Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р

ГОЛОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПОСТСОЩАЛГСТИЧНИХ КРАЇН ЄВРОПИ, 2000 р.

Наша країни	ВВП надушу населення, дол. (за паритетом купівель­ної спроможності)	Індекс людсько­го розвитку (ІЛР)	Світовий рей­тинг за ІЛР
1. Словенія	17 367	0,879
2, Чехія	13 991	0,849
3. Угорщина		0,835
4. Словаччина	11 243	0,835
5. Польща		0,833
5. Польща		0,833
6. Естонія	10 061	0,826
7. Хорватія		0,809
8. Литва		0,800
9. Латвія		0,788
10. Білорусь		0,788
11. Росія		0,781
12. Болгарія		0,779
13. Румунія		0,775
14. Македонія		0,772
15. Україна		0,748
16. Молдова		0,701

Розраховано за: Kempe I., Meurs van Win. Strategic Challenges and Risks of Eatern Enlargement / Beyond EU Enlargement Vol.1. The Agenda of Direct Neighdourhood for Eastern Europe. – Guterslog: OBFP,2001.-P.149-151

Наприкінці XX ст. країни ЦСЄ мали вже досить високі, по­рівняно з іншими постсоціалістичними державами, показники ділової активності, підтвердженням чого є ринкова капіталізація економіки, загальний обсяг якої сягнув у 1999 р. 54 млрд. дол. (табл. 5.16). Безсумнівним лідером при цьому стала Польща (23 млрд. дол.), далі йшли Чехія та Угорщина, хоча за рівнем ка­піталізації як відсотком ВВП та обсягом продажів цінних папе­рів остання не мала собі рівних. Разом з тим, слід пам'ятати, що наведений вище обсяг капіталізації держав ЦСЄ не є високим $а світовими мірками. Так, капіталізація однієї компанії Місгозоіі станом на травень 1999 р. сягала 400 млрд. дол., тобто була у 7,4 раза більшою за сім провідних країн ЦСЄ разом узятих (Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія).

Таблиця 5.16

КАПІТАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ СИРОПИ, 1999 р.

Країна	Ринкова капіталізація, млрд. дол.	Ринкова капіталізація як відсоток ВВП, %	Середній обсяг продажів цінних паперів, 1999 р., млрд. дол.
Хорватія	3,16	14,8	0,5
Чеська Республіка	11,44	20,2	21,3
Угорщина	12,97	25,7	65,1
Польща	23,00	14,6	35,7
Румунія	0,36	0,6	0,8
Словаччина	0,73	3,4	4,3
Словенія	2,63	12,5	3,2
Разом	54,29	—	130,5

Джерело: Equity Central Europe 1999.-Budapest-warsaw,Prague,2000.-P.8

Разом з тим, наприкінці 1990-х рр. можна було говорити про те, що в країнах цього мегарсгіопу відбулося становлення компаній-лідерів, які мали високий рівень конкурентоспроможності (табл. 5.17). Слід звернути також увагу на те, що пріоритетними галузями стали при цьому телекомунікації, фармацевтика та бан­ківська справа.

Коінтеграція країн ЦСЄ до СС та подальша їх конвергенція містить у своїй основі чимало подальших ризиків, що випливає з розрахункових моделей подальшого зближення нових членів ЄС, кандидатів на вступ та п'ятнадцятій старих членів.

Таблиця 5.17

Ранг	Назва компанії	Країна	Галузь	Ринкова капіталізація, млн. дол.	Випущені цінні папери, млн.. дол.	Прибуток на капітал
	TPSA	Польща	Телекомуні­кації			21,5
	Matav	Угорщина				15,6
	SPT Telecom	Чехія				20,7
	MOL	Угорщина	Нафта, газ			9,6
	Bank Pekao	Польща	Банківська сфера			11,1
	ICN	Міжнародна	Фармацевтика		…	…
	Pliva	Хорватія				13,2
	ОТР Ваnk	Угорщина	Банківська сфера			8,9
	CEZ	Чехія	Електроенер­гетика			6,5
	Ceske Radio Komunikace	Чехія	Радіомовлен­ня, телекому­нікації			35,3

Джерело: Equity Central Europe 1999.-Budapest-warsaw,Prague,2000.-P.10

Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей держашюго споживання Барро (Barro)¹ і Левін—Рене (Levine-Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспек­тиву щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Єв­ропи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, мо­дель Барро є найонтимістиннішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідни­ка показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11 та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.

Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за ви-

¹ В основу розрахунків цих моделей було покладено показник ВВПна душу населення за паритетом купівельної спроможності та очікувані темпи економічного зростання.

нятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі­стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.

Таблиця 5.18

ТЕРМІН, ЩО НЕОБХІДНИЙ КРАЇНАМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА БАЛТІЇ (ПЕРША ХВИЛЯ) ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС (У РОКАХ)

Назва країни	Модель державного споживання
Барро	Левін—Рене
Чехія
Словаччина
Естонія
Угорщина
Польща
Словенія

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

Таблиця 5.19

ТЕРМІН, ЩО НЕОБХІДНИЙ КРАЇНАМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА БАЛТІЇ (ДРУГА ХВИЛЯ) ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС (У РОКАХ)

Назва країни	Модель державного споживання
Барро	Левін—Рене
Латвія
Болгарія
Хорватія		ЗІ
Литва	3-І
Румунія
Македонія
Албанія
Середній по країнах ЦСЄ

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

Великою проблемою країн ЦСЄ є наявність зовнішнього бор­гу іншим державам ЄС, США, Японії та деяким міжнародним фі­нансовим структурам. Відповідно до Маастрихтських критеріїв показник зовнішнього боргу не повинен перевищувати 60 % ВВП. Практично на межі цього показника перебувають Естонія та Угорщина. Тяжіє до «граничної норми» також Словаччина та Латвія. Разом з тим, найнижчий індикатор у 29,3 % боргу до ВВП був притаманний для Словенії, яка всіляко уникає його збіль­шення до третини свого основного макроекономічного показника (табл. 5.20).

Таблиця 5.20

Дата добавления: 2015-05-23