Семестровий контроль 1 страница

Вступ Навчально - методичні рекомендації до семінарських занять з історії України підготовлено у відповідності з робочою програмою курсу для студентів всіх спеціальностей технічного університету. Плани семінарів складаються з дев'яти тем, які студенти опрацьовують протягом одного семестру. Теми семінарів охоплюють найважливіші проблеми історії України від найдавніших часів до сьогодення. В кожній темі семінару визначено декілька питань, які розглядаються в процесі аудиторного семінарського заняття (усна відповідь студента) і питання, які виносяться на самостійне опрацювання студентом (самостійна робота). В посібнику коротко описано методику підготовки питань семінару, тут виділено і з’ясовано найсуттєвіші факти, події, їх причини, особливості, наслідки, історичні значення, що допоможе студенту краще підготувати і засвоїти матеріал, скласти тези відповіді, конспект, відшукати додатковий матеріал із підручників, навчальної і наукової літератури. Методичні рекомендації до кожної теми завершуються проблемними питаннями та завданнями для самостійної роботи. Опрацювавши ці питання студент зможе узагальнити свої знання, здійснити самооцінку знань, переконатись у вмінні висловити власну думку, зрозуміти і осмислити вивчену тему. Подібні проблемні питання поставлені в екзаменаційні білети. Кожен студент протягом семестру може обрати відповідну тему реферату, яка запропонована в посібнику. Реферат - самостійна робота, підготовлена студентом на основі опрацювання декількох (не менше трьох) джерел, посібників, навчальної та наукової літератури. В рефераті обов’язковими є: тема, план, посилки на використану літературу та джерела, самостійні висновки, список використаної літератури. Кращі

остаточне рішення про допуск або не допуск студента до екзамену. Студент, який допущений до семестрового контролю і набрав 75 і більше балів може одержати екзаменаційну оцінку на семестрового рейтингу. Про відмову від здачі екзамену і свою згоду із семестровим рейтингом він зобов’язаний письмово повідомити викладача перед проведенням екзамену. На студентів академічних груп, які протягом семестру з неповажних причин зривали заняття, не поширюється пункт „Положення...” про виставлення оцінки „добре” за результатами набраних в семестрі балів. Викладач також може прийняти рішення про обов’язкову здачу студентом екзамену, якщо протягом семестру мали місце пропуски лекцій, пропущення навчальної дисципліни, невиконання РНП. Семестровий іспит для цих студентів є обов’язковим. При складанні іспиту оцінка студента підраховується за формулою:

кінцева іспитова оцінка (ПСО – підсумкова семестрова оцінка; ІО – іспитова оцінка в балах). Отримана оцінка за 100-бальною шкалою перераховується у традиційну 4-бальну оцінку, яка разом із кількістю набраних балів виставляється у відомість деканату, в залікову книжку виставляться тільки 3-бальна позитивна оцінка. від 0 балів до 59 балів – 2 (незадовільно) 60 балів до 74 балів – 3 (задовільно) 75 балів до 89 балів – 4 (добре) 90 балів до 100 балів – 5 (відмінно).

може дати відповідь на поставлене питання, не володіє темою і планом семінару;

2-4 бали	за незадовільне розкриття питань, засвоєння менше половини програмного матеріалу;

5-6 балів	за репродуктивне відтворення фактів із конспекту на вимогу викладача без їх розуміння і аналізу, „механічне” читання конспекту;

7-8 балів	за самостійну, продуману відповідь на питання, використання джерел, документів, участь у дискусії, суттєве доповнення. Проте: недостатня глибина аналізу матеріалу, немає висновків, посилок на різні думки і літературу, невміння дати критику фальсифікації історії;

9-10 балів	за ґрунтовну, самостійну, творчу відповідь з використанням додаткової, нової літератури і джерел, вміння аналізувати, робити висновки, пов’язувати матеріал із сучасністю, аргументовано захищати свої думки, активність в ході семінару.

Студент може один раз в семестр підготувати реферативний виступ (реферат), який оцінюється як поточна оцінка, а кращі з них рекомендуються для участі в наукових конференціях.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю (іспит, залік), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом і набрав підсумкову структурну оцінку не менше 60 балів (в першому семестрі на першому курсі – 50 балів).

