Інфляція пропозиції. Методи боротьби з інфляцією:

Методи боротьби з інфляцією:

1) нуліфікація – (знищення) знецінені гроші анулюються (обмін грошей, грошова реформа);

2) ревалоризація – повернення до попередньої купівельної сили грошей (з обігу вилучаються зайві гроші); (при невеликих масштабах інфляції).

3) девальвація - зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої.

4) ревальвація – підвищення обмінного курсу.

Стагфляція – це стан повільного економічного зростання і порівняно високий рівень безробіття – час застою – в супроводі зростання цін, або інфляції.

4. Сучасне поняття “економічна теорія” пов’язане з терміном “політична економія” (політікос – державний, суспільний) і означає державне управління господарством.

Основні етапи розвитку економічної теорії:

11. Класична політична економія (до перш. пол. ХІХ ст. – засновник У.Петі (англ.) найвище досягнення Адам Сміт, Давид Рікардо.

12. Марксистська політична економія (К.Марс, Ф.Енгельс).

13. Історична школа – напрям західної економічної думки (Німеччина, серед. ХІХ ст., В.Рошер, М.Вебер.)

14. Маржиналізм (граничний) (серед. ХІХ ст., К.Менгер – австр.)

15. Неокласична економічна теорія (ост. третина ХІХ ст., А.Маршалл – англ.ек.)

16. Монетаризм (гроші) (сер. 50-х рр. ХХ ст. – США, м.Фрідмен).

17. Інституціоналізм (кінець ХІХ – поч. ХХ ст., америк. Т.Веблен, У.Гамільтон)

18. Кейнсіанство – провідний напрям сучасної економічної теорії. (англ. Джон Кейнс) - державне регулювання економіки.

19. Посткейнсіанство

20. Неокласичний синтез (П.Самуельсон).

Сучасна економічна наука розглядає економіку на мікрорівні та макрорівні.

Мікроекономіка вивчає поведінку окремої фірми, споживача, домогосподарства, а саме:

• механізм ціноутворення;

• взаємодію попиту та пропозиції;

• витрати підприємств;

• вплив держави на поведінку фірми;

• раціональну поведінку споживача тощо.

Макроекономіка вивчає:

• економіку держави як одне ціле;

• економіку сфер, галузей господарства;

• оперує такими показниками: інфляція, безробіття, валовий внутрішній продукт тощо.

Функції економічної теорії:

4. Практична. Полягає у вдосконаленні і розробці наукових основ управління господарством; винайденні найбільш адекватних форм розв’язання економічних суперечностей.

5. Пізнавальна. Полягає в розкритті сутності економічних категорій та законів.

Світоглядна. Полягає у виробленні нового типу економічного мислення, формування сучасного світогляду людини

5. Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Функції, які виконує підприємець:

а) підприємець бере на себе ініціативу поєднання факторів виробництва у єдиний про­цес виробництва товарів і послуг з метою одержання прибутку;

б) підприємець є організатором виробництва і бере на себе відповідальність за результати діяльності;

в) підприємець – це новатор, який впроваджує на комерційній основі нові технології, нові форми організації виробництва;

г) підприємець не боїться ризику і свідомо йде на нього заради досягнення постав­леної мети. Він ризикує вкладеним капіталом, своїм часом, діловою репутацією.

Функції підприємництва:

1) новаторська – продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;

2) організаційна – впровадження нових форм та методів організації виробництва тощо;

3) господарська – ефективне використання різних ресурсів;

4) соціальна – сприяння реалізації соціальної мети суспільства;

5) особистісна – реалізація та розвиток потенціалу особистості.

Дата добавления: 2015-05-22