Загальнолюдські цінності у світовій педагогічній спадщині у руслі взаємовпливів освітніх систем

Система освіти, тенденції та фактори її розвитку в різних країнах.

Основні фактори розвитку освітньо-виховних систем.

1.Рівень розвитку сусп.виробництва і удоскон. Його технол.

2.Політика суспільства та інтеграція різних верств.

3. Iсторичний досвід і нац. особл. в області народ. освіти.

4.Пед-ні фактори.

Тенденції:

· Зростання в зацікавленості суспільства в потребі населення мати більш високий рівень освіти;

· Розшир.мережі державних, сер. заг.осв. і проф. шкіл, а також ВНЗ, які забезпечують безкош.освіту;

· Залучення в школах засобів ін. джерел;

· Розшир.принципу муніпацелітетного керів-ва школою;

· Розшир.різном.шкіл та її структур на різнотипність;

· Поділ предметів на обов. І за вибором;

· Поєднання шкільних занять із сам.роб.;

· Наступність ОВс і безперервність та ін.

Розбіжності: між глоб.і локальними потребами; між традиц.і змінами; між двостроков.і короткостр.завд.; між дух.і матер.світом та ін.

Головне завд.для виробл.цих розбіж.-надання усім проявити талант,творчій потенціал,самореал.себе.Це можливо за умов ств.безпер.О:навчити отримувати З, прац.і жити.

Усі країни, народи і їхні освітні системи пройшли одні і ті ж етапи, але одні краще випереджали ін., ін. ж на різні роки відставали, і кожна система має свої нац..особливості-первісно-общинний лад. У процесі виробл.знарядь праці, добув.їжі форм-ся почуття колективізму і т.п., тобто форм-ся основи моралі, В і т.п. Епоха Просвітництва(17-18 ст)-зародж.капіт.відносин, стимул.розв.системи О у складі її різних типів. Завдяки Просв. О і В почин.відігр.соц.функц.сус-ва, виникає розуміння, що завдяки роз.О залеж.економ.і соц..роз.сусп-ва. Масова початкова школа майже у всіх країнах виник.у 17-18 ст. На поч.20 ст. Л розуміє,що сер.О треба здобувати. Батьків.О є в США і ін. країнах. Сер.20ст вин.вимога про створ.єдиної школи. 20 ст 2 пол.у світовому просторі виник.ідея і розуміння про залежність роз.сусп-ва від рівня освіченості усього люд.капіталу. «Заг.деклар.прав Л»(1948), «Декл.прав дитини»(1959), «Конвенція про права дитини». Кожна Л має право на безпер.О. Потужним каталізатором розвитку систем є прагнення до розвитку соц..структур і культури сусп.-ва. Реформа освіти.

4.Особливості розвитку вищої освіти в Англії (типи навчальних закладів; організаційно-змістові основи).

Підвищення рівня грамотності вимагало післяшкільної освіти. Собори, монастирі, приходи мали бібліотеки, де мали можливість вивчати філософію, теологію, мистецтва Європи.

Традиційним стало мандрування допитливих юнаків. Формувалися центри – університети (спочатку теоретич., потім практ.).

Перший університет – Кембриджський – заснов. у 1209р.

Кембридж. + Оксфордс.= Оксбрідж

З 17ст.- виникла потреба у відкритті нових шкіл та коледжів при університетах. Існували на кошти пожертв.

З кінця 17ст.- відкриття шкіл релігійними групами для підготовки священників.

Поч.. 19ст. – перебудова сист. вищої освіти в найстаріших університетах.

Основним поштовхом став релігійний безлад та поведінка Ради коледжів університетів.

В 1850-1870рр.- влада змінила статути закладів, збільшила кількість спеціальностей (природн. науки, лінгвістика, історія).

1851р. – Овенс коледж – вільні слухачі (мало хто отрим. дипломи).

1871р. – відміна реліг. обмежень при вступі.

Новітні коледжі давали можливість жінкам, вчителям та професіоналам з різних обл. прослуховувати курси, які задовольняли їх сусп. та профес. потреби.

В кінці 19ст. була прийнята гнучка ієрархія ВНЗ.

Вершина – Оксбридж –Лондонс.університет(1836р.) - Імперський коледж (за ініціативою принца Альберта).

Значне розширення освіти настало після 1945р. за порівняно короткий час – кільсть закладів зросла у 2 рази.

Типи ВНЗ:

- університети (3-4р.навч.; 5-6 р.навч.);

-інститути 4р.навч.;

-коледжі (не є частиною університетів);

-технічні навчальні заклади;

Інші навчальні заклади (від 1 року навч.).

Дата добавления: 2015-05-22