Студент, який на початок сесії не набрав 60 балів, або не виконав навчальний план, направляється на комісію (декан, викладач, зав. кафедри) для вирішення питання про його допуск до семестрового контролю з даної дисципліни.

На підставі рапорту викладача, деканат приймає

реферати можуть бути рекомендовані для участі в загально-університетській студентській науковій конференції, а її автори одержують додаткові рейтингові бали з Історії України. Для підготовки до семінару студент протягом двох тижнів опрацьовує одну тему, тобто: - читає і вивчає матеріал теми по підручнику і лекції; - записує в конспекті основні тези, думки, факти, цитати і т. п., що стосуються конкретного питання, уникаючи багатослів’я, декларативності, загальних книжних фраз; - продумає варіанти усної відповіді по кожному питанню семінару, на полях конспекту відмічає найважливіше, найсуттєвіше, те що треба запам’ятати, процитувати; - обов'язково складає конспекти, тези відповіді на питання, які винесені на самостійне опрацювання; - продумує варіанти своїх відповідей на проблемні питання, шукає їх і помічає в тексті конспекту, або у відповідній літературі. Під час семінару студент повинен бути готовий дати ґрунтовну відповідь на кожне питання теми, вміти доповнити, взяти участь в обговоренні дискусії. Заактивну участь в роботі семінару студент може отримати максимум 10 балів. Контроль за опрацюванням і вивченням питань, які передбаченіна самостійнуроботу, здійснюється в ході семінарів на підставі перевірки конспекту, при проведенні модульних контрольних робіт, наколоквіумі та екзамені. Результатом роботи студентівна семінарських заняттях з історії України є підсумковий семестровий рейтинг, який враховується при виставленні екзаменаційної оцінки (див. методику рейтингового контролю). Екзамен з історії України проводиться у вигляді письмової роботи. Екзаменаційне завдання складається з двох частин – загального проблемного питання по одній із тем

курсу історії України і п'яти тестових контрольних питань з давньої або новітньої України. По кожній частині завдання можна набрати максимум 50 балів, а в сумі - 100 балів. Семінар 1 Тема: Прадавня історія українських земель. Київська Русь - ІХ - п.п ХІІст. План аудиторного семінару: 1. Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація. 2. Походження, розселення, господарське життя та вірування східних слов'ян, зародження слов'янської державності на українських землях в першій половині І тис. нашої ери. 3. Утворення і піднесення Київської Русі, її політичний та соціально-економічний розвиток, міжнародні зв'язки в IX - п.п ХІст. Питання на самостійне опрацювання: 4. Основні етапи праісторії українських земель і їх оцінка: а) особливості історії кам’яної доби, епохи міді і бронзи; б) розвиток людської цивілізації, зародження і особливості ранньодержавних об'єднань на українських землях в І тис. до нашої ери. Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев - Львів, 1996, с. З-42; історія України (під загальною редакцією В.Смолія)-К., 1997, с. 5-21; Бойко О. Історія України. - К., 1999, с.5-23. 5. Україна в геополітичному просторі Європи і світу. Література: Українознавство. Хрестоматія-посібник. У 2-х кн. Кн. 1, К.,1996, с.211, с. 287-319

У випадку пропуску заняття студент отримує 0 балів з можливим наступним відпрацюванням з дозволу деканату. Викладач зобов’язаний виставити оцінку кожному студенту за кожну тему семінару. На 15–16 тижнях навчання проводиться колоквіум. Колоквіум проводить викладач у присутності, або за погодженням із лектором. Лектор може запропонувати свої питання згідно програми курсу, для забезпечення об’єктивності оцінки за колоквіумом. Знання студентів на колоквіумі оцінюється максимум 10 балів. Підсумкова семестрова структурна оцінка може враховувати додаткову роботу студентів: написання наукових робіт, участь в олімпіадах, підготовці наочності, методичних посібників, збір історичних документів, експонатів. Додаткова робота оцінюється максимум 5 балів, які додаються в кінці семестру до семестрової оцінки. На першому і другому курсі проводяться дві атестації в семестрі: Перша – на 7-му тижні навчання, за результатами І модуля (максимум 30 балів). Друга – на 14-му тижні навчання, за результатами І і ІІ модулів (максимум 70 балів). За дозволом деканату і викладача студент може перездати один структурний модуль, який був оцінений незадовільно, при умові позитивної оцінки двох інших модулів. Перездачі відбуваються згідно графіку індивідуальної роботи викладача, доведеного до відома студентів. Пропущені заняття відпрацьовуються не пізніше двотижневого терміну з часу виходу студента на навчання. Критерії оцінки знань студентів на семінарі

