Семестровий контроль 6 страница

створенню на теренах колишньої імперії нової суспільно-політичної ситуації: 1. тимчасовий вакуум законної влади; 2. поява конкуруючих владних структур; 3. широкомасштабне втягування в орбіту революційної діяльності народних мас; 4. активний вихід армії на авансцену внутрішньополітичної боротьби; 5. зростання ролі політичних партій; активізація національних рухів. Зробіть порівняльний аналіз розстановки політичних сил в Росії і в Україні. Підкресліть, що на відміну від центральних регіонів імперії, де склалося двовладдя, в Україні політичні організації та рухи виразно поділились на три групи: 1. загальнодемократичного, тобто загальноросійського, поступового спрямування; 2. радикально-революційного(лівосоціалістичного); 3 національно-демократичного (українського) спрямування. Існували ще чорносотенні російські та радикально-націоналістичні українські групи, але в той період вони не справляли значного впливу. Дайте характеристику їх відношення до подій в Петрограді, перспектив політичного розвитку в Україні. В п'ятому питанні семінару зверніть увагу на причини втрати української державності в 1917-1920 рр. Серед яких виділіть: - наявність окремих політичних потоків, які не злились в одне спільне державницьке річище; - почергове або ж паралельне існування, а часом і конфліктування кількох державних формувань української революційної хвилі - УНР, УСРР, Гетьманат, ЗУНР; - відсутність через вплив російського фактора крайнього українсько-російського розмежування в Наддніпрянщині (затяжний діалог ЦР з Тимчасовим урядом, контакти П.

- проведення з'їзду діячів українського культурно-просвітницького руху "Собору руських вчених" тощо. Зауважте, що згодом революційний рух в Австрії було придушено, парламент розпущено, відновлено необмежену монархію (1851р.). Проте вже в 1860р. Австрійська імперія стала конституційною, в 1867р. вона була перетворена в Австро-Угорську імперію. Зупиніться на наслідках революції 1848 - 1849 рр. для Галичини, виділивши москвофільську та народовську суспільно-політичні течії (реакція на посилення польського впливу в краї). Прокоментуйте ідейні спрямування москвофілів (орієнтація на Росію, обстоювання концепції єдиного "руського народу" від Карпат і до Уралу тощо), народовців (орієнтація на власний народ, піднесення його культурного рівня). Наголосіть, що кінець 80-х рр. XIX ст. характеризується появою третього напрямку в національно-суспільному русі радикальної течії (поміркована діяльність народовців обмежена лише сферою культури, вже не відповідала потребам того часу, не могла дати відповідь на наростаючі економічні, соціальні, національні суперечливості). Прослідкуйте трансформацію радикального руху (перебував під впливом М.Драгоманова) у політичну форму - Русько-Українську радикальну партію (заснована в 1890р. І.Франком, М.Павликом, О.Терлецьким). Наголосіть, що невдовзі виникають інші партії: Українська національно-демократична (УНДП -1899р.), Русько-Український християнський союз (РУХС - 1896р.), Українська соціал-демократична партія (УСДП - 1899р.). Проаналізуйте працю Ю.Бачинського "Ukraina irredenta" (1895р.), автор якої вперше в історії українського руху сформував і аргументував тезу про необхідність політичної самостійності України, яка стала домінуючою (на відміну від східної України) в програмах українських політичних партій Галичини. Розгляд третього питання семінару розпочніть з аналізу змін в політичному становищі українських земель, які

відбулися в кінці XVIII - поч. XIX ст. (внаслідок 3-х поділів Речі Посполитої етнічні українські землі відійшли до Австрійської та Російської імперій, до Росії ще приєднано Кримське ханство). Аналізуючи соціально-економічне становище українських земель зверніть увагу на те, що на відміну від Європи де в цей час брали гору буржуазні відносини в Російській імперії і далі домінували феодально-кріпосницькі порядки. Тому їх розвиток в першій половині XIX ст. характеризується невідповідністю між потенційними можливостями (велика територія, чисельне населення, родючі землі, значні корисні копалини тощо) та реальним розвитком, який гальмувався закріпаченим становищем селянства, нерозвинутим ринком вільної робочої сили. Зауважте, що основна частина промислових підприємств належали поміщикам, або ж державі, що майже унеможливлювало вільну ринкову конкуренцію. Відповідь на другу частину питання розпочніть з аналізу буржуазних реформ 60-70 рр. XIX ст. Оцінюючи загалом реформи 60-70-х рр. підкресліть їх поміркований, незавершений характер (не створено нової політичної надбудови, не проголошено конституцію, не сформовано парламент). 3 80-х рр. навіть проведено низку контр реформ: в 1884р. запроваджено новий університетський статут, який ліквідував автономію університетів; в 1887р. вийшов циркуляр про т. зв. "кухарських дітей", що забороняв навчатися, у гімназіях вихідцям з нижчих верств населення; в 1889р. видано "Положення про земських начальників" які розширювали повноваження дворян, що очолювали земства і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях. Одночасно зауважте, що не зважаючи на всю свою обмеженість буржуазні реформи 60-70-х рр. сприяли становленню ринку вільної робочої сили, стимулювали сферу поступового функціонування ринкових відносин. Відповідь на четверте питання семінару розпочніть із характеристики змін, які відбулися в Галичині після її переходу під владу Австрійської монархії (внаслідок першого поділу

