Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем




Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.

Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.

1.Рівень розвитку сусп.виробництва і удоскон. Його технол.

2.Політика суспільства та інтеграція різних верств.

3. Iсторичний досвід і нац. особл. в області народ. освіти.

4.Пед-ні фактори.

Тенденції:

· Зростання в зацікавленості суспільства в потребі населення мати більш високий рівень освіти;

· Розшир.мережі державних, сер. заг.осв. і проф. шкіл, а також ВНЗ, які забезпечують безкош.освіту;

· Залучення в школах засобів ін. джерел;

· Розшир.принципу муніпацелітетного керів-ва школою;

· Розшир.різном.шкіл та її структур на різнотипність;

· Поділ предметів на обов. І за вибором;

· Поєднання шкільних занять із сам.роб.;

· Наступність ОВс і безперервність та ін.

Розбіжності: між глоб.і локальними потребами; між традиц.і змінами; між двостроков.і короткостр.завд.; між дух.і матер.світом та ін.

Головне завд.для виробл.цих розбіж.-надання усім проявити талант,творчій потенціал,самореал.себе.Це можливо за умов ств.безпер.О:навчити отримувати З, прац.і жити.

 

Усі країни, народи і їхні освітні системи пройшли одні і ті ж етапи, але одні краще випереджали ін., ін. ж на різні роки відставали, і кожна система має свої нац..особливості-первісно-общинний лад. У процесі виробл.знарядь праці, добув.їжі форм-ся почуття колективізму і т.п., тобто форм-ся основи моралі, В і т.п. Епоха Просвітництва(17-18 ст)-зародж.капіт.відносин, стимул.розв.системи О у складі її різних типів. Завдяки Просв. О і В почин.відігр.соц.функц.сус-ва, виникає розуміння, що завдяки роз.О залеж.економ.і соц..роз.сусп-ва. Масова початкова школа майже у всіх країнах виник.у 17-18 ст. На поч.20 ст. Л розуміє,що сер.О треба здобувати. Батьків.О є в США і ін. країнах. Сер.20ст вин.вимога про створ.єдиної школи. 20 ст 2 пол.у світовому просторі виник.ідея і розуміння про залежність роз.сусп-ва від рівня освіченості усього люд.капіталу. «Заг.деклар.прав Л»(1948), «Декл.прав дитини»(1959), «Конвенція про права дитини». Кожна Л має право на безпер.О. Потужним каталізатором розвитку систем є прагнення до розвитку соц..структур і культури сусп.-ва. Реформа освіти.

4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).

 

Підвищення рівня грамотності вимагало післяшкільної освіти. Собори, монастирі, приходи мали бібліотеки, де мали можливість вивчати філософію, теологію, мистецтва Європи.

Традиційним стало мандрування допитливих юнаків. Формувалися центри – університети (спочатку теоретич., потім практ.).

Перший університет – Кембриджський – заснов. у 1209р.

Кембридж. + Оксфордс.= Оксбрідж

З 17ст.- виникла потреба у відкритті нових шкіл та коледжів при університетах. Існували на кошти пожертв.

З кінця 17ст.- відкриття шкіл релігійними групами для підготовки священників.

Поч.. 19ст. – перебудова сист. вищої освіти в найстаріших університетах.

Основним поштовхом став релігійний безлад та поведінка Ради коледжів університетів.

В 1850-1870рр.- влада змінила статути закладів, збільшила кількість спеціальностей (природн. науки, лінгвістика, історія).

1851р. – Овенс коледж – вільні слухачі (мало хто отрим. дипломи).

1871р. – відміна реліг. обмежень при вступі.

Новітні коледжі давали можливість жінкам, вчителям та професіоналам з різних обл. прослуховувати курси, які задовольняли їх сусп. та профес. потреби.

В кінці 19ст. була прийнята гнучка ієрархія ВНЗ.

Вершина – Оксбридж –Лондонс.університет(1836р.) - Імперський коледж (за ініціативою принца Альберта).

Значне розширення освіти настало після 1945р. за порівняно короткий час – кільсть закладів зросла у 2 рази.

Типи ВНЗ:

- університети (3-4р.навч.; 5-6 р.навч.);

-інститути 4р.навч.;

-коледжі (не є частиною університетів);

-технічні навчальні заклади;

Інші навчальні заклади (від 1 року навч.).

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 440; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.