1 бал

виставляється студенту, якщо він не бажає, чи не

Положення про рейтингову оцінку знань студентів на кафедрі історії та політології Кафедральне положення розроблено на основі університетського "Положення просистему поточного і підсумкового контролю, оцінювання знань та визначення рейтингу студентів". В основу рейтингової оцінки знань студентів покладено систему нагромадження балів, які набирає студент протягом семестру. Програмний курс складається з трьох модулів: ПЕРШИЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 30 балів, охоплює 1 - 3 теми семінару і виставляється на 6 - 7 тижнях навчання. ДРУГИЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 40 балів, охоплює 4-6 теми семінару і виставляється на 12 - 13-му тижнях навчання. ТРЕТІЙ модуль /структурна оцінка/ оцінюється максимум в 30 балів, охоплює 7-8 теми семінару і виставляється на 17-18 тижнях навчання. Отже, підсумкова структурна оцінка складається з суми: 30 балів (І модуль) + 40 балів (ІІ модуль) + 30 балів (ІІІ модуль) = 100 балів. Модуль виставляється на основі отримання студентом поточних оцінок (1-10б), під час семінару до яких додаються бали (1-10 б), отримані за підсумкові модулі контрольні роботи в 1-му і 2-му модулях та колоквіуму (1-10 б). Частина навчального матеріалу виноситься на самостійне опрацьовування студентами, контроль за яким здійснюється проведенням 2-х підсумкових модульних робіт та колоквіумом. Питання, винесені на самостійну роботу, повинні бути опрацьовані в конспекті.

Готуючи перше питання зробіть аналіз основних джерел з історії України. Розпочніть із загальної характеристики і класифікації археологічних, писемних джерел. Назвіть і дайте оцінку першим письмовим джерелам на Русі (наприклад - Остромирове Євангеліє 1057р., Ізборник князя Святослава 1073р. та ін.) Наступна характеристика - літописні джерела, мемуарна література, розповіді і оповіді подорожуючих, лінгвістичні, топонімічні, етнографічні джерела з історії України. Зверніть увагу на необхідність, критичного відношення до джерел, враховуючи суб'єктивний підхід авторів, час і місце їх написання, відношення автора до влади та описуваних ним подій. Підкресліть, що новий етап української історіографії розпочався з кінця XVІІI ст., з часу появи першого короткого курсу української історії - "Краткоє описаниє Малоросії", та "Истории Русов". З'ясуйте коротко зміст та історичне значення цих робіт. Приділіть увагу, історіографії ХІХст., історичним документам та джерелам, працям перших професійних істориків, етнографів - М.Максимовича, О.Бодянського, М. Костомароваі, П. Куліша, М. Маркевича, Д. Бантиш-Каменського, В. Антоновича та інших. Характеристику історіографії к. ХІХ - поч. ХХ ст. розпочніть із найвидатнішого українського історика Михайла Сергійовича Грушевського (1866 - 1934) та його учнів В. Герасимчука, В. Доманицького, І. Джиджори, М. Кордуби, С.Томашівського, І.Крип'якевича, представників державницької школи Дмитра Дорошенка (1882 - 1951), В'ячеслава Липинського (1882 - 1931), Наталі Полонської-Василенко (1884 - 1973), Олександри Єфіменко (1848 - 1918) та ін. Аналізуючи історіографію історії України, зупиніться на оцінці негативного та позитивного доби радянської історіографії, внескові істориків діаспори в дослідження проблем історії України. Приділіть увагу сучасній українській історіографії, науковим виданням, підручникам зісторії України, які вийшли в світ в 90-их рр. Опрацювавши роботу М. Грушевського "Звичайна схема "руської" історії і

