Дайте аналіз флософського вчення представників класичного (антропоцентризм) періоду античної філософії

Софісти. Філософія Сократа. Філософія софістів виникає в 5 ст. до н.є. "софістес" - знавець, майстер. Загальне в їх поглядах - відмова від релігії, раціоналістичне світу, явищ природи. Етичний релятивізм. Для софістичної школи характерним є використання спеціальних прийомів в спорі. Представники

Протагор - основні причини речей знаходяться в матерії, " Людина є мірою всіх речей, існуючих якщо існують, і не існуючих, якщо не існують"

Гіппій, Продік, Антифон (перші енциклопедисти, розглядали питання гносеології)

Філософія Сократа означала перехід від натурфілософії до ідеалістичної філософії, основним питанням якої є душа людини, мораль, свідомість, естетика, відношення людини та суспільства. Для філософії Сократа характерними є

пошук формулювань загальних понять Краса, Добро, Благо(так званий індуктивно-дефініторний метод);

метод майевтики (запитання - відповіді, з ціллю всебічного обговорення предмету, діалог);

раціоналізм. Центром вчення Сократа є етичний раціоналізм. Людина робить помилки, зло через незнання і для того щоб не робити зло має пізнати себе, свою ціль в житті, обрати добро. Ціль знання - знати як жити, а світ пізнати неможливо. Вищим критерієм поведінки є розум. Він знаходиться в природі (гармонія світу), в людині (відносини душі та тіла), в суспільстві (закони). Бог для Сократа не істота, а категорія, від бога йде істина, а до бога веде душа, душа безсмертна, смерть - вивільнення душі. Отже, Сократ відстоює об'єктивність етичних норм, стійкість та обов'язковість космічного порядку. Філософія Сократа стала джерелом філософії Платона та Арістотеля, стоїцизму (учень Антисфен), гедонізму(учень Аристипп). Для європейської культури філософія Сократа означає повернення до людини та її проблем, визначає можливості духовного удосконалення людини, безсмертя душі(християнство), розгляд взаємовідносин держави та людини. Філософія Сковороди дуже тісно пов'язані з філософією Сократа - методом філософствування (діалог), намаганням жити згідно своїх думок, пошук справжнього щастя для людини ("знайти самого себе", пізнати свою природу)

Філософія у розумінні Сократа не спостереження за природою, а вчення про те, як жити. Оскільки життя - це мистецтво, то головному практичному питанню філософії має передувати питання про сутність знання. Знання Сократ розуміє як знаходження загального для цілого ряду речей. Тобто знання - це поняття про предмет, яке досягається шляхом визначення поняття. Для з’ясування та визначення понять Сократ користувався методом, який отримав назву діалектичного. Діалектика - значне досягнення філософії Сократа. Це діяльність вчителя філософії, який викладав свої вчення лише усно, в формі бесіди або суперечки, за особливим, характерним для нього методом. Саме цей метод мають на увазі говорячи про діалектику Сократа. Це питання, які ставив Сократ перед своїм слухачем або співбесідником і подальші відповіді Сократа, які зазвичай містили його заперечення та критику запропонованого співбесідником визначення, а також подальше уточнення або деталізацію початкового питання.

Дата добавления: 2015-05-22