Завдання для самостійного опрацювання

ЗАНЯТТЯ 2. ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАРОДЖЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ в УКРАЇНІ

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

I. Романтизм як філософська концепція світобачення та його особливості в Україні.

- особливість і проблематика українського романтизму;

- розробка філософії української ідеї;

- ідея України у філософському світогляді П.Куліша. «україноцентризм» філософського мислення П.Куліша

II. «Філософія серця» П.Юркевича.

- П.Юркевич – представник релігійного-філософської школи.

З уривку першоджерел (див. «Самостійна робота» завд.№ 4), з’ясуйте:

• відношення автора до матеріалізму;

• чи можливо і варто оцінювати дійсність і явища тільки через призму матеріальності?

• в чому виявлялася боротьба з матеріалізмом і визначення сутності і призначення філософії.

З наступного уривку (див. «Самостійна робота» завд. №5), прокоментуйте:

• сутність філософії і її покликання

• як призначення філософії пов’язується з духовним життям людей;

- філософські ідеї П.Юркевича, його «філософія серця».

Використовуючи уривок першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. №3), з’ясуйте:

• значення серця у житті, пізнанні і діяльності людини;

• в чому ви бачите спільність вчення про серце у філософії Г.Сковороди та П.Юркевича;

• в чому виявився гуманізм П.Юркевича;

• яке місце відводить Памфіл Юркевич серцю у житті людини. Як називається така позиція?

III. Філософськи погляди І.Франка

- чинники формування світогляду;

- гносеологічні, онтологічні погляди.

Використовуючи уривок з праці І.Франка (див. «Самостійна робота» завд. № 6) з’ясуйте:

• закономірності розвитку людства. Як називається такий спосіб осягнення світу?

• які рушійні сили у поступі людства вважає український мислитель провідними. Порівняйте позицію І.Франка із відомими Вам концепціями суспільного розвитку інших мислителів.

Ознайомившись із фрагментом твору І.Франка (див. «Самостійна робота» завд. № 7) з’ясуйте:

• основні принципи культурно-освітньої програми для молоді як засобу “морального переродження”;

• виділіть окреслені І.Франком шляхи національного відродження України і перешкоди на його шляху;

• поміркуйте, у чому зміст ідеї нації як “живого організму”, які має переваги ця концепція?

IV. Проблема національної ідеї у суспільно-політичних та філософських поглядах М.Драгоманова В.Липинського, Д.Донцова.

Завдання 1. З допомогою словника дайте визначення поняттям: нація, націоналізм, національна ідея, елітаризм, егалітаризм, прогрес, «філософія серця», український романтизм, україноцентризм, народництво, космополітизм, соціалізм.

Завдання 2. За схемою дайте характеристику: Леся Українка, М.Драгоманов, І.Франко, В.Липинський, Д.Донцов.

№ п/п

Ім’я

Напрям, течія до якого належить

Проблема, яка була у центрі уваги

Назвіть введені поняття

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

Використовуючи працю «Серце і його значення у духовному житті людини», з’ясуйте:

• значення серця у житті, пізнанні і діяльності людини;

• в чому ви бачите спільність вчення про серце у філософії Г.Сковороди та П.Юркевича;

• в чому виявився гуманізм П.Юркевича;

• яке місце відводить Памфіл Юркевич серцю у житті людини. Як називається така позиція?

«…Серце є скарбник і носій усіх тілесних сил людини…

Серце є центром душевного і духовного життя людини. Так, в серці започатковується і народжується рішучість людини на ті чи інші вчинки; в ньому виникають різноманітні наміри і бажання; воно є місцем волі та її жадань…

Серце є осереддя багатоманітних почувань, хвилювань і пристрастей…

Серце є центром усіх пізнавальних дій душі…

Нарешті, серце є центром морального життя людини. В серці з'єднуються всі моральні стани людини...Серце є вихідним пунктом усього доброго й злого в словах, думках і вчинках людини, є добрий і злий скарб людини... Серце є скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон...