справа раціонального укладу історії східного слов’янства", С.Петербург, 1904 (див.: Пам’ятки України №З, 1991р.), проаналізуйте її зміст, основні положення, визначіть суть наукової концепції, схемиісторії України, наголосивши, щов її основу покладено автохтонність, тяглість, безперервність, самостійність української історії. Використавши концепцію М. Грушевського обґрунтуйте сучасну періодизацію історії України її основні етапи: прадавня історія, княжа доба, козацько-гетьманська доба, боротьба за державність в умовах Російської, Австро-Угорської і радянської імперій; творення суверенної, незалежної української держави. Підсумовуючи проблему, зробіть висновок, що історія України є надзвичайно багата на історичні джерела, її дослідження ведуться на науковому рівні понад два століття. Значний вклад в наукову періодизацію історії України вносять сучасні історики, які переконливо доказують, що українська історія є оригінальна, самостійна і повчальна. Відповідь на друге питання розпочніть із проблеми походження (етногенезу), слов'ян, які стали вирішальним фактором творення нашої державності. Наголосіть, що слов'яни були племенами одної з гілок давньоєвропейського населення початку нашої ери. Зупиніться на таких проблемах: - походження слов’ян (прокоментуйте різні, наукові версії, починаючи з гіпотези автора "Повісті минулих літ", який виводить, слов'ян із Дунаю до сучасної теорії етногенезу слов’ян українських археологів В.Барана, Д. Козака); - особливостях господарства, культури, віри Знахідки знарядь праці дають право зробити висновок, що основними видами їх господарської діяльності було землеробство, тваринництво, рибальство, мисливство; проаналізуйте зміни в економічному укладі східних слов'ян, пов'язані з відокремленням ремесла від землеробства, торгівлі від ремесла; розкрийте зміст і значення вірувань, звичаїв, визначіть їх місце в житті тогочасного

94. Малик Я., Вол Б. Історія української державності. Львів.1995 95. Кравчук Л. Останні імперії. Перші роки надії. К. 1994 (т.6). 96. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. Ів.-Франківськ. 1996 (т.6). 97. Шаповал Ю. Україна 20-50-х сторінки неписаної історії. К. 1993 (т.5). 98. Швагуляк М. "Українська карта". Українське питання у міжнародній політиці напередодні та на початку другої світової війни. / Дзвін. 1996 № 7 / (т.5.) 99. О.Д.Бойко. Історія України. К. 1999. 100. Історія України. Підручник під ред. В.Смолія. К. 1998.

74. Баран В. Україна після Сталіна 1953-1985. Львів 1992 (т.5). 75. Горинь В. Від створення руху до багатопартійності. К. 1992.(т.5) 76. Курносов Ю. Проблеми перебудови в Українській РСР / УІЖ, 1990, №7 / (т.5.) 77. Лисяк-Рудницький І. Політична думка радянських дисидентів. / Історичне есе. К. 1994 в 2-х т. / (т.5.) 78. Литвин В., Слюсаренко А. Україна - незалежна, суверенна держава / Історія України в особах 19-20 ст. 4., 1995 (т.5). 79. Литвин В. Політична арена України. Ділові особи та виконавці. К.1994/ (т.5,6.) 80. Лук’яненко Л. Вірую в Бога і в Україну. К. 1994 (т.5). 81. Слюсаренко А., Томенко М. Нові політичні партії України К. 1990 (т.5). 82. Табачник Д., Володимир Щербицький / Історія України в особах 19-20 ст. К. 1995 (т.5). 83. Україна багатопартійна: програмні документи нових партій, К. 1991 (т.5). 84. Виговський М. Закерзоння / Київська старовина, 1994, №1 /(т.5.) 85. Зарецький О. Українські Шістдесятники і хрущовська відлига / Сучасність, №4 / 86. Карпов В. Маршал Жуков. Опала: Літературна мозаїка. М. 1994. 87. Киричук Ю. Історія УПА Терноліль 1991 (т.5). 88. Мірчук П. Історія Української Повстанської Армії 1945-1952 рр. Львів 1991 (т.5). 89. ОУН: минуле і майбутнє К. 1993 (т.5). 90. Декларація про державний суверенітет України. К. 1990 (т.5). 91. Шаповал Ю. Хрущов на Україні. К. 1990 (т.5). 92. Акт проголошення незалежності України 24.08.1991р. К. 1991 (т.6). 93. Грабовський С., Ставрояні С. Нариси з історії українського державотворення К. 1995 (т.6).

