Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Семестровий контроль 3 страница




2. Боротьба за галицький княжий стіл 1205-1238 рр. Свавілля бояр, оголошення князем боярина Владислава Кормільчича (1213-1214), втручання у внутрішні справи
     
 
 
 

               
 
Угорщини і Польщі, які проголошують володарем галицьких земель п’ятирічного угорського королевича Коломана, наростаюча монголо-татарська загроза з 1223р. і енергійна боротьба Данила Романовича за відновлення державної єдності, яка успішно закінчилась у 1238 р. 3. Об’єднання та піднесення держави в 1238-1264 рр. В 1238 р. Данило Галицький відновлює єдність Галицько-Волинського князівства, яке поширює свій вплив на Київ. З метаю ліквідації загрози із заходу і сходу, зводить міста-замки (Кременець, Данилів, Угровеськ, Холм, Стіжок та інші) налагоджує відносини з колишніми ворогами Польщею, Угорщиною, військово і дипломатично протистоїть орді, отримує титул короля від Папи Римського Інокентія ІV, змінює систему місцевого управління, веде переозброєння армії, збирає руські землі на Заході і Півночі. В третьому питанні основну увагу приділіть характеристиці цього явища. Наголосіть на збереженні традицій руської державності княжої доби Литвою, виділивши такі причини: 1. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств був вищий ніж молодої Литовської держави, яка могла запозичити і використати цей досвід. 2. Розвивати власну державність, вести успішну боротьбу проти спільного ворога (Золотої орди) можна було тільки в рівному союзі. 3. Ослаблену Русь можна було використати, проникнути до неї, але не підкорити, бо навіть Польща і Москва не мали достатньо сил на той час аби “поглинути” всю Україну. До особливостей політичного і соціально-економічного розвитку руських земель в складі Великого князівства Литовського віднесіть наступні: - фактичне збереження старої системи управління, військової організації, князівської адміністрації, правового устрою, фінансів, податкової системи; - перехід руського боярства (представників колишніх княжих родин) на службу до Литви
 
15. Голод 1921-1922рр.,1932-1933рр. – трагічні сторінки історії. Семінар 8. 16. Дисидентський рух. “Шістедесятники” в кін. 50-х поч. 60-х рр. 17. Радянізація західних областей України в повоєнні роки. 18. Чорнобильська трагедія-причини та уроки. Семінар 9. 19. Спроба державного перевороту (серпень 1991р.) та його наслідки в Україні. 20. Багатопартійна система в Україні, президентські вибори 1999р., парламентські 2002р.
 
   
 
 
 

               
 
Примірна тематика рефератів: Семінар 1. 1. Українська територія та її етнос-батьківщина однієї з найдавніших цивілізацій світу. 2. Трипільська культура в прадавній історії України. 3. Київська Русь – прабатьківщина українського народу. Семінар 2. 4. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку окремих князівств в часи роздроблення. 5. Литовсько-Руська доба в сучасній історіографії України Семінар 3. 6. Дмитро Вишневецький (Байда) – провідник українського козацтва. 7. Основні напрямки фальсифікації та перекручень національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького і сучасні оцінки цієї події. Семінар 4. 8. Опришківський рух в Галичині. 9. “Конституція прав і свобод Запорозького війська „Пилипа Орлика”. Семінар 5. 10. Видатні діячі українського національного відродження в кін. ХІХ - поч. ХХ ст. 11. Перша світова війна, її вплив на політична ситуацію в Україні. Семінар 6. 12. Злука УНР та ЗУНР – наслідки та історичне значення. 13. Особливості радянської влади в Україні 1917-1920рр. Семінар 7. 14. Правда та домисли про утворення СРСР.
 