Мислення не вичерпує собою всієї повноти духовного людського життя, так само як досконалість мислення ще не позначає всіх досконалостей людського духу. Хто стверджує, що “мислення є вся людина”, і сподівається вивести всю багатогранність душевних явищ із мислення, той досягне не більше того фізіолога, котрий став би з'ясовувати явища слуху - звук, тони і слова - із явищ зору, якими є протяжність, фігура, колір і т. д. У відповідності з цим ми можемо вже припустити, що діяльність людського духу має своїм безпосереднім органом в тілі не одну голову або головний мозок з нервами, що до нього йдуть, а розповсюджується значно далі і глибше в середину тілесного організму. Як сутність душі, так і її зв’язок з тілом має бути значно багатшим і різноманітнішим, ніж звичайно думають».

Завдання 4. Робота з першоджерелом.

За працею П.Юркевича «Матеріалізм і завдання філософії» з’ясуйте:

• відношення автора до матеріалізму;

• чи можливо і варто оцінювати дійсність і явища тільки через призму матеріальності?

• в чому виявлялася боротьба з матеріалізмом і визначення сутності і призначення філософії;

«Матеріалізм і завдання філософії»

<...> Справедливо, що в наш час особливо матеріа­лізм має партію, сильну принаймні своєю чисельністю й значенням у царині природознавства. Подібно до того, як при пануванні в суспільстві ідеалістичних настроїв у ньому виникає схильність до міфології, до віри в примари, у витвори фантазії, що закривають собою дійсність, так ни­нішній матеріалізм можна розглядати як похідний продукт реалістичного настрою нашої цивілізаціями настільки зо­бов'язані мертвому механізму природи, де рушійні сили видаються тим досконалішими, чим вони пасивніші, що фантазія мимоволі малює образ простої, пасивної матеріальності як чогось основного такого, що знаходиться на са­мому дні явищ: вона хотіла б пояснити всі процеси так званого життя так само просто і зручно із механічних відно­шень матеріальних частин, як пояснює вона рухи парової машини. Коли б дійсність була у всіх своїх одкровеннях матеріальною, то основний закон механіки, яким виражається рівність дії та протидії в усіх процесах матеріальної природи, поширю­вався б без жодних обмежень на все існуюче: а оскільки цей закон лежить в основі всіх винаходів у царині механі­ки, то ми уже не знаходили б у природі явищ, котрі б не підкорялися винахідницькому генію людини.

...Отже, нездоланна жадоба знання, прагнення зробити все буття наскрізь прозорим, не залишити жодного пункту в дійсності не розкладеним, не виведеним, прагнення розра­хувати і наперед визначати думкою всяке явище і його майбутнє з математичною точністю — ось її психологічні мотиви, що, з нашого погляду, обумовлюють сьогодні яви­ще матеріалізму.

.

Завдання 5. Робота з першоджерелом

З наступного уривку «З приводу статей богословського змісту, вміщених у «Філософському лексиконі», прокоментуйте:

• сутність філософії і її покликання;

• як призначення філософії пов’язується з духовним життям людей.

З ПРИВОДУ СТАТЕЙ БОГОСЛОВСЬКОГО ЗМІСТУ,

ВМІЩЕНИХ У «ФІЛОСОФСЬКОМУ ЛЕКСИКОНІ»

(критично-філософські уривки)

<...> Ясність, визначеність і загальнопридатність математичних висновків грунтується, між іншим, і на тому, що предмет математики не зачіпає живих і найглибших інтересів духу; він є чимось далеким від того естетичного і морального змісту світу явищ, до якого зовсім не байдуже серце людини і перед яким людська думка нерідко обриває чітку нитку логічного аналізу, щоб прийняти цей зміст без­посередньо, в усій його неповторності,— прийняти простим почуттям, простим усвідомленням його вартості для цілей духу.

