Суб'єкти підприємницької діяльності

- громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";

- об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Види підприємницької діяльності:

- виробнича;

- комерційна;

- фінансова;

- посередницька;

- страхова.

6. Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому

7. Сучасне поняття “економічна теорія” пов’язане з терміном “політична економія” (політікос – державний, суспільний) і означає державне управління господарством.

Основні етапи розвитку економічної теорії:

1. Класична політична економія (до перш. пол. ХІХ ст. – засновник У.Петі (англ.) найвище досягнення Адам Сміт, Давид Рікардо.

2. Марксистська політична економія (К.Марс, Ф.Енгельс).

3. Історична школа – напрям західної економічної думки (Німеччина, серед. ХІХ ст., В.Рошер, М.Вебер.)

4. Маржиналізм (граничний) (серед. ХІХ ст., К.Менгер – австр.)

5. Неокласична економічна теорія (ост. третина ХІХ ст., А.Маршалл – англ.ек.)

6. Монетаризм (гроші) (сер. 50-х рр. ХХ ст. – США, м.Фрідмен).

7. Інституціоналізм (кінець ХІХ – поч. ХХ ст., америк. Т.Веблен, У.Гамільтон)

8. Кейнсіанство – провідний напрям сучасної економічної теорії. (англ. Джон Кейнс) - державне регулювання економіки.

9. Посткейнсіанство

10. Неокласичний синтез (П.Самуельсон).

8 Організаційні форми підприємств

- одноосібні фірми, де власником є одна людина або сім'я (одноосібне володіння є нестійкими формами бізнесу. «Життєвий цикл» такого підприємства – 3–5 років);

- партнерство (або товариство), коли власниками підприємства є двоє і більше людей (найпоширеніша форма такого бізнесу – товариства з обмеженою відповідальністю);

- корпорація, де власниками підприємства є численні власники акцій (найпоширеніша форма – акціонерні компанії, що формується шляхом злиття капіталів засновників, а також випуску цінних паперів та їх продажу).

9.. Бюджетний дефіцит — це перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явиш в економіці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці. Причинами виникнення дефіциту є спад виробництва, зниження ефективності функціонування окремих галузей, несвоєчасне проведення структурних змін э економіці або її технічного переоснащення; великі воєнні витрати; інші об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на економічну й соціальну політику держави.
Бюджетний дефіцит потребує вжиття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед це скорочення витрат бюджету, однак це шлях досить складний. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому разі дефіцит бюджету стає додатковим найнесправедливішим податком із населення. Бюджетний дефіцит — явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації.

10. Виробництво – поєднанням факторів виробництва з метою створення економічних благ.

Виробництво має різні форми: натуральне виробництво, товарне та безпосередньо суспільне.

Дата добавления: 2015-05-22