Формування нових осередків влади

Лекція XII

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 років

1. Центральна Рада:

становлення національної державності

Одним із наслідків Першої світової війни стала пе­ремога Лютневої демократичної революції 1917 р. в Росії, якою було покладено край багатовіковому монар­хічному режимові династії Романових. Склалися сприят­ливі умови для піднесення національно-визвольного руху пригноблених народів. Ніхто в Росії не прийняв з такою радістю й ентузіазмом Лютневу революцію, як українці. І це цілком зрозуміло. Адже царизм щодо укра­їнського народу застосовував усі форми утиску, екс­плуатації, обмеження політичних і національних прав.

З перемогою Лютневої революції та створенням Тим­часового уряду в Петрограді, на місцях, в т. ч. в Україні, почалося формування нових органів влади. Політичні сили по-різному ставилися до цього. Представники російських правих партій в Україні, перш за все в Києві, почали формувати органи, які б підтримували Тимчасо­вий уряд у Росії. До них увійшли представники міської думи, фабриканти й заводчики, земські діячі, лібераль­на професура. Вони утворили Виконавчий комітет, який став представником Тимчасового уряду в Києві.

Паралельно формувалися Ради робітничих і селян­ських депутатів. Усього протягом березня 1917 р. в Украї­ні виникло понад 170 рад. Переважали в них пред­ставники соціалістичних партій, здебільшого російських, які надзвичайно багато зробили для повалення само-

державства. Ставлячи своєю кінцевою метою створення соціалістичного суспільства, вони, однак, по-різному бачили шляхи її досягнення. Якщо меншовики й есери вважали, що країну після перемоги Лютневої революції чекає порівняно довгий шлях еволюційного розвитку, то більшовики, орієнтуючись на «світову соціалістичну революцію», вимагали негайних ради­кальних змін і вже незабаром розпалили вогнище брато­вбивчої громадянської війни, привівши країну до ката­строфи, від якої чи не найбільше постраждала Україна. Після перемоги Лютневої революції 17 (за н. ст.) березня 1917 р. в Києві виник ще один центр, який ре­презентував інтереси всього українського народу — Українська Центральна Рада. її діяльність сприяла дальшому національному піднесенню. Раду було ство­рено з ініціативи Товариства українських поступовців (ТУП), наукових, освітніх, кооперативних, студентських та інших організацій. Головою Ради став видатний український історик, громадсько-політичний діяч Ми­хайло Грушевський, а його заступником — В.Наумен-ко, товаришами голови — Д.Антонович і Д.Дорошенко. Згодом керівний склад Центральної Ради змінювався. Провідну роль у ній з часом почали відігравати Україн­ська партія соціалістів-федералістів (УПСФ), Україн­ська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) і Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).

Дата добавления: 2015-05-22