...Філософія, котру частіше за все називають наукою абстрактною, якраз не має цього абстрактного характеру, що робить математичні дослідження придатними для всіх народів, для всіх духів, як би не різнилися вони за своїми переконаннями, настроями і внутрішніми вартостями. Кожна філософська думка пробуджує в духові особливі інтере­си, які будуть відрізнятися від інтересів, пов'язаних з ін­шою думкою. При огляді різноманітних явищ філософ сприймає різні рухи серця, різні почуття; в його душі ви­никають певні настрої, які в свою чергу будуть давати осо­бливе спрямування його дослідженням, його мисленню. То­му жодна наука не наповнюється так рішуче характером духу особистого, національного і характером епохи, як фі­лософія. Це спрямування філософії, котре охоплює в своє­му науковому русі всі прояви людського духу і його життя, надає їй особливого значення в історичних долях людства: ви вивчаєте в ній не окремі явища духовного життя люд­ства, а цілісний стан духу в дану історичну епоху.

...Очевидно, що ця спрямованість філософії може збігатися з найгрунтовнішим аналізом і науковими вимогами.

Завдання 6. Робота з першоджерелом.

Ознайомтеся із поглядами І.Франка на основі його праці “Що таке поступ?” щодо закономірностей розвитку людства. Як називається такий спосіб осягнення світу? Зверніть увагу на те, які рушійні сили у поступі людства вважає український мислитель провідними. Порівняйте позицію І.Франка із відомими Вам концепціями суспільного розвитку інших мислителів.

«...Хто каже “поступ”, той каже одним духом дві речі. Одно те, що все на світі зміняється і ніщо не стоїть на місці, а друге - друге не таке певне, більше питання, ніж твердження: чи зміняється на ліпше, чи на гірше?

Що все на світі зміняється, що ніщо не стоїть на місці, се відомо кожному, се пізнає кожний сам по собі і по своїм окруженню. Але чи ті зміни йдуть на ліпше, чи на гірше, на се вже відповідь не у всіх однакова...

...Певна річ, коли беремо на увагу сам початок людського розвою, оту добу лупаного та гладженого каменя, дикого стадового життя по лісах та печерах, і порівняємо її з теперішнім людським життям, з часом, коли люди живуть у домах, сплять на подушках, одягаються раз тепло, раз холодно, їздять залізницями, порозуміваються телеграфами та телефонами, вгризаються вглуб землі, плавають поверх води і попід воду, літають по повітрю і зазирають своїм оком у середину всякого, навіть живого тіла при помочі рентгенового проміння, - хто схоче порівняти так безпосередньо початок з кінцем, той, певно, мусить признати, що за тих кільканадцять тисяч літ люди поступили дуже сильно до ліпшого, що поступ веде до добра.

Але коли захочемо придивитися тій справі ближче, слідити крок за кроком, то переконаємося, що ся відповідь не така дуже певна...

…Люди йдуть наперед, то правда, знаходять по дорозі все щось нового, але часто й гублять не одне таке, за чим пізніше мусять жалувати. Іноді буває й так, що тратять майже все те, до чого перед тим доробилися сотками літ. Зовсім так, як той, що йде нерівною дорогою, іноді впаде, іноді заблудить і, стративши напрям, верне спорий шмат дороги назад.

...Та не лише в таких речах, як будівлі, оздоби, багатство, бачимо в людській історії то тут, то там упадок, руїни. Бачимо се також і в справі духовних набутків, умілості, штуки та науки. То ще не велика біда, що нині люди не будують таких будинків, як єгипетські піраміди, не вміють вирізувати з мармуру таких статуй, як вирізували греки, - без сього поступ може йти наперед...

...З усього того, що ми сказали досі, видно деякі цікаві речі, які слід затямити собі. Перше те, що не весь людський рід поступає наперед. Велика його частина живе й досі в стані, коли не повної дикості, то в стані, не дуже далекім від неї. Друге те, що той поступ не йде рівно, а якось хвилями; бувають хвилі високого підйому, а по них наступають хвилі упадку, якогось знесилля і зневір’я, потім хвиля знов підіймається, знов по якимось часі опадає і так далі. А третє, що той поступ не держиться одного місця, а йде мов буря з одного краю до другого, лишаючи по часах оживленого руху пустоту та занепад. Поступ цілої людськості се величезна і дуже складна машина. Вона порушується силою, на яку складаються тілесні й духовні сили всіх людей на світі; ані одному чоловікові, хоч який би він був сильний та здібний, ані одній якійсь громаді годі запанувати над рухом тої машини, годі керувати нею. Як у цілій природі, так і в розвою людства керму держать два могутні кондуктори, то ті самі, яких пізнав вже великий німецький поет і вчений Йоганн Гете, а то голод і любов. Голод - се значить матеріальні і духовні потреби чоловіка, а любов - се те чуття, що здружує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде”.

