Актуалізація досвіду становлення освітньо-виховної системи Англії

Основні етапи становлення освітньо-виховної системи Англії.

1 етап. Перші школи на тер. Англії – коли А. ще входила до складу Римс. Імперії. З 11ст. – система освіти підпорядковувал. церкві; функціонув. для обслуговув.церкви та верхівки країни.Середньовічна освіта розвив. паралельно з економікою країни – освіта задовольняла потреби в цій сфері. 13ст. – Оксфорд, Кембридж – існували для навчання людей, щоб створити еліту. 1640-1660-пуританська революція. 1660-1760- занепад О. кін.17 поч.18 ст- дискусії про масову О.18 ст-стабільна держава –спец.школи і в с/г місцевості і в містах на зразок приватних комерційних шкіл.

2 етап. О в умовах індустр-ї і розвитку англ..міст(1780-1870). З 1830р. – виникали нові університети під тиском вимог періоду індустріалізац. революції та нових потреб країни. Освіта елітарна- навч. малий відсоток молоді.

3 етап. Створення єдиної СО (1900-1945).З кінця 19ст. – працювали технічні коледжі, але їх дипломи вваж. нижчими за університетські.

4 етап. Після 1945 і дотепер. З 1956р. – створ. Нац. Ради з при суден. Академічн. Звань; дипломи закладів техн.. сектора вищої освіти підняли до рівня бакалавра.Кінець 20ст. – період активного реформування освіти.

1988р.(періоди керування М.Тетчер) – Закон Бейкера – забезпечення високої якості освіти через введення освітніх стандартів (науков. навч. програми і т.д.).

1997р.(період керування Т.Блера) – реформа «Високі вимоги та велика підтримка».Автор М.Барбер ввжав, що успішність освіти прямо пропорційно залежить від характеру вимог та її підтримки владою.

Британська система освіти розвивалась на протязі багатьох століть і є досить вимогливою щодо якості навчання. Для кожного громадянина у віці від 5 до 16 років освіта є обов‘язковою. Кваліфікації, отримані в Сполученому Королівстві визнаються в усьому світі.

7.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Англії.

Перший університет – Кембриджський – заснов. у 1209р. Виник під впливом швидкого розвитку Оксфодської школи (Генріх ІІ заборонив англ.. студентам навчатися у Парижі – 1167р.)

Кембридж. + Оксфордс.= Оксбрідж

Поч.. 19ст. – перебудова сист. вищої освіти в найстаріших університетах.

Основним поштовхом став релігійний безлад та поведінка Ради коледжів університетів.

В 1850-1870рр.- влада змінила статути закладів, збільшила кількість спеціальностей (природн. науки, лінгвістика, історія).

1851р. – Овенс коледж – вільні слухачі (мало хто отрим. дипломи).

1871р. – відміна реліг. обмежень при вступі.

Новітні коледжі давали можливість жінкам, вчителям та професіоналам з різних обл. прослуховувати курси, які задовольняли їх сусп. та профес. потреби.

В кінці 19ст. була прийнята гнучка ієрархія ВНЗ.

Вершина – Оксбридж –Лондонс.університет(1836р.) - Імперський коледж (за ініціативою принца Альберта).

Значне розширення освіти настало після 1945р. за порівняно короткий час – кільсть закладів зросла у 2 рази.

8.Особливості розвитку вищої освіти у Франції (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).

Два типи навч. закладів: короткі та довгострокові.

Короткі:

-2-3р. навч.- по закінч. Присвоювались проф. кваліфікації, що надають право праці у промисловості., торгівлі, в сфері послуг;

-підготовчі класи 2р.навч.отрим. універс. Ддипломи з технологій;керівні посади нижчого та середнього рівня;

-2р. високоспеціалізован.програма – отрим.диплом про наукову та технологічну освіту.

Довготривалі:

-університети та інші ВНЗ високого рівня (68% бакалаврів вступ. на довгострокове навчання);

-інститути політ.студій – готують адміністраторів широкого профілю;

-вищі школи кількох типів (науков. і техн., комерц. та управління);

приватні – для вступу попередн. 2 р.навч. у спец. закладах вищої комерційної освіти;

науково- техн. направлення – 3р. навч. – отрим. диплом інженера;

-вищі норм.школи – як кращі заклади підготовки викладачів ліцеїв і після середньої освіти – навч. 4роки + 2р. у підготовч. Класах відповідного профілю;

-школи мистецтва та архітектури.

В університетах на базі бакалавра навч.2 роки – отрим. диплом загальної університетської освіти (ліцензіат, магістр, диплом інженера).

Програми підготовки санітарн. та мед. персоналу нижчої та середньої кваліфікації у спеціалізов. школах системи міністерства охорони здоров’я.

Вища освіта:

відкриті – переважно університети;

«закрита» освіта – домін. неуніверситетські заклади – зарахавув. з жорстким відбором.

