Гносеологічні проблеми в філософії. Теорія пізнання

Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики.

Онтологічні проблеми в філософії. Проблема буття.

Філософський зміст і статус поняття «буття». Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини. Діалектика буття і небуття. Категорія «буття» в історії та сучасній філософії.

Онтологія її основні проблеми та категоріальні визначення. Основні форми буття. Буття речей, процесів і станів природи. Буття ідеального і духовного. Соціальне буття. Буття як субстанція.

Матерія як філософська категорія і об’єктивна реальність. Історичний розвиток тлумачень матерії. Основні форми існування матерії. Рух як спосіб існування матерії. Типи руху. Простір і час як форми існування матерії. Розвиток філософських і природничонаукових уявлень про простір і час. Теорія відносності про єдність матерії, руху, простору і часу.

Свідомість. Проблема свідомості у філософії та науці. Багатоманітність феномена свідомості. Історико-генетичний погляд на походження свідомості. Структура свідомості. Свідомість як сформований внутрішній світ суб’єктивної реальності. Рівні свідомості. Індивідуальна та суспільна свідомість. Самосвідомість.

Сутність діалектики, її розвиток. Діалектична концепція розвитку і її історичні форми. Альтернативи діалектики: метафізика, софістика, еклектика, догматика, релятивізм. Некласичні концепції діалектики: «трагічна діалектика»; «діалектична теологія»; «негативна діалектика»; синергетика.

Взаємозв’язок категорій і законів у діалектиці. Поняття та сутність закону. Класифікація законів. Три закони діалектики та їх проявлення у медицині. Методологічне значення законів діалектики.

Основні поняття і принципи діалектики: рух, розвиток, принцип загального зв’язку, детермінізму, історизму системності дійсності. Категорії діалектики причина і наслідок, одиничне, особливе і загальне, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст, структура і функція, можливість і дійсність, частин і ціле, елемент і система.

Природа та структура пізнавальної діяльності. Пізнання і знання. Предмет теорії пізнання її основні принципи. Структура пізнання: об’єкт, суб’єкт, предмет, мета, засіб, результат, метод. Гносеологічний оптимізм. Агностицизм, скептицизм, сенсуалізм, раціоналізм і прогматизм як альтернатива науково-філософському розумінню сутності пізнавального процесу. Структура пізнання. Види пізнання і їх форми: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне. Медичний діагноз як єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Проблема джерела пізнання.

Значення практики для пізнання. Істинність як визначальна характеристика знання. Види істини: об’єктивна, абсолютна і відносна і їх діалектична єдність. Істина і правда, заблудження, брехня. Істина і справедливість.

Наукове пізнання і його меж. Специфіка наукового пізнання. Структура і логіка наукового пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання, критерії їх розмежування.

Методи і форми наукового пізнання. Поняття наукового методу та методології. Конкретність і цілісність істини як ідеал наукового пізнання.

Форми і методи емпіричного пізнання: науковий факт, спостереження опис, порівняння експеримент. Теоретичний рівень наукового пізнання. Форми теоретичного в пізнанні: проблема, гіпотеза, ідея, теорія. Роль гіпотези, передбачення і прогнозування в науково-медичній теорії і клінічному мисленні.

Дата добавления: 2015-05-22