Завдання 7. Робота з першоджерелом.

Ознайомившись із фрагментом твору І.Франка “Одвертий лист до галицької української молодежі”, з’ясуйте:

а)основні принципи культурно-освітньої програми для молоді як засобу “морального переродження”;

б)виділіть окреслені І.Франком шляхи національного відродження України і перешкоди на його шляху;

в)подумайте, у чому зміст ідеї нації як “живого організму”, які ця концепція має переваги?

“...Перед українською інтелігенцією відкривається тепер, при свобідніших формах життя в Росії, величезна ділова задача - створити з величної етнічної маси українського народу українську націю, суспільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, звідки б вона не йшла, та при тому здібний на присвоювання собі в найширшій мірі і в найшвидшому темпі загальнолюдських культурних здобутків, без яких сьогодні жодна нація і жодна хоч і як сильна держава не може здійснитися.

Величезні труднощі цієї задачі стануть Вам ясно перед очима, коли подумаєте про той стан, у якому застає Україну нова доба. Без власних шкіл і без виробленої освітньої традиції, без пройнятого освітніми і народолюбними думками духовенства, без популярного і вищого письменства, яке могло би бодай на першій гарячій порі заспокоювати всі духовні потреби величезної маси, без преси, яка могла б ясно держати і систематично оборонити стяг національності та прикладеної до місцевих потреб, свобідної культурної праці, без надії на сильну фалангу цілком свідомих і на висоті сучасної освіти стоящих репрезентантів у законодавчих органах, і без міцної опори в масах народу та інтелігенції навіть для тих небагатьох репрезентантів, що побажають цілком відповісти своїй національній і культурній задачі, наша Україна готова знову опинитися в ролі ковадла, на якому різні чужі молоти вибиватимуть свої мелодії, або в ролі кролика, на якому різні прихильники вівісекції будуть виконувати свої експерименти.

...Ми мусимо навчитися відчувати себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів. І це почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні наслідки. Ми повинні - всі без винятку перш за все пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомитися з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знання твердо, щоб ми боліли кожним її частковим, локальним болем і радувалися кожному хоч і як дрібному та частковому її успіху, а головне, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частинкою його.

...Це моральне переродження, яке цілковито досягнеться, певно, не швидко, аж наслідкам праці поколінь, та до якого імпульс кожний із Вас повинен дати сам собі, власною постановою, буде першою умовою можливості тіснішої, дружнішої і продуктивнішої співпраці нашої з закордонними українцями. Якби Ви знали, мої молоді приятелі, скільки зневіри, розчарувань та знеохоти нагромадили дотеперішні відносини галичан та буковинців із Україною, скільки сорому та прикрощів робили не раз українцям наші "національні", а власне місцеві хиби - неточність, балакучість та пустомельство, брак характерності, індиферентність та моральна грубошкірість, байдужість до важливих загальних справ, а завзятість у дрібницях, пуста амбіційність та відсутність самокритики, хизування європейськими формами при основній малоосвіченості та некультурності, якби Ви знали і відчували це так, як цього вимагає теперішня хвилина, то я не сумніваюся, що в серці кожного з Вас знайшлась би моральна сила, щоб сказати собі і покласти Ганнібалову присягу: віднині докладу всякого зусилля, щоб увільнитися від цих хиб, поводитися краще, працювати пильніше над собою.

…Я бажаю тільки одного - звернути Вашу увагу, молоді приятелі, звернути увагу всієї суспільності на ту велику історичну хвилину, якої наближення відчуваємо всі. Нам доведеться змобілізувати всі свої сили, щоб задовольнити потреби тої хвилини. Та поки ще вона не надійшла, до праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими. Здобування знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і поважних мужів, повних любові до свого народу і здатних виявляти ту любов не потоками галасливих фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожна нація і кожна історична доба, моли всій нашій Україні перший раз у її історичному житті посміхнеться хоч трохи повна громадянська і політична свобода”.