(стали рівноправними членами великокнязівської ради); - збереження суверенної влади удільних руських князів (центр державотворення знову перемістився в Київ, Чернігів, Переяслав, зберігаючи західно - європейський тип влади – обмежену монархію); - українізація (визнання руської мови офіційною, державною). Разом з цим підкресліть, що не потрібно ідеалізувати литовську добу, яка з часом набула характеру інкорпорації Литвою українських земель (обмежувала національно-державні процеси, зберігала привілеї для своїх правителів, експлуатувала місцеве населення). Врешті Литва вирішила проблему не на користь України, а на користь Польщі. В четвертому питанні розкрийте експансію Польщі на українські землі, виділивши при цьому польсько-литовські унії. Показ становища руського населення в другій половині XIV ст. розпочніть з аналізу передумов і причин Кревської унії (1385р.). Наголосіть, що її основним змістом було: - інкорпорація Великого князівства Литовського до складу Польщі (приєднання литовських і руських земель); - отримання Ягайлом польської корони; - навернення до католицизму литовців. Даючи оцінку Кревської унії підкресліть, що вона поклала початок ліквідації Литви як окремої держави, появи опозиції на чолі з князем Вітовтом (1392-1430), якому вдалось відстояти відносну незалежність Литви. В 1413 р. на сеймі в м. Городлі укладено нову польсько-литовську унію, за якою Польща фактично ще визнавала право на існування самостійного Великого Литовського князівства: - Литовці отримали право після смерті Вітовта на обрання власного князя (хоча він мав затверджуватись польським королем), а українські землі залишились у складі Великого князівства Литовського;
 
   
 
 
 

               
 
- литовські феодали католики зрівнювавшись в правах з польською шляхтою; - засідати у великокняжій раді мали право лише католики. Проте, вже в 1471 р. навіть ці залишки автономії українських земель у складі Литви були остаточно ліквідовані. Зауважте, що під впливом зростаючого соціального гніту, релігійної дискримінації, загрози ополячення та окатоличення в цей час помітно поширюються проросійські настрої (добровільний перехід під владу Москви князів Чернігово-Сіверських, переселення селян до Московщини та ін.) Наслідком цих суперечливих і складних подій в історії українських земель в XV-п.п. XVI ст., попередніх союзів Литви та Польщі стала Люблінська унія 1569р. З’ясовуючи основні причини нового об’єднання, наголосіть на тому, що: - руські землі здавна приваблювали Польщу (всі попередні завоювання і династичні союзи мали на меті підкорення саме українських земель); - після втрати єдиної централізованої держави перед українською шляхтою відкривались нові перспективи: або бути з порівняно демократичною, але все більше ослабленою Литвою, що вело до підкорення набираючій сил Московській державі чи погодитись на відносно стабільну, зберігаючу громадський мир та внутрішню єдність Польщу, де були гарантовані свободи та основні привілеї: обмеженість королівської влади, необмеженість прав магнатів та шляхти. Тому більшість української еліти погоджувалась на певних умовах (зрівняння в правах з польською шляхтою, гарантії свободи віросповідання, збереження руської мови) на входження Волині, Київщини, Брацлавщини до Польщі. В січні 1569 року знекровлена Лівонською війною з Московською державою (1558-1583 рр.) Литва змушена була погодитись на спільний польсько-литовський сейм, який мав
 
демократичної партії та інших масових політичних партій, здатних істотно вплинути на хід подій в суспільстві. Розглядаючи проблеми конституційного процесу (розпочався восени 1990р., тривав 5 років) вкажіть, що Україна була останньою з республік колишнього СРСР, яка прийняла свою Конституцію. Зупиніться на наслідках політичної кризи в Україні весною 1995р., викликаною конфліктом між двома гілками влади: Верховною Радою та виконавчим урядом на чолі з Президентом. Проаналізуйте Конституційний договір від 1995р., основні положення Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996р. З червня 1999 року почалась передвиборча компанія по виборах третього Президента незалежної України, які відбулися 31 жовтня 1999 року. В першому турі виборів більшість голосів набрали Л.Кучма – 36.4 % і П. Симоненко. 14 листопада 1999р. відбувся другий тур виборів. Президентом України на наступні 5 років обрано Л.Д.Кучму (56% голосів виборців). На завершення висловіть свою думку і проаналізуйте нинішню ситуацію в розбудові демократичної державної влади в Україні. Проблемні питання та завдання для самостійної роботи: 1. Охарактеризуйте основні положення Декларації про державний суверенітет України? У чому полягає її історичне значення? 2. В чому полягають особливості економічної політики, проблеми радикальних реформ, причини кризових явищ в суспільно-економічному житті на сучасному етапі? 3. Чим було зумовлено укладання Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом? У чому суть та які наслідки прийняття Конституції України 28 червня 1996р.?
 
