Тема 12. Сім’я та шлюб у римській імперії за даними „дігест” Юстиніана

Імператор Анастасій, 491 р. н. е.

Кодекс Юстиніана ХІ, 48, 19.

Імператор Зенон, 474 р. н. е.

Кодекс Юстиніана ХІ, 69, 1.

Новела Севера ІІ, 465 р. н. е.

Оскільки через видатного мужа Авзонія до нас надійшла скарга від усіх провінціалів, що (...) лети і (...) інші, пов’язані обов’язками стосовно міських колегій, без відома господарів вступили у зв’язок з колонами і рабинями, а тепер намагаються звільнитися від пут підкорення народжених дітей під виглядом того, що вони належать до міських корпорацій, то нехай тому твоя високість [префект преторію. – В.Б. ] дізнається, що ми приписали у вічному законі: якщо якийсь чи якась з будь-яких міських корпораторів або з корпораторів з міста Рима вирішить пов’язати себе з рабами або колонами, їхні нащадки належать тим господарям, чиїм, як буде з’ясовано, був колон або інквілін, виключаючи тих, хто, як виявиться, вступив у зв’язок раніше цього закону, хоча б і не набагато.

Якщо вільний колон чи вільна колона вступають у шлюб [патримоній. – В.Б. ] з фіскальною чи фіскальним, сини або дочки, які походять від такого шлюбу [контуберній. – В.Б. ], приєднуються до імператорських колонів. Якщо ж адскриптицій або чужий раб візьме в дружини імператорську колону чи рабиню, або адскриптиція чи рабиня вступить в шлюб з імператорським колоном чи рабом, і від таких зв’язків будуть народжені діти, постановляємо, щоб вони отримували статус згідно зі старим законом.

Одні із землеробів є енапографами [грецький еквівалент “адскриптиціям”. – В.Б. ], і їхні пекулії належать їхнім господарям, інші ж після того як мине 30-річний термін стають колонами [містотами. – В.Б. ], залишаючись вільними разом зі своїм майном, і вони примушуються і землю обробляти, і платити податки. Це корисно і для господаря, і для землеробів.

Характеристика джерел.

Умови укладання шлюбу римськими громадянами.

Майнові права та обов'язки партнерів, які укладають шлюб.

Проблема розлучення і розриву шлюбу за даними "Дігест".

РЕФЕРАТИ:

Становище жінки в Римі у І - ІV ст. н.е.

Влада та права глави римської сім'ї у І - ІV ст. н.е.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Дигесты Юстиниана. – М.: Наука, 1984. – 456 с.

Винничук Л. Люди, права и обычаи Древней Греции и Рима. – М.:Высш. шк. – 1988. – С. 161 – 182.

Культура древнего Рима: В 2-х т. / Отв. ред Е.С. Голубцова. – М.: Наука, 1985. – Т.1. – с. 228 – 247.

Сергиенко М.Е. Жизнь древнего Рима: Очерки быта. – М., Л.: Наука, 1964. – 336 с.

Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – С. 69 – 72, 75 – 80, 87, 90 – 92, 100 – 107, 130 –132, 139, 144 – 146, 153, 191, 198, 204 – 209, 246 – 249.

Хрестоматия по истории древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 359 – 387.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. История древнего мира / Под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой: В 3-х т. – Т.3. Упадок древних обществ. – М.: Изд-во вост. лит., 1982. – С. 100-110.

2. Культура древнего мира / Под ред. Колосовской Ю.K., Павловской А. И. др. – М.: Наука, 1985. – Т.2. – С. 5 – 78.

Лубенков Ю.H., Романов В.И. Женщина и власть. – М., 1990. – 54 с.

Машкин Н.А. История древнего Рима. – М.: Госполитиздат, 1956. – 611 с.

Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1972. – 296 с.

Публий Овидий Назон. Любовные элегии. Метаморфозы. Скорбные элегии. – М.: Худож. лит., 1983. – 511 с.

Смирин В.Л. Римская "Familia" и представления римлян о собственности //Быт и история в античности. – М.: Наука, 1988. – С. 18 – 40.

Утченко C.Л. Политические учення древнего Рима. – М.: Наука, 1977. – С. 158 – 181.

Штаерман Е.М. Мораль и религия угнетенных классов Римской империи (Италия и западные провинции). – М.: Изд-во AH CCCP, 1961. – 320 с.

Дата добавления: 2015-05-22