Завдання 8. Подумайте і розгорніть тези видатного українського мислителя В’ячеслава Липинського:

- “Україна - це перш за все дух, а не матерія”.

- “Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути”..

контрольні питання:

1. «Філософія серця» П.Юркевича. У чому її суть.

2. Що є змістом «української ідеї». Хто з українських філософів займався її розробкою?

3. В чому сутність українського філософського романтизму?

4. В чому полягає сутність концепції «хутірська філософія» П.Куліша?

5. Що таке «поступ», за І.Франком?

Рекомендована ЛІТЕРАТУРА:

1. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1997. – С. 25-104, 131-149.

2. Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посібник./ Упорядники М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин. – К., 1993. – С.341-354.

3. Надольний В.П. Філософія: Курс лекцій / За ред. Надольного. – К., 2000. – С.164-174.

4. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посібник / За ред. Тарасенка. – К., 1997. – 328с.

5. Сініцина А.В, Історико-філософські ідеї українського романтизму (П.Куліш, М.Костомаров). – Львів, 2005. – 160с.

6. Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник. – К., 2000. – С.64-92, 112-134.

7. Хамітов Н.В. Історія філософії. Проблема людини та її меж. – К.. 2000. – С.192-198.

8. Чижевський Д. Нарис історії філософії на Україні. – К., 1992. – С. 5-23.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992. – 126с.

2. Лісовий В. Українська філософська думка 60-80 рр. // Філософська думка, 2007. - № 3.- С. 64-80.

3. Лісовий В. Українська філософська думка 60-80 рр. // Філософська думка, 2007. - № 4.- С. 117-137.

4. Піч Р. Найголовніші елементи філософії П.Юркевича // Філософська та соціологічна думка. – 1992. - № 9.

5. Тихолаз А.Г., Запорожець М.О. Історичні уривки однієї суперечки (П.Юркевич проти М.Чернишевського) // Філософська та соціологічна думка, 1992. - № 7.

6. Юркевич П. Вибране. - К., 1993.

7. Ясь О.В. В.Липинський та неоромантизм // Український історичний журнал. – 2007. - № 5. – С.75-95.

Інтернетсайти

litopys.org.ua/cultur/cult11.htm

zakladka.org.ua/search-Українська- філософія. html

www.grinchuk.lviv.ua/referat/1/866.html

www.philosophy.kiev.ua/lib/book.php?1417&list

www.franko.lviv.ua/faculty/geology/Education/Progr_kursiv/Philosophy.htm

www.zvukraine.lviv.mobi/?cat=32

www.poglyad.com/other/4021/

www.djerelo.com/index.php?Itemid=89&id=493&option=com_content&task=view

www.history.iv-fr.net/article.php?id=853

www.dspace.humanities.org.ua/dspace/handle/123456789/223

tdcse.iatp.org.ua/Lysyj1.htm

www.philosophy.kiev.ua/lib/book.php?178

www.ji.lviv.ua/vidhuky/pro-nas/horsk-lys.htm

www.repetitor.co.ua/essays/essay.aspx?essayId=2775&lang=ua

www.ualogos.kiev.ua/toprint.html?id=655

www.philosophy.ua/ua/per/minakov/works

www.phildep.univ.kiev.ua/departments/ufc_dep.htm

www.filosof.com.ua/news_2003.htm

www.filosof.com.ua/news_2003.htm

www.lib.ua-ru.net/inode/7374.html

www-gazeta.univer.kharkov.ua/index.php?korablyova

www.day.kiev.ua/139583/

www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV20_2002_philos/17_zakydalskyy_t.pdf

www.simya.com.ua/articles/45/8121/

www.favorites.net.ua/ref-ukr/referat.php?id=4520

www.thales.iatp.org.ua/domzawfil.html

www.vuzlib.net/filosofy/02.htm

humanities.lviv.ua/projects.php?pid=129

sophia.nau.edu.ua/science/konf/konf_05/visnik/matuh.htm

newright.il.if.ua/gnatyuk2.htm

www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=325&number=59&category=3

Дата добавления: 2015-05-22