Фактори виробництва

Етапи розвитку виробничих технологій

1. Ремісничий ( XIII-XVI ст.) – основна рушійна сила виробництва на цьому етапі – м'язова з використанням деяких інструментів.

2. Машинний (XVIII-XIX ст.) – м'язова сила значною мірою замінюється машинами. З'являється паровий двигун, який починає широко використовуватись у виробництві.

3. Автоматизований (від ХІХ ст.) Контрольовані та керовані людиною машини стають основою автоматизованого виробництва.

1. Земля.

2. Праця.

3. Підприємницький талант.

4. Капітал.

5. Інформація.

11. Відповідно до форм власності підприємства бувають таких видів:

Індивідуальне підприємство – засноване на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці.

Сімейне підприємство – засноване на власності і праці громадян, що є членами однієї сім’ї які проживають разом і ведуть спільне господарство.

Приватне підприємство – засноване на власності однієї людини з правом найму робочої сили.

Колективне підприємство – засноване на власності трудового колективу підприємства.

Державне комунальне підприємство – засноване на власності місцевих органів влади.

Державне підприємство – засноване на загальнодержавній власності.

Спільне підприємство – засноване на поєднанні майна різних власників, у тому числі з залученням іноземного капіталу.

Орендне підприємство – засноване на орендних відносинах, що передбачають передачу в оренду і повне відання колективу засобів виробництва та майна, що залишається у власності орендодавача.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

12.ДЕВАЛЬВАЦІЯ
— офіційне зниження вартості грошової одиниці, проведене відповідно до законодавства країни керівними органами держави: зниження (зменшення) золотого вмісту у грошовій одиниці, зниження курсу грошової одиниці країни відносно твердої валюти інших держав. Д. супроводжується збільшенням маси грошей в обігу, зменшенням обсягів валютних резервів і характеризує загострення кризового стану економіки, погіршання торгового та платіжного балансів країни. У разі Д. зниження курсу національної валюти фіксується щодо її відношення до долара США чи до визначеного набору іноземних валют, які застосовуються при міжнародних розрахунках. Д. може проводитись цілесрямовано (відкрита Д.) з метою стабілізації грошової системи, валютного курсу або породжена стихійними соціально-економічними чи політичними причинами (прихована Д), коли знецінюються гроші, стрімко падає курс національної грошової одиниці без участі державних органів.

13. Суспільне виробництво – форма взаємодії суспільства і природи, що спрямована на перетворення предметів природи та створення матеріальних та духовних продуктів, відповідно до інтересів та потреб людей і суспільства в цілому.

Найважливішим показником суспільного виробництва є його ефективність (соціальна та економічна).

Показник – виробництво товарів народного споживання (а не засобів виробництва).

Соціальна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності основним потребам суспільства і кожної людини.

Економічна ефективність – досягнення найбільших результатів при найменших затратах.

Показники економічної ефективності:

· Продуктивність праці – виробіток на одного працюючого.

· Трудомісткість – кількість витраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

· Капіталовіддача (фондовіддача) – кількість продукції, виробленої на одиницю основних виробничих фондів.

· Фондомісткість – вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

· Матеріаловіддача – виробіток продукції на одиницю витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо).

· Матеріаломісткість – вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

Рентабельність – один з основних показників роботи під­приємства.

Інтенсифікація (лат. – напруження, зусилля) означає розвиток виробництва, що ґрунтується на раціональному використанні ресурсів на базі науково-технічного прогресу і передових методів організації праці.

14. Акціонерні товариства. До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ).

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ.

Товариством з додатковою.

Повне товариство.

Командитне товариство.

Асоціація – договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Промислово-фінансова група – це об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва.

Асоційовані підприємства. Холдингові компанії. Асоційовані підприємства (господарські організації) – це група суб'єктів господарювання – юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та управлінні. Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинговою компанією.

Венчурні (ризикові) – фінансова організація, що спеціалізується на інвестиціях і фінансуванні підприємств, звичайно таких, котрі не мають тривалої історії розвитку, але з перспективою значного росту.

Інжинірингові фірми – це сполучна ланка між науковими дослідженнями і розробками, з однієї сторони, і між нововведеннями та виробництвом – з іншої.

Некомерційні організації не всі створюються з метою отримання прибутку.

15. Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом, на який обмінюються всі інші товари.

1) міра вартості – вартість всіх товарів виражається в грошах;

2) засіб обігу – гроші служать засобом реалізації товарів, виступають посередником в їх обміні. (цю функцію виконують тільки реальні гроші);

3) засіб утворення скарбів – гроші вилучаються з обігу і перетворюються в скарб, у засіб нагромадження. (Нагромадження золота називається тезаврацією);

4) функція засобу платежу – засіб сплати боргового зобов’язання (кредити); засобом обігу в таких випадках є вексель – торгове зобов’язання;

5) функція світових грошей – обіг між країнами. Роль світових грошей довго виконувало золото.

Ліквідність — це можливість використання певного активу як засобу пла­тежу і водночас як здатність цього активу зберігати свою вартість не­змінною.

Кредитні гроші.

- векселі;

- бан­кноти;

- чеки;

Вексель — це письмове боргове зобов'язання, яке надає його власни­кові (векселеодержувачу) право після закінчення визначеного строку ви­магати від боржника сплати грошової суми. Вексель бере участь і висту­пає у товарообігу як гроші.

Банкнота — найрозвиненіша форма кредитних грошей. Це вексель на банкіра, боргове зобов'язання банку.

Чек — документ, який містить письмове розпорядження власника по­точного рахунку в банку про виплату зазначеної у ньому суми певній особі або пред'явникові.

Електронні гроші – це носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомогою електронно-інформаційної сис­теми.

Безготівкові гроші — це засоби на рахунках у банках, різні вклади (депо­зити) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів.

16. Організаційні форми виробництва.

1. Концентрація – це зосередження виробництва на великих підприємст­вах.

2. Поділ праці, спеціалізація та кооперація. Поділ праці – це виділення окремих виробничих операцій з метею подальшої спеціалізації виробництва. Спеціалізація – це, коли працівники виконують тільки певні операції, які з'явилися як результат поділу праці. Підприємства виступають постачальниками продукції один одному, що являє собою кооперацію.

3. Комбінування – це зосередження на одному підприємстві різних технологічних стадій обробки сировини та виробництва продукції.

4. Централізація як організаційна форма пов'язана з управлінням виробництвом і є к ординацією дій через зосередження управління в одному центрі.

Дата добавления: 2015-05-22