Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Найбільші компанії країн Центральної Європи, 1999 р




ГОЛОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПОСТСОЩАЛГСТИЧНИХ КРАЇН ЄВРОПИ, 2000 р.

Наша країни ВВП надушу населення, дол. (за паритетом купівель­ної спроможності) Індекс людсько­го розвитку (ІЛР) Світовий рей­тинг за ІЛР
1. Словенія 17 367 0,879  
2, Чехія 13 991 0,849  
3. Угорщина   0,835  
4. Словаччина 11 243 0,835  
5. Польща   0,833  
5. Польща   0,833  
6. Естонія 10 061 0,826  
7. Хорватія   0,809  
8. Литва   0,800  
9. Латвія   0,788  
10. Білорусь   0,788  
11. Росія   0,781  
12. Болгарія   0,779  
13. Румунія   0,775  
14. Македонія   0,772  
15. Україна   0,748  
16. Молдова   0,701  

Розраховано за: Kempe I., Meurs van Win. Strategic Challenges and Risks of Eatern Enlargement / Beyond EU Enlargement Vol.1. The Agenda of Direct Neighdourhood for Eastern Europe. – Guterslog: OBFP,2001.-P.149-151

 

Наприкінці XX ст. країни ЦСЄ мали вже досить високі, по­рівняно з іншими постсоціалістичними державами, показники ділової активності, підтвердженням чого є ринкова капіталізація економіки, загальний обсяг якої сягнув у 1999 р. 54 млрд. дол. (табл. 5.16). Безсумнівним лідером при цьому стала Польща (23 млрд. дол.), далі йшли Чехія та Угорщина, хоча за рівнем ка­піталізації як відсотком ВВП та обсягом продажів цінних папе­рів остання не мала собі рівних. Разом з тим, слід пам'ятати, що наведений вище обсяг капіталізації держав ЦСЄ не є високим $а світовими мірками. Так, капіталізація однієї компанії Місгозоіі станом на травень 1999 р. сягала 400 млрд. дол., тобто була у 7,4 раза більшою за сім провідних країн ЦСЄ разом узятих (Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія).

Таблиця 5.16

КАПІТАЛІЗАЦІЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ СИРОПИ, 1999 р.

 

Країна Ринкова капіталізація, млрд. дол. Ринкова капіталізація як відсоток ВВП, % Середній обсяг продажів цінних паперів, 1999 р., млрд. дол.
Хорватія 3,16 14,8 0,5
Чеська Республіка 11,44 20,2 21,3
Угорщина 12,97 25,7 65,1
Польща 23,00 14,6 35,7
Румунія 0,36 0,6 0,8
Словаччина 0,73 3,4 4,3
Словенія 2,63 12,5 3,2
Разом 54,29 130,5

Джерело: Equity Central Europe 1999.-Budapest-warsaw,Prague,2000.-P.8

 

Разом з тим, наприкінці 1990-х рр. можна було говорити про те, що в країнах цього мегарсгіопу відбулося становлення компаній-лідерів, які мали високий рівень конкурентоспроможності (табл. 5.17). Слід звернути також увагу на те, що пріоритетними галузями стали при цьому телекомунікації, фармацевтика та бан­ківська справа.

Коінтеграція країн ЦСЄ до СС та подальша їх конвергенція містить у своїй основі чимало подальших ризиків, що випливає з розрахункових моделей подальшого зближення нових членів ЄС, кандидатів на вступ та п'ятнадцятій старих членів.

 

Таблиця 5.17

Ранг Назва компанії Країна Галузь Ринкова капіталізація, млн. дол. Випущені цінні папери, млн.. дол. Прибуток на капітал
  TPSA Польща Телекомуні­кації     21,5
  Matav Угорщина       15,6
  SPT Telecom Чехія       20,7
  MOL Угорщина Нафта, газ     9,6
  Bank Pekao Польща Банківська сфера     11,1
  ICN Міжнародна Фармацевтика  
  Pliva Хорватія       13,2
  ОТР Ваnk Угорщина Банківська сфера     8,9
  CEZ Чехія Електроенер­гетика     6,5
  Ceske Radio Komunikace Чехія Радіомовлен­ня, телекому­нікації     35,3

Джерело: Equity Central Europe 1999.-Budapest-warsaw,Prague,2000.-P.10

 

Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей держашюго споживання Барро (Barro)1 і Левін—Рене (Levine-Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспек­тиву щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Єв­ропи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, мо­дель Барро є найонтимістиннішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідни­ка показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11 та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.

Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за ви-

 

1 В основу розрахунків цих моделей було покладено показник ВВПна душу населення за паритетом купівельної спроможності та очікувані темпи економічного зростання.

 

нятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі­стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.

Таблиця 5.18

ТЕРМІН, ЩО НЕОБХІДНИЙ КРАЇНАМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА БАЛТІЇ (ПЕРША ХВИЛЯ) ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС (У РОКАХ)

 

 

Назва країни Модель державного споживання
Барро Левін—Рене
Чехія    
Словаччина    
Естонія    
Угорщина    
Польща    
Словенія    

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

Таблиця 5.19

ТЕРМІН, ЩО НЕОБХІДНИЙ КРАЇНАМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА БАЛТІЇ (ДРУГА ХВИЛЯ) ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС (У РОКАХ)

 

 

Назва країни Модель державного споживання
Барро Левін—Рене
Латвія    
Болгарія    
Хорватія   ЗІ
Литва 3-І  
Румунія    
Македонія    
Албанія    
Середній по країнах ЦСЄ    

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

 

Великою проблемою країн ЦСЄ є наявність зовнішнього бор­гу іншим державам ЄС, США, Японії та деяким міжнародним фі­нансовим структурам. Відповідно до Маастрихтських критеріїв показник зовнішнього боргу не повинен перевищувати 60 % ВВП. Практично на межі цього показника перебувають Естонія та Угорщина. Тяжіє до «граничної норми» також Словаччина та Латвія. Разом з тим, найнижчий індикатор у 29,3 % боргу до ВВП був притаманний для Словенії, яка всіляко уникає його збіль­шення до третини свого основного макроекономічного показника (табл. 5.20).

Таблиця 5.20




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 407; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.