   
 
 
 

               
 
економічними процесами, зростання тіньової економіки, колосальне поширення корупції в державному апараті). На конкретних фактах покажіть різкій спад виробництва. Результат – дискредитація в очах у частини збіднілого народу ідеї української державної і ринкової економіки. Наголосіть, що здійснення радикальних реформ бюрократично-адміністративними (здебільш прокомуністичними) структурами, проти яких ця реформа спрямована, було приречене на невдачу. Можна назвати безліч причин і фактів, які привели до такого катастрофічного стану українське господарство, проте серед них можна виділити дві найсуттєвіші: - це наслідки і продовження тих кризових явищ, які мали місце в радянській економіці, особливо в 70-х – поч. 80-х рр. - помилки і прорахунки, допущенні уже на етапі розбудови Української держави. Подумайте, назвіть і проаналізуйте інші причини кризи. Відповідь на четверте питання семінару розпочніть з характеристики становища після проголошення незалежності України (заборона КПУ, припинення існування СРСР створили в республіці нову соціально-політичну ситуацію, яка поставила перед суспільством нові завдання, що не виникали раніше в умовах диктату Москви). В центрі державотворення першочерговими завданнями стали: будівництво державних структур, формування трьох основних гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової, що є неодмінним атрибутом правової демократичної держави. Розкрийте діяльність Верховної Ради (обраної – 1990, 1994,1998 і 2002 рр.), покажіть розстановку політичних сил в її складах, наголосіть на деструктивному, антидержавному характері частини із них. Висвітліть причини гострого політичного протистояння між законодавчою і виконавчою гілками влади, підкресліть, що відсутність єдності та глибоких економічних та політичних реформ привели до політичної та економічної кризи. Негативні фактори посилила відсутність масової консолідуючої державницької національно-
 
винести остаточне рішення щодо включення Литовської держави до складу Польщі. Прокоментуйте такі положення Люблінської унії (укладеної 1 липня 1569 р.): - юридичне закріплення появи нової держави – Речі Посполитої; - обрання спільних органів влади (короля, сейму, сенату),проведення єдиної зовнішньої політики; - отримання польською і литовською шляхтою однакових прав на землеволодіння в обох частинах Речі Посполитої; - поглинання Волині, Підляшшя, Київщини Польщею (за Литвою залишилась Берестейська земля і Пінський повіт); - часткове збереження за Литвою ознак власної державності (герба, печатки, законодавства, міністрів, війська, фінансів). Зверніть увагу на неоднозначну оцінку Люблінської унії в історіографії негативним наслідком якої вважають: остаточне утвердження польського панування на українських землях, посилення закріпачення селянства, унеможливлення відродження і творення самостійної української держави. Люблінська унія привела до посилення протесту українського народу проти гнобителів, розгортання національно-визвольної боротьби в кінці XVI – поч. XVII ст. Разом з тим, наголосіть, що в наслідок унії було об’єднано українські землі у складі однієї держави, що порятувало їх від захоплення Москвою і Туреччиною, а українське суспільство було повернуто до більш цивілізованого заходу Європи. В п'ятому питанні підкресліть, що Галицько-Волинська держава, незважаючи на несприятливі умови проіснувала ще майже сім десятиліть після смерті короля Данила. З 1264 по 1340 правили нащадки Данила: Лев І (1264-1301), Юрій І (1301-1308), Лев ІІ (1308-1323), Юрій ІІ Тройденович (1325-1340). Наголосіть на тому, що не зважаючи на їх зусилля зберегти єдність і могутність Галицько-Волинського князівства не вдалось, нескінченні міжусобиці, свавілля бояр, втручання сусідніх держав, прес монголо -
 
   
 
 
 

               
 
