ІІ Актуальність матеріалів

І Організаційні моменти. Повторення вивченого

ІІІ Повторення вивченого.

Роль Галицько-Волинського князівства в історії Української державності.

ІV етап (1323-1340): занепад держави.

Після смерті Юрія ІІ Болеслава(син дочки Юрія І і мазовецького князя Болеслава) у 1340 році Галицько-Волинські землі були розчленовані: Галичина відійшла Польщі, Волинь – Литві, Буковина – Молдавії.

• Зберегло від асимілювання південну та західну гілки слов’янства, сприяло їхній консолідації та самосвідомості;
• Стало новим центром, після занепаду Києва, політичного та економічного життя;
• Модернізувало давньоруську державну організацію;
• Розширило сферу проникнення на схід досягнень західної культури.

1. За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?
2. Назвіть основні етапи розвитку Галицько-Волинської держави.
3. Охарактеризуйте роль Данила Галицького в історії України.
4. Визначте історичне значення Галицько-Волинського князівства.

IVЛітература:

• Світлична В.В. – ст. 40-44.
• Бойко О.Д. – ст. 88-94.
• Історія України. Частина ІІ. YouTube. Відео. Серії 50-52, 55-57, 60-61.

Тема 5. Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV – перша половина XVII ст.: від 1341 р. по 1648 рік)

План заняття №9

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

2. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави

3. Ліквідація удільних князівств

Після розчленування Галицько-Волинського князівства, українські землі були повністю захоплені сильнішими західноєвропейськими державами та Золотою Ордою (з кінця XV ст. Московською державою, що розпочала швидке зростання після перемоги на Куликовому полі війська Золотої Орди у 1380 р. та повалення іга, тобто залежності): Закарпаття у ХІ ст. – Угорщиною, Волинь, Ліво- та Правобережжя Україна з Поділлям Литвою (до 1569 року), Галичина – Польщею, Буковина – Молдавією (Шипинське князівство), Чернігово-Сіверщина з кінця XV ст. – Московською державою, яка заявила вже тоді претензії на усі землі колишньої Русі.

Разом з тим, традиція державотворення на українських землях збереглася до 1471 року – до ліквідації литовцями Київського князівства.

ІІІ. §1 Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Литовське князівство утворилося в ХІІІ ст., а вже у XІV ст. за князя Гедиміна (1316-1341 рр.) та його синів Любарта і Ольгерда (1345-1377 рр.) Литва здобула більшу частину білоруських, українських і частини російських земель. Так утворилося Велике князівство Литовське, у складі якого руські землі становили 9/10 територій (90%). В історії цей період називають «оксамитовим» литовським проникненням. Які ж причини такого швидкого розширення кордонів Литви:

• Руські землі були ослаблені монголо-татарським погромом;
• Населення руських земель «надавало перевагу» литовцям перед монголо-татарами, у більшості випадків руські князі добровільно визнавали владу Литви. Політика Литви: «Старого не змінюєм, а нового не запроваджуємо»
• Ослаблення Золотої орди через міжусобиці у 1360-1370-х роках.

Литовські князі до 1471 року зберегли Устрій Русі – удільні князівства роздавалися синам та племінникам династії Гедеміновичів. У маленьких князівствах влада належала місцевим українським князям (одержали лише край колишніх володінь). Майже усі литовські князі прийняли православну віру, загальнодержавною визнавали староруську мову та закони «Руської правди». (Див. Атлас, 7 кл., ст. 20).

Дата добавления: 2015-05-22