Друга відмінність східної культури полягає в особливостях суспільного життя, в різних пріоритетах щодо соціальних цінностей

Східний та західний типи філософствування

Філософія виникла у трьох центрах давньої цивілізації ‒ у Стародавніх Греції, Індії та Китаї. Відбулося це майже одночасно у середині першого тисячоліття до нашої ери. Пориваючи з міфологією, філософія не втрачає глибинного зв’язку з культурною традицією. Так, до нашого часу філософія є виразом або східного, або західного типу культури.

Причому Схід і Захід у даному контексті не є поняттями суто географічними. В історії траплялося, що культура європейської країни набувала рис культури східного типу, а країна Сходу ставала іноді зразком західного розвитку. Культура східних слов’ян постає як унікальний збіг східної та західної традицій. Ця особливість знайшла своє відображення не тільки у духовному і матеріальному житті, але й у рисах національного характеру.

Перший аспект, за яким розрізняються східний та західний типи філософії, ‒ це ставлення до природи. Захід у своєму розвитку йшов шляхом активного перетворення природи і підкорення її людині. Розвиток техніки, технології і науки ‒ характерні ознаки і досягнення західного типу.

Східному типові культури була завжди чужою ідея панування над природою. Навпаки, тут завжди культивувалось дуже дбайливе, навіть релігійне ставлення до природи, до всього живого у ній. Схід орієнтувався не на зміну зовнішніх умов людського існування, а на розвиток внутрішньої природи людини, на вдосконалення фізичних і психічних можливостей індивіда, на гармонійність і цілісність його духовного світу.

Західна культура, наприклад, висунула ідею історичного прогресу, розвитку суспільства по висхідній. Цінності демократії, правової держави, свободи і суверенності особистості ‒ все це є досягненнями західного типу культурного розвитку.

Суспільствам східного типу притаманний консерватизм, прагнення не до прогресу, а, навпаки, до збереження себе і своєї культури у традиційному стані.

Третій аспект, що відрізняє східну і західну культури, ‒ різна оцінка ролі особистісного начала в культурі. Консерватизм у соціальних стосунках на Сході поєднується з орієнтацією на цінності спільноти (колективу, роду, сім’ї, держави тощо), з обмеженням індивідуальної свободи в ім’я інтересів суспільства. Західна ж культура ґрунтується на уявленні про унікальність, неповторність і дорогоцінність особистості як вільної істоти, що значною мірою обумовлено духовним переворотом, здійсненим ідеями християнського монотеїзму. Людина в християнському тлумаченні є образом Бога як особистості в безособовому світі. Саме особистість і свобода ‒ апогей божественної творчості, шедевр Творця.

Дата добавления: 2015-05-22