мли. чол. Розкрийте мотиви, якими керувалася Директорія, йдучи на союз з Польщею, дайте власну оцінку Варшавському договору. Наголосіть, що в цих умовах існування української державності на західноукраїнських теренах в значній мірі залежало від Антанти. Визначіть аргументи провідних країн Антанти, якими вони керувалися, погоджуючись на тимчасову окупацію Польщею Східної Галичини (25 червня 1919р). Остаточний поділ етнічних українських земель, закріпив Ризький договір, підписаний 18 березня 1921р. представниками Росії і Польщі. Розкрийте зміст договору, підкресліть, що його підписання фактично припинило боротьбу регулярних українських військ за незалежну Україну. Висвітлення четвертого питання семінару вимагає повернення до засування політичних, соціально-економічних та національних проблем другої половини XIX - початку XX ст., без яких неможливо зрозуміти причини і наслідки Лютневої буржуазно-демократичної революції для України. Підкресліть, що наявність феодальних пережитків (збереження поміщицького землеволодіння та селянської общини, необмежена влада царського самодержавства) гальмували капіталістичний розвиток країни. Наголосіть на суперечливості національних процесів в житті українців. Поряд з активізацією національного руху (виникнення політичних партій і організацій національного спрямування, активна протидія асиміляторській політиці царизму, широкий розвій національно-визвольного руху, особливо в ході революції 1905-1907 рр.) проводилася відверта проросійська, шовіністична політика властей. 3 використанням конкретних фактів докажіть, що Перша світова війна стала могутнім каталізатором революційного руху, довела країну до загальнонаціональної катастрофи. Зверніть увагу на особливості Лютневої буржуазно-демократичної революції (активна участь військових українського походження в подіях в Росії). Зауважте, що незважаючи на її локальність, перемога революції сприяла

миру, саме у тих пунктах, що стосувалися українсько-радянських відносин, визнання самостійності УНР. Розпочалась повторна інтервенція радянських військ в Україну. Зверніть увагу на спроби надання інтервенції видимості громадянської війни. Як приклад, наведіть позицію радянської сторони на переговорах з Директорією, на яких вона лицемірно відкинула звинувачення у веденні війни (переговори розпочалися після направлення 31 грудня 1918р. Директорією відповідної радіограми на адресу РНК РСФСР). Виділіть фактори, які стояли на заваді співпраці ЦР, Гетьманату з країнами Антанти. Підкресліть, що у першому випадку вони в основному були зумовлені позицією правлячих кіл Заходу, на відміну від ЦР в своїй більшості проантантівської орієнтації. Визначіть причини, які привели до переорієнтації зовнішньополітичних пріоритетів УНР. В другому ж - прихід до влади П. Скоропадського, з самого початку унеможливлював будь-яку співпрацю з Антантою. Розкрийте причини однобічної зовнішньополітичної орієнтації Гетьманату. Наголосіть на безперспективності союзу Директорії і Антанти (всупереч досягнутим домовленостям про спільну боротьбу з радянською владою). Назвіть причини зриву досягнутих домовленостей. В українсько-німецьких відносинах (визначальними з державами німецько-австрійського блоку) виділіть Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918р.). Оцінюючи договір з позитивної сторони (міжнародно-правове визнання України, припинення агресії Росії) зупиніться на пунктах, які обмежували незалежність спершу УНР, а потім - Української держави. Підкресліть, що головним зовнішньополітичним завданням Західноукраїнської Республіки (ЗУНР) було подолання міжнародної ізоляції країни. Зважте на претензії сусідніх держав на її територію (Польща вдалась до збройної агресії). Не отримала допомоги ЗУНР і від УНР. С. Петлюра ініціював Варшавську угоду, згідно з якою Польща одержувала Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся, на територіях яких проживало загалом 5,2

Польщі). Підкресліть, що реформи австрійської адміністрації були спрямовані в трьох напрямках: 1. сільського господарства: право селян скаржитись на свавілля панів; визначення чіткого розміру панщини до ЗО днів на рік; виведення селян з-під юрисдикції поміщиків до державного суду, дозвіл на викуп з панщини за згодою поміщика; 2. церкви: урівняння в правах католицької, греко-католицької, протестантської конфесій, заборона примусового переходу греко-католиків в католицизм; ліквідація ордену єзуїтів; 3. освіти: відкриття Львівського університету, запровадження мережі початкових і середніх шкіл тощо. Віддаючи належне реформаторам, які безумовно поліпшили становище українського населення (насамперед селян та духовенства) зауважте, що вони не ліквідували соціальних протиріч (особливо між селянством та поміщиками) не забезпечили рівних умов розвитку для українців та поляків (панівною нацією в Галичині і далі залишалися поляки). Що ж до економічної політики, то австрійські власті дивились на Галичину як на об'єкт визиску. В п'ятому питанні висвітлюючи історію західноукраїнських земель в роки Першої світової війни зазначте, що українці Галичини, так само як і Наддніпрянщини були втягнуті у війну всупереч своїй волі і змушені були вбивати один одного за чужі державні інтереси, оскільки були мобілізовані у воюючі між собою Австрійську (приблизно 250 тис.чол.) та Російську армії (біля 3,5 млн. чол.). Наголосіть, що війна спричинила до розколу національного руху на проавстрійській (Головна Українська Рада, Спілка Визволення України) та проросійськнй (Карпато-Руський освободительний комитет тощо). Зупиніться на утворенні, бойовому шляху легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Підкресліть, що незважаючи на свою малочисельність (австрійська влада дозволила його формування чисельністю 2,5 тис. чол., незважаючи на гостру потребу в живій силі і бажання