татарського іга привели до розпаду та розчленування держави (В 1340р. бояри отруїли князя Юрія ІІ Тройденовича і з цього часу Галичина та Волинь поступово втрачають незалежність). Узагальнюючи матеріал зауважте, що політичні процеси Київської Русі та її спадкоємниці – Галицько-Волинський державі проходили в руслі загально-європейського розвитку. Якби не ординський погром і внутрішні чвари, то українська держава утвердилась би в XIII-XIV ст., як це було із Польщею і Угорщиною, Німеччиною, Францією. Шосте питання вимагає аналізу становища українських земель з середини XIV cт. До негативних чинників, які вплинули на хід їх історичного розвитку віднесіть: - бажання держав-сусідів захопити ослаблені роздробленням, внутрішніми війнами і суперечками українські землі (ні одна із них не була зацікавлена в становленні і розвитку окремої, сильної Української Держави); - нездатність української еліти відстояти власну державу (княжі династії вичерпали себе, нова українська шляхта тільки зароджувалась в умовах залежності і підданства чужим правителям). Прослідкуйте хронологію і особливості процесу підпорядкування українських земель сусідніми державами: Польщею, Угорщиною, Литвою, Кримським ханством, Московщиною. Наголосіть, що спільні інтереси захисту території, прагнення до зміцнення державності і незалежності зблизили ще із XIII ст., молоду Литовську державу і Русь-Україну (після раптової смерті Галицького князя Юрія ІІ Болеслава князем Волині в 1340р. був проголошений представник династії литовських князів Гедеміновичів-Любарт (зять Юрія ІІ), який номінально вважався і галицько-волинським князем). Розкриваючи етапи входження українських земель до Великого Литовського князівства, підкреслить, що з 1340 по
 
також зверхня, великодержавна політика імперського центру, що грубо ігнорував інтереси союзних республік. Охарактеризуйте основні положення Декларації. Зауважте, що дальший поступ до свободи і незалежності був прискорений спробою державного перевороту в серпні 1991р., коли група вищих керівних державних діячів спробувала загальмувати демократичні процеси, відкинути країну назад до тоталітаризму. Використавши фактичний матеріал, покажіть остаточно дискредитацію в ході путчу імперських структур СРСР, ядром яких виступила КПРС. Крах СРСР і всіх його структур став неминучим. Перед Україною відкрилась перспектива досягнення повної свободи і незалежності. Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991р. конституційною більшістю прийняла акт про незалежність України. Проаналізуйте цей історичний документ і дайте йому оцінку. Доцільно нагадати, що в цьому документі останній раз вживається термін УРСР. Згідно акту наша держава отримала іншу назву – УКРАЇНА. На завершення проаналізуйте результати Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991р. та угоду про створення СНД. Підкресліть, що незважаючи на неоднозначну оцінку створення СНД головним його наслідком стала ліквідація найбільшої у світі імперії – СРСР, яка проіснувала майже 70 років. Розгляд третього питання семінару розпочніть з грудневого референдуму 1991р. Наголосіть, що його результати були продиктовані сподіваннями докорінних змін в житті суспільства, в тому числі у сфері матеріального добробуту. Але роки незалежності принесли розчарування. Рівень життя різко погіршився. Економічна криза переросла в справжню катастрофу. Проаналізуйте причини катастрофічного становища сучасного економічного розвитку України. Зверніть увагу на їх об’єктивний і суб’єктивний характер (спадщина тоталітарного режиму, відсутність у вищих владних структур обґрунтованої концепції економічної стратегії, неспроможність уряду забезпечити управління
 
   
 
 
 

               
 
проти власного народу, вимоги притягнення до відповідальності винуватців економічної кризи, вершиною якої стала Чорнобильська трагедія). З’ясуйте виникнення та діяльність так званих “неформальних організацій”, вклад колишніх політв’язнів в демократизацію суспільства, розкрийте роль періодичних видань у відтворенні історичної правди минулого. Розкриваючи проблему виникнення політичних організацій та партій наголосіть, що наростання політичної активності мас у другий половині 80-х рр. висунуло питання про створення організації, яка очолила б стихійний національно-демократичний рух. Нею став Народний Рух України (НРУ). Наголосіть, що утворення НРУ як масової громадсько-політичної організації поклало край монополії КПУ на політичну діяльність. Проаналізуйте сильні і слабкі сторони руху. Розгляд проблеми завершіть висновком – усім, що ми маємо сьогодні у розбудові української державності, національного відродження, у піднесенні духовності, повинні завдячувати, демократичним силам. Великим досягненням демократичних сил в республіці було скасування (жовтень 1990р.) статі 6 в Конституції СРСР про керівну і спрямовуючу роль КПРС в державі, що створило сприятливі умови для політичного плюралізму і виникнення багатопартійної системи. Проаналізуйте (назвіть) програмні цілі партії лівого, центристського та правого спрямування. В другому питанні семінару коротко проаналізуйте роботу Верховної Ради УРСР (обраної весною 1990р. згідно нового виборчого закону) в нових умовах (утворення Народної Ради – опозиції комуністичній більшості). Наголосіть, що в гострій опозиції з прокомуністичними силами, з ініціативи Демблоку, 16 липня 1990р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України (результат голосування 335-“за”, 4-“проти”, 1-“утримався”), яка повинна була стати базою для формування незалежної української демократичної держави. Підкресліть, що згуртуванню значної кількості депутатів навколо ідеї суверенітету сприяли, перш за все, настрої широких мас, а
 