суспільства; - суспільному устрою східних слов'ян, зародження елементів державності в п.п. І-го тисячоліття (наголосіть, що розвиток суспільних відносин, родоплемінного устрою, економічне піднесення міст, торгівлі, ремесел зумовило появу певних інститутів влади, а захист від постійних ворогів вимагав об'єднання в міжплемінні союзи, які на пізніших етапах свого розвитку набувають рис державності. Зауважте, що першою формою слов’янської державності став Антський Союз (ІV-VІІст.). В середині 1-го тисячоліття на землях Подніпров’я і берегах Дністра утворюються племінні союзи полян, древлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, хорватів, які з V ст. об’єднуються в міжплемінні союзи ("суперсоюзи") - полянський союз, що стає основою Руських земель. Отже, поява слов’янської державності на наших землях ще в першій половині 1-го тисячоліття є об’єктивним, закономірним явищем, наслідком розвитку людського суспільства в попередні віки. Важливим є третє питання семінару, вивчення якого допоможе зрозуміти механізм і процес утворення ранньофеодальної держави Київської Русі, офіційним початком якої можна вважати 860 рік, коли руський флот під проводом київського князя Аскольда захопив бухту Константинополя, столиці Візантії. Розкриваючи питання, з'ясуйте передумови і причини утворення централізованої держави на землях Подніпров’я. Зверніть увагу і прокоментуйте такі причини: - розвиток нових економічних і суспільних відносин, розклад первіснообщинного ладу і поява індивідуальної власності; - утвердження географічного, політичного, економічного центру земель - Києва; - необхідність захисту території від ворогів, формування професійного війська-дружини;

- поширення християнської віри, яка об’єднувала народи; - вплив зовнішнього фактору - прихід воїнів-варягів, ріст авторитету Візантії, проте, зазначте, що зовнішній фактор, не був вирішальним у державотворчому процесі. Дайте критику так званої "норманської теорії" походження Русі, доведіть її антинауковість і безпідставність. Розкриваючи механізм утворення, становлення і розквіту Київської Русі прокоментуйте основні етапи її розвитку: Перший етап - виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець Х ст.), характерними рисами якого стали: вихід Київської Русі на міжнародну арену, ії перші спроби вписатися у геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни, вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатня консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин. Другий етап - піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X-середина XI ст). Визначальними рисами якого були: завершення формування території держави, перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння та втримання під контролем; злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади; активна реформаторська діяльність великих князів; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології - християнства, поява писаного кодифікованого права, ширше використання дипломатичних методів вирішення міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави; розквіт культури. Розкриваючи четверте питання семінару підкресліть, що територія України є одним із найдавніших і постійних місць поселення людини, і розвитку людської цивілізації (

держава К. 1995 /(т.3.) 56. Конституція Орлика / Історія української конституції К. 1993 / т.3. 57. Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. Львів 1991 (т.3). 58. Білас І. Репресивна каральна система в Україні 1917-1953. У 2-х кн. (т.5). 59. Голод 1921-1923 рр. В Україні. Збірник документів і матеріалів, - К. 1993 (т.5). 60. Голод 1932-1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів. К. 1990 (т.5). 61. Даниленко В. та ін. Сталінізм на Україні 20-30-і роки К. 1991 (т.5). 62. Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. К. 1991. 63. Книш З. Становлення ОУН. К. 1994 (т.5). 64. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. К. 1993 (т.5). 65. Косак В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж, Нью-Йорк. Львів. 1993 (т.5). 66. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії Івано-Франківська 1993 (т.5). 67. Панюк А., Рожик М. Історія становлення української державності. Львів 1995 (т.2,3,4,5,6). 68. Рубльов О. Черниченко Ю. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції К. 1994 (т.5). 69. Брицький М. Україна в другій світовій війні (1930-45 рр.) Чернівці 1995 (т.5). 70. Ковалюк В. Західна Україна на початку другої світової війни / УГЖ 1991 №9 /т.5. 71. Парсадонова В. Депортація населення з Західно України і Західної Білорусії в 1939-41 рр. / Нова і новітня історія. 1989 №2 / т.5. 72. Коваль М. Україна в другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945). К. 1994 (т.5). 73. Хоминець Ю. Закарпаття - земля Української держави. Ужгород 1991 (т.5).