За Київ

Суперництво Ярославичів

іг ••

О

днак сепаратизм боярства на місцях і егоїстичні інтереси князів Ярославового до­му, звичайно, брали гору над благими намірами тих чи інших київських володарів, їхніми за­кликами до єднання перед лицем зовнішньої загрози. По смерті Мстислава Володимировича (1132) на київський престол зійшов його брат Ярополк. Він не зміг зберегти єдиновладдя на Русі, зате одверто піклувався про інтереси свого клану — Мстисла- вичів, що викликало протидію інших членів великої родини Мономаха. Стабільність у країні порушува­ли й претензії на Київ нащадків Олега Святославича—Ольговичів. Ярополк саме збирав сили для опору Ольговичам, коли його застала смерть (1139). Князювання цього володаря можна назвати передднем роздробленості.

Чварами в родині Мономашичів скористався го­лова Ольговичів Всеволод і захопив Київ. Він спробував відновити єдність держави, — як зазна­чив київський літописець, „сам хотів землю всю тримати“. Але Всеволод Ольгович наштовхнувся на опір не лише обійдених ним Мономашичів, а й влас­них братів 3 тієї пори перебіг політичного життя Південної Русі значною мірою визначався супер­ництвом за головний руський престол між двома князівськими кланами: Мономашичами й Ольгови- чами. Літописці відгукуються на уособиці словами: „І настала смута в усій Руській землі“. З часом у бо­ротьбу за Київ починають дедалі активніше втручатися князі з роду галицьких Ростиславичів: Володимирко Володаревич та його син Ярослав.

Не було згоди й серед самих Мономашичів. Ко­ли 1146 р., усунувши суперника Ігоря Ольговича, в Києві вокняжився онук Мономаха й син Мстисла­

ва Ізяслав, у Південній Русі розпочалася справжня громадянська війна, розв’язана його родичами. В цю війну незабаром втягнулися князі й Північної Русі. Обурені тим, що племінник обійшов їх, дядьки Ізя- слава Вячеслав і Юрій на прізвисько Довгорукий піднялися проти нього. Далі головне суперництво за Київ звелося до двобою між Ізяславом і Юрієм. Ізяслав став першим київським князем, якого запро­сили на княжіння місцеві бояри. З того часу боярство на Русі дедалі активніше втручається у міжкнязівські взаємини.

1146—1152 рр. Південну Русь охопила феодаль­на смута. Ізяслав Мстиславич двічі поступався Києвом Юрію Довгорукому. Щоб надати своєму княжінню законного з погляду суспільства характе­ру, він зробив своїм співправителем старшого в роді Мономашичів Вячеслава і таки здолав Довгорукого. Провівши кілька вдалих походів проти чернігівських

ҐНПОМО^НРА

Дата добавления: 2015-05-22