Соціальне пізнання

Категорії діалектики

План

1. Категорії діалектики як характеристики буття і форми думки.

2. Зміст категорій одиничне, загальне, особливе.

3. Категорії сутність і явище, форма і зміст.

4. Зміст категорії причина і наслідок.

5. Категорії можливість і дійсність, необхідність і випадковість.

Основні поняття: діалектика, розвиток, закони діалектики, категорії, одиничне, загальне, сутність, явище, причина, наслідок, можливість, дійсність, причина, наслідок.

Література:

Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Мир философии. Книга для чтения. – М., 1991. – Ч.1. – С. 395 – 397.

Гегель Г.В.Ф Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974. – Т.1. – С.215-268; – Т.2. – С.264-340.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986. – С.207-270.

История античной диалектики. – М., 1972

История диалектики. Немецкая классическая философия. – М, 1978

Ильенков Э. В. Диалектическая логика. – М., 1987. – С.55-78, 109-140, 154, 200-206.

Лосев А.Ф. Учиться диалектике // Лосев А.Ф. Дерзание духом. – М., 1988. – С.80 – 150.

Категория качества в науке. – К., 1991.

Категории диалектики, их развитие и функции. – К., 1980.

Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины 18 – нач. 19 в. –М., 1989. – С.186-393.

Столович Л.Н. Диалог и диалектика // Вопросы философии. – 2002. – №11.

Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.

Философская энциклопедия: В 5 т. – М, 1962.

Завдання для самостійної роботи:

1. Що таке категорія? У чому її відмінність від поняття?

2. Чим відрізняються категорії філософії від понять науки?

3. Дайте визначення основних принципів і категорій діалектики.

4. Чи тотожні поняття діалектика і філософія?

5. Як Ви розумієте вислів Маркса, що «якби сутність і явище співпали, то наука була б непотрібна»?

6. Скільки явищ у сутності?

7. Прокоментуйте вислів «сутність являється, а явище – суттєве…»

8. Прокоментуйте вираз «необхідність випадкова, випадковість необхідна»

9. В чому проявляється двоїстість форми?

10. В чому полягає зміст загального? Поясніть.

11. Як відрізнити реальну можливість від формальної?

12. Як можна пояснити, що усі речі світу мінливі, з часом вони руйнуються і зникають, але світ як сукупність речей продовжує існувати?

Семінарське заняття 11 - 12 (4 год.)

План

1. Філософське трактування суспільства. Суб’єкт і об’єкт соціальної філософії.

2. Структура суспільства. Сфери суспільного життя.

3. Формаційна та цивілізаційна методологія аналізу суспільства.

4. Поняття громадянського суспільства.

5. Риси та особливості індустріального та постіндустріального суспільства.

Основні поняття: суспільство, соціальна філософія, соціальне пізнання, етнос, рід, плем’я, народність, нація, формація, виробництво, діяльність, практика, праця, опредмечування, розпредмечування, формаційна методологія, цивілізаційна методологія, громадянське суспільство.

Література:

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996.

Андреев И. Осторожно с часами истории // Вопр. филос. – 1998. – №9.

Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. Антология. – М., 1986.

Визгин В. История и метаистория // Вопр. филос. – 1998. – №10.

Воронин А.А. Периодизация истории и проблема определения техники// Вопр. филос. – 2001. – №8.

Гальчинський А. С. Становлення суспільства постінформаційної цивілізації.- К., 1993.

Иванов Д. Общество как виртуальная реальность//Информационное общество.-М., 2004.

Иноземцев В.С. Современный постмодернизм: конец социального или вырождение социологии // Вопр. филос. – 1998. – №9.

Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999.

Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. – К., 1996.

Маркс К. До критики політичної економії. Передмова// К.Маркс,Ф.Енгельс. Тв.– Т.13.

Ойзерман Т. Материалистическое понимание истории: плюсы и минусы // Вопр. филос. – 2001. – №2.

Панарин А.Смысл истории // Вопр. филос. – 1999. – №9.

Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении // Вопр. филос. – 2001. – №3.

Тоффлер Е. Третя хвиля. – К., 2000.

Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М., 2004.

Фуко М. Наглядати і карати: народження в’язниці. – К., 1998.

Фуко М. Интеллектуалы и власть. Статьи и интервью. – М., 2002.

Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадинмы: истоки и перспективы // Вопр. филос. – 1997. – №1.

Завдання для самостійної роботи:

1. Що вивчає соціальна філософія?

2. Чим відрізняється сучасний аналіз суспільства від попередніх епох?

3. Назвіть фактори, що обумовлюють суспільний розвиток.

4. Прокоментуйте вислів Монтеск’є: «Влада клімату сильніша за будь-яку іншу владу».

5. Хто управляє суспільством – народ чи особистість?

6. Назвіть основні сфери суспільного життя.

7. У чому полягає специфіка законів розвитку суспільства у порівнянні з законами розвитку природи?

8. Розкрийте сутність географічного детермінізму.

9. Як співвідносяться цивілізація і формація?

10. Як розуміти поняття «суспільство як система, що саморозвивається»?

11. Що таке влада?

12. Назвіть основні елементи суспільної структури та охарактеризуйте їх.

13. Які визначаючі риси індустріального суспільства?

14. Які «три хвилі» історії розглядає Тоффлер?

15. Які характеристики постіндустріального суспільства?

Семінарське заняття 13 (2 год.)

Дата добавления: 2015-05-22