Воєнні дії проти Польщі

Восени 1666 р. правобережний гетьман, очевидно, отримавши перші звістки про зміст московсько-поль­ських переговорів, які проходили у с. Андрусові на Смоленщині і фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Маючи намір звільнити все Пра­вобережжя, щоб де-факто вивести його за рамки Андру-сівських перемовин і таким чином перетворити на базу для боротьби за об'єднання розшматованої України, він насамперед вирішив не допустити розташування у Брацлавщині 6-тисячного польського війська і 19 груд­ня в бою під Браїловом за допомогою татар вщент роз­громив його, а далі розпочав облогу польської залоги в Чигирині. Одночасно П.Дорошенко активізував пере­говорний процес із турецьким султаном, погоджуючись на протекторат останнього за умови визнання Україн­ської держави та згоди надати військову допомогу.

Розрив із Польщею прискорив укладення Андрусів-ського перемир'я, викликав нову хвилю народного невдо­волення як на Правобережній, так і на Лівобережній Україні. За таких умов П.Дорошенко запропонував скликати загальноукраїнську Чорну раду на Росаві, обрати спільного гетьмана, погодившись при цьому скласти свої повноваження і визнати владу новообрано­го керівника єдиної Української держави. Однак з цим не погодилися І.Брюховецький та більшість лівобереж­ної старшини. Тому П.Дорошенко вирішив діяти само­стійно. Запросивши на допомогу татар, він восени 1667 р. відтіснив поляків із Поділля і дійшов до Галичи­ни. Уперше після смерті Б.Хмельницького було зроблено реальну спробу включити до складу Української дер­жави західноукраїнський регіон. Вирішальні події роз­вивалися коло Підгайців, де 24-тисячне козацьке військо разом із кількома десятками тисяч татарської орди та

З тис. турецьких яничарів, маючи п'ять десятків гармат, оточили 15-тисячне регулярне польське військо й кілька тисяч озброєної челяді. Близько двох тижнів тривала облога. Перемога була близькою, але на заваді стала недолуга політика І.Сірка, який, відмовляючись визна­ти П.Дорошенка гетьманом України, разом із запорож­цями напав на Крим. Дізнавшись про це, татари пішли на мирову з поляками, отримавши дозвіл брати ясир з українських земель. П.Дорошенку нічого не залишалося, як також підписати 19 жовтня договір, який передба­чав визнання підданства королю, дозвіл шляхті повер­татися до маєтків тощо. У той же час Польща змушена була визнати автономію Правобережної України, вста­новивши українсько-польський кордон по р. Горинь.

Дата добавления: 2015-05-22