9.Особливості становлення та розвитку університетської освіти у Франції.

I період – від заснування перших університетів Франції у ХII ст. до 1806 р. Донаполеонівський період, коли по суті не існувало чіткої системи університетської освіти, а діяли окремі навчальні заклади;

II період – 1806-1876 рр. Створення і діяльність Імператорського університету, в якому функціонували академічні та професійні факультети. На цьому етапі закладено підґрунтя для систематизації університетської освіти;

III період – 1877-1944 рр. Утворення і розвиток системи університетської освіти, після реформування Наполеонівського університету урядом Третьої республіки (1870-1940 рр.);

IV період – 1945-1979 рр. Повільний розвиток системи університетської освіти після Другої світової війни до загальносуспільної кризи в освітній галузі та прийняття закону про орієнтацію вищої освіти Е.Фора (1968 р.);

V період – 1980-2005 рр. Реформування університетських закладів у новітній час (від прийняття закону А.Саварі (1984 р.) до запровадження нової органіграми вищої освіти LMD (2002 р.).

10. Особливості становлення та розвитку університетської освіти в США.

1635 р. виникає Бостонська лат.школа. Готувала до вступу у Гарвардський коледж.

1636р.-Гарвард.коледж. Створено за зразком Кембриджського університету. Другим коледжем, заснованим у Новій Англії, став Єльський за прикладом голландських університетів з великим ухилом в релігійну освіту. 1642-1647- Створюється Масачусецький закон про освіту. Зобов’язува батьків відправляти дітей до школи та надавати їм освіту. Закон наказував поселенням, в яких проживало понад 50 сімей створювати школу, в якій діти, відповідного віку навчалися б читанню і письму. Заробітну плату вчителю повинні були оплачувати батьки або працедавці. Жителі селища, що нараховує 100 і більше сімей, зобов'язувалися відкривати граматичну школу для підготовки молоді до вступу в коледж. У той час це був єдиний Гарвардський коледж. Національні плани розвитку освіти (18 ст.)

(1779)- Війна за незалежність американського народу протии колонізійців.Виходить труд Томаса Джефферсона «Біль про загальне поширення знань». Стимулюється розвиток промисловості. В місті формується буржуазія і буржуазно-демократичний напрям політичної думки. В школах Америки спостерігалося посилення викладання предметів природничо-математичного та практичного циклів. Боротьба за безкоштовну масову освіту тривала близько 100 років і булла введена лише в 70-х рр. 19ст.. Рух за створення масової школи- Стимулюється кількісне зростання населення, а,отже,боротьбу за масову школу,за реалізацію права кожного на здобуття повноцінної освіти. В цей час відкриваються різні типи шкіл, виникають різні педагогічні заклади(за європейським зразком, особливо за німецьким). Кін.19 ст- Актуальним стає питання про підготовку випускників до ВНЗ. Деякі університети створюють підготовчі навчальні заклади. Комітет підготував зміст освіти в середній школі з перспективою навчання випускників у ВНЗ та підготовки до життя. Виникає ідй про середню освіту для всіх верств населення.Зміст освіти цілком орієнтується на професію. Великий вплив на розвиток освіти в США здійснили успіхи Радянського Союзу в космосі в 60-з рр..

Серед цих законів слід згадати Закон про освіту в цілях національної оборони (1958); Акт про професійну освіту (1963); Акт про розвиток вищої освіти (1963) і ін. Поч.80-х рр..- Громадськістю видається документ «Нація в небезпеці: необхідність в реформі освіти».1990- Створюється програма розвитку шкільної освіти «Америка 2000».

11.Особливості становлення та розвитку університетської освіти в Німеччині.

13-14 ст.- З’являються перші університети в Німеччині: Гейдельберзький, Кельнський, Ерфуртський. З 1800р до сьогоднішнього дня існують 2 типи структури системи освіти: 1) чітко розділені нища і середня освіта; 2) розв. У 20 ст. тритипна система з поєднанням ідеї єдності і диферент-ті в середній школі. Вейморська республіка (1919-1933 рр.)- Введення ліцеїв. Крім загальноосвітніх шкіл існувала система професійної освіти. Виникають приватні, громадські, державно школи, однак навчальні плани і програми були різні за змістом, за значісю свідотств.Ліцеї дають право отримати вищу освіту. 1923- Як окремий навчальний заклад створюється Педагогічний навчальний заклад. Відрізняється тривалістю, якістю. Головні ідеї- єдність,диференціація.1946- Виникає закон про демократизацію шкільної освіти-8-річна основана школа має право переходу до 4-річної ст. школи або професійної школи. З жовтня 1990 р.-воозз’єднання трьох частин Німеччини-У ході реформування збереглися три типи школи поряд з наявністю певної кількості альтернативних загальних шкіл. Ця стабільність пояснюється «наступом» гімназійної освіти.

Дата добавления: 2015-05-22