1362 рік триває: польсько-угорсько-литовське протистояння у боротьбі за галицько-волинську спадщину, внаслідок якого Польща захоплює Галичину, Литва-Волинь, а пізніш, скориставшись послабленням орди литовський князь Ольгерд (1345-1377) поширює владу на Чернігово-Сіверщину, Київщину, Переяславщину. Після перемоги в 1363 році над татарами на березі р. Сині Води(притока Південного Бугу) у сферу литовського впливу потрапило Поділля. З 70 рр. XIV ст. в боротьбу за українські землі активно втручається Угорщина, а в кінці XV ст. Московщина та Кримське ханство. Отже, з 1340 і до 1470 рр. тривала вперта боротьба (литовське “оксамитове” проникнення і польська експансія) за українські землі, яка врешті привела до повної втрати княжої влади, самостійності і перетворення їх у звичайні провінції чужих держав. Цікавим і неоднозначним явищем в історії литовського панування на українських землях було існування Великого литовсько-руського князівства з середини XIV до кінця XV ст. Проблемні питання та завдання для самостійної роботи: 1. З’ясуйте в чому наступність державницьких традицій Київської Русі в Галицько-Волинській державі. 2. Проаналізуйте події, характер, наслідки монголо-татарського іга на Русі. 3. Назвіть ознаки русько-української державності в умовах Великого князівства Литовського. 4. Перечислити литовсько-польські унії, з’ясуйте їх наслідки для українських земель.   Семінар 3 Тема: Походження і початки українського козацтва. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького. План аудиторного семінару: 1. Проблема походження і причини виникнення українського козацтва в історичній літературі. 2. Запорозька Січ – козацька республіка, продовжувач державотворчих традицій.
 
   
 
 
 

               
 
3. Історичні передумови національно-визвольної війни та її особливості. 4. Становлення української козацької держави в ході національно-визвольної війни та її особливості. 5. Українсько-московські відносини періоду визвольної війни і її наслідки для України. Питання на самостійне опрацювання: 6. Роль козацтва в українській і світовій історії в кінці XVI – перш. пол. XVII ст., його боротьба проти іноземних поневолювачів. Література: Історія України. Керівник авт.кол.Ю. Зайцев – Львів, 1996, с.3-42; О.Субтельний Україна, Історія К., 1991, с.105-110 Історія України(під ред. Л.Мельника) К.1990, с.155-166, 191-206; І.Крип’якевич. Історія України, Львів, 1990, с.158 – 159, 162 – 169; Дорошенко Д.Нарис історія України. Львів, с.191-198. 7. Державницька дипломатія Б.Хмельницького і козацької старшини в 1648-1657 рр. (угоди і стосунки з Польщею, Кримським ханством, Туреччиною, Молдавією, Валахією, Швецією та ін.). Література: Історія України. Керівник авт.кол.Ю. Зайцев – Львів, 1996, с.117-118, 119-120; О.Субтельний Україна, Історія К., 1991, с.223-226, 230-231; Історія України(під ред. Л.Мельника) К.1990, с.175-176, 177-179, 180-181; Висвітлення першого питання семінару розпочніть із розгляду різних концепцій і гіпотез, щодо походження української козаччини. Зверніть увагу на висновки щодо цього польських хроністів XVI –поч. XVII ст. – М.Бєльського, П.Пясецького, С.Грондського, В.Каховського та ін., дискредитуючи українське козацтво вони підкреслювали його “хлопське” походження. Такий підхід не сприймався тими
 
