Довідник. Особливості емоційної і вольової сфери

Особливості емоційної і вольової сфери

Особливості вольових проявів

Тема 7. Психологічні особливості старшого школяра

ТАБЛИЦЯ 1

ТАБЛИЦЯ 2

Рання юність (від 15 до 18 років) – це період завершення фізичного дозрівання організму, завершальний етап початкової соціалізації особистості.

Провідна діяльність – навчально-професійна діяльність.

Соціальна ситуація розвитку – вибір професії, соціальне та особистісне самовизначення. До моменту закінчення школи юнаки та дівчата вже мають бути психологічно готовими до дорослого життя.

Новоутворення: самовизначення, основою якого є потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, усвідомити себе членом суспільства, визначитися, тобто зрозуміти себе, свої можливості, своє місце й призначення у житті. До новоутворень юнацького віку належать також самооцінка, самосвідомість, дружба, кохання, світогляд.

Домагання автономії:

- у сфері поведінки (потреба і право самостійно вирішувати особисті проблеми).

- емоційної автономії (потреба і право мати власні, самостійно обрані уподобання).

- нормативної автономії (потреба й право на власні норми і цінності, переконання, моральні установки).

Юнацькому спілкуванню притаманні 2 протилежні тенденції: розширення його сфери (збільшується час на спілкування з ровесниками, розширюється простір спілкування) та зростаюча індивідуалізація (чітке розмежування характеру взаємин із різними людьми, висока вибірковість і максималістська вимогливість до друзів).

Особливості пізнавальних процесів

Сприймання стає складним інтелектуальним процесом, опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним потенціалом.

Увага. Зростає обсяг уваги, здатність довго зберігати її інтенсивність та переключати з одного об’єкта на інший; зростає і вибірковість уваги та її залежність від спрямованості інтересів. Розвивається здатність розподіляти та переключати увагу.

Пам’ять. Зростає і зміцнюється її довільність, окреслюється спеціалізація пам’яті, зумовлена провідними інтересами. Удосконалюються способи запам’ятовування. Мимовільне запам’ятовування пов’язане з інтересами, потребами і планами на майбутнє.

Мислення. Стає системнішим. Яскраво виражена схильність до теоретизування, творення абстрактних теорій, захоплення філософським міркуванням.

Мовлення. Ускладнюється за змістом та структурою, розширюється активний і пасивний словник, удосконалюються мовні засоби усного і писемного висловлення думки, формується вміння точно формулювати думки абстрактного характеру, користуючись усним мовленням як засобом спілкування. Здійснюється перехід від розгорнутого до скороченого внутрішнього мовлення.

Уява. Мрії стають особливо конкретними і дієвими. Ставлення до витворів власної уяви стає критичнішим. Досконалішою стає репродуктивна уява. Водночас розвивається і творча уява, що знаходить своє відображення в різноманітних видах творчої діяльності (наукової, художньої, технічної).

Дата добавления: 2015-05-23