Терміни і поняття. 1. Як змінювалося адміністративне підпорядкування Запорозької Січі упродовж другої половини ХVІІ ст.?

Запитання і завдання

1. Як змінювалося адміністративне підпорядкування Запорозької Січі упродовж другої половини ХVІІ ст.? 2. Якою була система управління Січі? 3. Де розміщувалася і яку назву носила Січ із 1652 р.? 4. На яких галузях господарства базувалася економіка Запорожжя?

5. Які цілі ставили перед собою запорожці, здійснюючи походи проти Османської імперії і Кримського ханства? 6. Чому московські царі підтримували суперництво запорожців з гетьманами України? 7. Які зміни відбулися у складі запорозького товариства? Як вони вплинули на розвиток Січі?

8. Складіть історичний портрет І. Сірка. 9. Складіть таблицю «Господарство Запорозької Січі».

Галузі господарства	Ступінь розвитку	Роль в економіці Січі

10. Чи можна стверджувати, що у 1660—1670-х рр. Запорозька Січ відіграла руйнівну роль

11. Якою, на вашу думку, була роль кошового отамана І. Сірка в подіях Руїни? Чи можна твердити, що всі його перемоги принесли більше горя Україні, ніж користі?

§ 27. Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України

1. Коли і як утворилася Лівобережна Гетьманщина? 2. Яким був адміністративно територіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького?

1. Адміністративно територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини. У другій половині ХVІІ ст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але незмінним залишався полково сотенний устрій. По смерті Б. Хмельницького у Гетьманщині після обрання І. Виговського утверджується республіканська форма правління, яка вже незабаром стає республікансько олігархічною. Змінюється також і форма державного устрою. У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складається з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя. У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. Таким чином, започаткований Б. Хмельницьким устрій зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також частково поширився на новоосвоєні землі Слобідської України. На Лівобережжі існувало 10 полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні.

Конфедерація (від лат. Confoederatio – спілка, об`єднання) – союз окремих суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних.

2. Органи влади. Створений Б. Хмельницьким державний апарат упродовж другої половини ХVІІ ст. не зазнав суттєвих змін. Змінювалося лише коло повноважень окремих органів влади та їхній вплив на політичний розвиток козацької України. Вища законодавча, виконавча й судова влада перебувала в руках гетьмана. У той же час відновилась практика скликання генеральних рад, які суттєво впливали на перебіг подій. Зросла роль старшинської ради, яка регулярно збиралася та розв’язувала всі важливі поточні справи. Керівні посади обіймала генеральна старшина, яка прагнула обмежити владу гетьмана. Генеральна канцелярія виконувала функції центрального органу управління державою. На місцях діяли полкові й сотенні органи влади. Судочинство залишалося без змін.

Розпад Гетьманщини на три утворення негативно позначився на збройних силах. На початок 70-х рр. XVII ст. загальна кількість козаків Лівобережної Гетьманщини сягала 30 тис., у той час як за Б. Хмельницького їх було 100 тис. Запорожжя могло виставити кілька тисяч козаків. Армія складалася з піхоти, кінноти та артилерії. Розпочалося створення підрозділів найманців.

Від кінця 50-х рр. XVII ст. посилилося втручання Московії у внутрішні справи козацької України для того, щоб зменшити повноваження й самостійність її державних органів влади. У 1662 р. московський уряд створив Малоросійський приказ, який давав згоду від імені царя на проведення виборів гетьмана, міг забороняти призначення на посади генеральної старшини і полковників, не дозволяв самостійних відносин з іншими державами, перебрав на себе вищу судову владу, контролював дії духівництва. Від кінця 50-х рр. XVII ст. розпочалося впровадження воєводської системи правління.

3. Соціальний устрій. Після національно визвольної війни соціальна структура козацької України істотно змінилася. Зникли польські магнати, шляхта, католицьке духівництво. Українська шляхта злилася з козацькою старшиною. В останні десятиліття ХVІІ ст. селяни, міщани, козаки стали втрачати завойовані ними соціальні й майнові права. Попри зміни суспільство продовжувало зберігати становий характер. Воно поділялося на привілейовані та непривілейовані прошарки. До привілейованих і напівпривілейованих прошарків належали старшина, шляхта, духівництво, козаки, міщани. Непривілейованим станом суспільства були селяни. У середині кожного зі станів існував ще й майновий поділ.

Схема: Соціальна структура українського суспільства у другій половині ХVІІ ст. (НД 7-9 кл. С.107)

4. Система землеволодіння. Господарський розвиток. Національно визвольна війна суттєво вплинула на систему землеволодіння і, відповідно, на господарський розвиток українських земель, оскільки основою господарства залишалося землеробство.

У результаті національно визвольної війни селянство стало користуватися козацькими вольностями. Землі й угіддя, якими користувалися, із займанщиною включно вони вважали, своєю власністю. Оскільки козацька держава проголосила своєю власністю всі землі старостів, вигнаних панів і католицьких храмів, які перейшли до військового Скарбу, то селяни і держава стали співвласниками землі. На Лівобережжі села, розташовані на землях військового Скарбу, почали називатися вільними військовими селами. Їхні мешканці могли продавати, купувати, дарувати, закладати, передавати у спадок землю. Одночасно вони підлягали державі, на користь якої виконували повинності і виплачували податки.

Дата добавления: 2015-05-22