Позитивізм ХІХ ст

Перегляд принципів класичної філософії і становлення нової світоглядної парадигми

Тема 8. Посткласична філософія ХІХ – почХХ ст.

1. Перегляд принципів класичної філософії і становлення нової світоглядної парадигми

2. Позитивізм ХІХ ст.

3. Філософія марксизму та її історична доля.

4. Школи та особливості філософії неокантіанства

5. Феноменологія Е.Гуссерля

6. Ірраціоналістичні тенденції філософського життя.

Література:

Словник «Современная западная философия» - М. 1991

М.В. «Філософія в особах» - Р.1998

Хрестоматія (сучасна зарубіжна філософія) – К.1996

Еволюційна теорія Дарвіна.Складний перехід від філософії Гегеля до пошуку нової філософії.Напрями некласичності філософського мислення,які випереджали свій час.Ідеї вислослені в ХІХ ст. були розвинуті в ХХ ст.Криза в наук. К.С. і в філософському світогляді.Все ж розвиток в руслі раціонального (класичного)мислення А.Шопенгауер «Світ як воля та уява» перша праця посткласичної філософії.Але поки що вона не могла конкурувати з класичною традицією.Початок змін (змін в усіх сферах соціального буття):

- мистецтво – виникнення романтизму (Німеччина,Австрія);

- живопис – імпресіоналізм,потім експресіонізм,абстракціонізм («свідоме віддалення від подібності»)

- музика – імпресіонізм (Вагнер)

- наука – криза в природознавстві (відкриття радіоактивності, подільності атома,теорія відносності).

Ідея постмодерну.В ХІХ ст. виникає неотомізм.

Основні проблеми:

1) Зміст і сутність філософії як метафізики.Ця проблема поєднує всіх філософів.

2) Переосмислення ролі і місця раціоналізму,наукове осмислення світу і людини.

3) (Прояв нового повороту Європи до світу – східний в першу чергу).Перегляд основних постулатів історичної науки:

- європоцентризм;

- панлогізм;

- теорія прогресу.

В ставленні до класичного раціоналізму і переосмислення філософії як метафізики можна виділити такі підходи:

1. Заклик до повернення і нового прочитання класичної філософії (неогегельянство, неокантіанство). Ререосмислення класичної філософії в рамках матеріалізму та пошук шляхів подолання суперечностец суспільного розвитку (марксизм)

2. Прагнення підправити філософський раціоналізм новим позитивним значенням

та поєдн. його з запереченням метафізики і матеріалізму як такого (позитивізм)

3. Прагн. подолати викривлення раціоналізму шляхом відродження філософського духу (феноменологія Гуссерля).

4. Критика клас. раціоналізму і Ф. як метаф. та заклик до заміни рац-ного ірраціональним. Ірраціоналізм або бунт проти розуму (Ф. життя, психоаналіз).

О. Конт „Курс позитивної Ф.” Поняття „позитивне” (знання) на місце рац-го і метафізики як такої

Позитивне – це і спостережуване, і реальне, і корисне, і достовірне, точне і ясне та конструктивне.

Теорія „трьох стадій”, які посл. змінюютя в одну і характ. зміну рівня.

Теор. досліджень людства:

· релігійна

· метафізична (заг. завершені поняття)

· позитивна (зосер. дослідження на тому, щоможе мати корисність в людськ. житті)

Недолік метаф.: питання „чому?”

Позитивізм: „як?”.

Запер. ролі Ф. як науки наук.

„Наука сама собі Ф.”

Звужує рамки Ф. це теорія науки, систематиз. і узагальнення спец. наукового знання.

Але нова філософія повинна займатися розкриттям зв’язків між науками.

Засновник соціології:

Мілль, Спенсер

Основна ідея Спенсера: еволюціонізм як заг. світовий з-н. Взаємозв.позитивізму з рац. картиною світу просвітництва.

Вони чітко відмовляли метаф. в плані існ. світогл. знання вона нижча науки. Протиставлення матеріалістичним ідеям.

Друга форма позитивізму – емпіріокретицизм.

Е. Мах, Авенаріус (фізик)

Ств. нової теорії наук. Пізнання,

Метафіз. проблеми:

- природа пізнання;

- досвіду;

- суб’єкта і об’єкта;

- матерії ісубстанції.

Простір, час, рух.

Авенаріус: „нейтральні елементи світу” – поверт.до ідеї, що світ є комплекс наших уявлень. Є разом і об’єктивним, і суб’єктивним, але втрач. розмежування

Гол.принцип пізнання: „принцип економії мислення.”

Потр.пристосовуватись до фактів, описувати ту сукупність, яка є.

Дата добавления: 2015-05-22