1. Активізація суспільного життя в Україні в кінці 80-х р. Виникнення політичних організацій та партій. 2. Розпад імперської тоталітарної системи. Становлення незалежної держави (1990-1991рр.). 3. Особливості економічної політики, проблеми радикальних реформ, причини кризових явищ в суспільно-економічному житті в 90-х роках ХХ – поч. XXI ст. Питання на самостійне опрацювання: 4. Становлення і розбудова демократичної державної влади в Україні. Конституційний процес і його завершення. Література: Історія України. Керівник авт. кол. Ю.Зайцев – Львів, 1996, с.437-444; Історія України (під загальною редакцією В.Смолія)-К.,1997,с.367- 372; Бойко О. Історія України.-К., 1999, с.492-502. 5. Зовнішня політика української держави в кін.ХХ – поч. ХХІ ст. Література: Історія України. Керівник авт. кол.Ю.Зайцев – Львів, 1996, с.444-450; Історія України (під заг. ред. В.Смолія) - К., 1997,с.367-372; Бойко О. Історія України.-К., 1999, с.526-544; Перше питання семінару розпочніть з аналізу політичного, економічного, культурного життя в Україні в кінці 80-х рр. Наголосіть, що хоч горбачовська перебудова зазнала невдачі, вона все ж таки розхитала підвалини тоталітарного режиму. Докажіть, що найбільші зрушення відбулися в суспільно-політичному житті (широка демократизація суспільства, гласність, відміна цензури, нова виборча система, політичний плюралізм). Як наслідок зростання національної свідомості, ролі національної культури, відродження української мови, історії і т.д. Підкресліть, що опозиційні настрої трудящих мас України появились в несанкціонованих мітингах, страйках, маніфестаціях (засудження злочинів тоталітарної системи
 
   
 
 
 

               
 
незаконні арешти, злочинна діяльність під виглядом формувань УПА). В кінці зупиніться на найбільш резонансних операціях УПА, проаналізуйте причини поразки національно-визвольних змагань. В сьомому питанні семінару, аналізуючи політичне життя України, доведень (на конкретних прикладах), що вона фактично перебувала на правах колонії (входила до політичних структур радянської імперії – СРСР). Характерними ознаками політичного становища республіки були: - тоталітарний комуністичний режим; - втрата національної незалежності; - повна залежність від Москви, політика якої була спрямована на денаціоналізацію України. Покажіть реакцію передової громадськості на тоталітаризм, охарактеризуйте дисидентський рух в Україні. Розкриваючи програмні цілі дисидентства, зауважте, що хоча воно діяло в рамках чинного радянського законодавства, комуністичний режим вдався до терору і репресій. Таким чином, на зміну хрущовській “відлизі” прийшла брежнєвська реакція. Проаналізуйте три хвилі репресій тоталітарного режиму (1965-66, 1972, 1979-1980рр.)проти національного відродження в Україні. Спробуйте відповісти, чому влада так жорстоко розправлялася з найменшими проявами національного пробудження, розкрийте антиукраїнську суть національної політики КПРС-КПУ. В заключені зробіть висновок, що рух опору 60-х – 70-х рр. в Україні став зародком широкого демократичного руху, який в повну силу проявив себе в другій половині 80-х рр. Семінар 9 Тема: Розпад тоталітарної системи. Україна на шляху до свободи і незалежності. Проблеми розбудови української держави (90-ті роки XX ст.-поч. XXI ст.). План аудиторного семінару:
 
вітчизняними дослідниками, які робили наголос на славному минулому козацтва, вважаючи його предками народи, які в давнину заселяли терени України (літописець Г.Граб’янка виводив їх від хозар, Д.Бантиш – Каменський – від черкес). Заслуговують на увагу концепції українських істориків М.Костомарова (татарське походження), В.Антоновича (породження громадсько-вічового укладу), та М.Грушевського (соціально-історична концепція). Розкрійте своє бачення проблеми, зупиніться на таких причинах виникнення козацтва: - господарське освоєння та колонізація вільних земель (т.зв. Дикого Поля); - посилення феодального визиску, наростання релігійного та національного гніту; - зовнішня загроза, нагальна потреба захисту від турків і татар. Зупиніться на етимології слова “козак”, прокоментуйте (використавши відповідні документи) перші згадки про українське козацтво в кінці XV ст. (1489, 1492р.). Підкресліть, що козацтво було не лише українськім явищем, а носило інтернаціональний характер. Синхронно з ним і в силу тих же чинників (умови життя в постійній небезпеці ворожого нападу, але на свободі поза тиском офіційного суспільства) в різних країнах виникли подібні утворення. Це і донське, терське, яїцьке козацтво в Росії, таборити в Чехії, гаранцери (або гранчари) в Хорватії, гайдуки в південних слов’ян.



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 386; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.