Гра як непродуктивний вид діяльності

Ігрову поведінку виявляють і молоді тварини. Це ігри з речами, у яких реалізуються потреби організму в активності, вивільненні енергії і які мають вроджений, наслідувальний характер. Метою ігрової поведінки дитини є процес діяльності, а не результати, що досяга­ються з її допомогою. Дитина під керівництвом дорос­лих виконує дії із символічними предметами, викори­стовуючи іграшки. Ставлення до іграшки як до зобра­ження «справжньої речі» виникає тільки з включенням в ігрову діяльність мови.

Гра – специфічна форма непродуктивної діяльності, спрямована не на отримання результату, а на задоволення від процесу її виконання. Гра дитини полягає в імітації дій дорослих і стосу­нків між ними. Спочатку це відбувається у процесі предметних дій – дій із речами. Зразки їх дитині демонструє дорослий. Наприклад, засвоївши за допо­могою дорослого призначення (реальне значення) чашки, дитина після тривалих маніпуляцій починає самостійно використовувати її для пиття. Фізичні характеристики предмета дають підставу приписува­ти йому умовне значення. Чашка застосовується як підставка для ляльки або предмет, що котиться, дзве­нить тощо. Для дитини – це крок до предметної гри. Предмети, якими вона маніпулює, відкривають свої нові властивості, котрі дитина пізнає, оволодіваючи відповідними операціями. Згодом оточення відобра­жається дедалі повніше: не представлені органами чуттів властивості роблять гру двоплановою – дитина виконує реальні дії з конкретними предметами, а також умовні, абстраговані від дійсності. Це змушує її вихо­дити за межі безпосередньої реальності й оперувати символами. У такий спосіб відбувається становлення внутрішніх дій, формування пізнавальних процесів (передусім уяви), елементів довільності, інтенсивне засвоєння соціальних норм, розвиток опосередкованої діяльності.

Посередині третього року життя відбуваються ви­окремлення Я, протиставлення своїх дій чужим, заці­кавленість рольовими іграми. Рольова гра – діяль­ність, у процесі якої діти беруть на себе ролі дорослих, відтворюючи в умовній формі їхні дії та стосунки. Ці ролі стають мотивами, що осмислюють ігрові дії та ігро­ве використання предметів. Смисл одного предмета переноситься на інший: звичайна палиця може бути рушницею, конем, автомобілем.

У старшому дошкільному та молодшому шкільному віці рольова гра переростає в гру за правилами. Дії та відносини учасників регламентуються всіма прийняти­ми правилами: ігри хлопчиків «у бізнес», дівчаток – «у школу», «сім'ю» тощо. При цьому правило – це мотив ігрової діяльності, який змушує гравця відпові­дально ставитись до неї.

Особливою формою є ділові ігри дорослих, що від­творюють зміст певної професійної діяльності. Вони використовуються в підготовці і підвищенні кваліфіка­ції фахівців.

Дата добавления: 2015-05-22