки правлять світом.Проблема для всіх представників – проблема виховання,його ролі у формуванні людини.Виховання спрямоване на формування громадянина.Естетична проблеметика.Один з перших теоретиків реалістичного методу в мистецтві.Філософія історії: місце нового буржуазного суспільства.

Підходи до тлумачення історії:

1. Теорія суспільного круговороту (Віко) – італ. П. щоб зроб. предметом,треба виявити закономірність. 3 етапи розвитку історії: епоха богів,героїв,людей,які повторюються.

Боги – мова наочна

Герої – мова поетична,фаталізм,рок

Люди – мова прозаїчна

Аморальність,епоха закінчується.Починається нова.

2. Руссо був предтечею Шплендера. Культура гине,коли розвивається цивілізація.

3. Ідея прогресивного розвитку суспільства (Кондорсе).Розвиток суспільства – нескінченний прогрес розуму.Виділяє 10 епох,найвища – буржуазне суспільство.

Вплив на Німецьку класичну філософію.

Кант спочатку виступав як просвітник.

Дата добавления: 2015-05-22