Галузева структура господарства

Загальна характеристика

Економіка Польщі

ЗОВНІШНЯ ЗАБОРГОВАНІСТЬ КРАЇН ЦСЄ — НОВИХ ЧЛЕНІВ ЄС

Назва країни	Обсяг боргу, млрд. дол. (рік)	Відсоток боргу від ВВП
1. Польща	63,6(2000)	36,4
2. Угорщина	29,4 (2000)	56,1
3. Чехія	21,3(2000)	37,8
4. Словенія	5,5 (1999)	29,3
5. Словаччина	9,5(2000)	46,3
6. Литва	4,9 (2000)	41,5
7. Латвія	3,4 (2000)	45,3
8. Естонія	3,3 (2000)	61,9

Розраховано автором за: The statesman’s Yearbook. The politics, cultures and Economies of the World. 2004 / Ed. By B. Tunner. – London – NY: Palgrave,2004.p.

Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за кількістю населення (близько 39 млн. жителів, 2000 р.) та площею (312 тис. км²), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд. дол. за ПКС, 2002 р.). За теорією І. Валлерстайна, саме Польща і Росія з огляду на абсолютні обсяги цього макроеконо­мічного показника можуть претендувати на роль регіональних лідерів держав ЦСЄ. Натомість у відносних показниках, напри­клад ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Лат­вію та Литву. За ІЛР (0,841) Польща посідала у 2001 р. 35-е місце у світі та 24-е в Європі, пропускаючи перед собою Чеську Респуб­ліку та Словенію, проте за індексом рівня освіти (0,95 з 1,0 мак­симально можливого) країна перебуває на рівні Швейцарії, поступаючись лише країнам — лідерам європейської економіки.

У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, від­носять до групи потенційних лідерів. Так, за індексом технологіч­них досягнень (ІТД) у 2000 р. країна посідала 29-е місце, а за питомою вагою експорту технологічних товарів (36,2 % загаль­ного експорту товарів, 1999 р.) ненабагато поступалася провід­ним європейським країнам.

Разом з тим, за розрахунками індексів конкурентоспроможно­сті національної економіки, мікроекономічним індексом конку­рентоспроможності (відповідно 45-е та 47-е місце у світі, 2003 р.) країна поступається багатьом новим членам Європейського Сою­зу, зокрема за останнім показником усім восьми державам ЦСЄ.

Проведені у 1990-ті рр. реформи, у тому числі приватизаційні, привели до того, що зараз більш як 70 % ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує досить складна проблема реструк­туризації багатьох об'єктів важкої промисловості, які ще й зараз перебувають у державній власності.

Реалізація моделі «шокової терапії» на початку 90-х рр. XX ст. та застосування деяких елементів градуалізму у подаль­шому та імплементація основних документів Європейського Со­юзу у період з квітня 1994 р. (час подання заявки на вступ) до травня 2004 р. (офіційний час коінтеграції до ЄС) привели до значних структурних зрушень в економіці країни, що були ви­кликані швидкою приватизацією об'єктів державної власності, залученням прямих іноземних інвестицій, посиленою експансією провідних ТНК у селективні галузі національної економіки, «від­пуском цін», певними прорахунками у зовнішньоекономічній та внутрішній політиці.

Особливістю польської економіки кінця 1990-х рр. була від­мінна від «європейських стандартів» структура національної еко­номіки. Так, на рубежі тисячоліть на сільське господарство при­падало 5 % ВВП, промисловість — 35 % та сферу послуг — 60 %, що в цілому відповідало структурі господарства «старих членів»

ЄС, з певною поправкою на більш високий відсоток сільського господарства (він у країнах ЄС коливається від 1,5 % до 3,5 %) та низькою порівняно з ЄС питомою вагою сфери послуг (вона ся­гає 65—70 %), а також поки що значною часткою промисловості в країні, що говорить про перехід від індустріального до постіндустріального суспільства.

Дещо інший вигляд має структура зайнятості. Так, на кінець 1999 р. питома вага зайнятих у сільському господарстві і проми­словості становила по 25 % у кожній, що аж ніяк не відображало інтенсивний характер розвитку аграрного сектору, цей показник був найвищим в Європі, у тому числі серед аплікантів на вступ. Упродовж 2000-2004 рр. завдяки зусиллям уряду країни та кош­там, що надходили з Європейського Союзу за різними програма­ми, у тому числі за пакетом Pro accetion (він був спрямований на підготовку до вступу) призвели до певних змін у структурі сільського господарства, передусім у зменшенні питомої ваги зайня­тих у цьому секторі до 17—-18 % (оцінка, 2004 р.), проте навіть і за цих умов він все одно залишається екстремально високим в ЄС. За останні п'ятнадцять років суттєво змінилася спеціалізація країни. За обсягами ринкової капіталізації у січні 2002 р, перші місця посіли компанія TPSA (Telecomunikacja Polska SA) — 21 млрд. злотих (близько 6 млрд. дол.), PKN (Polski Koncern Naftowy) — 9 млрд. злотих, медіа-компанїя Agora SА — 3 млрд. злотих. У структурі промислового виробництва вирізняється ви­робництво машин, чавуну, сталі, видобування вугілля, випуск хі­мічної продукції, суднобудування, виробництво продуктів харчу­вання, скла, напоїв, тканин.

Пожвавлення промислового виробництва, яке розпочалося у середині 1990-х рр. польські економісти пов'язують, як правило, з приходом потужних інвесторів. Станом на кінець 1997 р. в країну було інвестовано близько 20 млрд. дол. (у 1990 р. лише 89 млн., а вже в 2000 р. загальний обсяг ПІІ перевищив 50 млрд.). Першими на ринок країни прийшли такі відомі ТНК, як Fiat, Daewoo, ABB, THOMPSON, Pepsi co, Coca-Cola, Pillips Morris, BP та ін. Станом на кінець 1997 р. найбільшими інвесторами виявилися італійській Fiat (1141,9 млн. дол. інвестицій) та південнокорейська Daewoo (1011,3 млн. дол.). Суттєво нарощував свою присутність у Польщі і міжнародний капітал. Зокрема THK EBOiR посіла третє місце (616,5 млн. дол.). У цей час активно відбувався процес створення нових робочих місць передусім в автомобілебудуванні.

Значні зміни відбулися й у фінансовому секторі країни. У 1991 р. розпочав роботу американський Citibank, який є одним із лідерів банківської справи у світі. Майже одночасно на польсь­кому фінансовому ринку опинилися німецький Commerzbank, а також ING Grup, LG, Allied Irish Bank PLC. Жорстка конкурен­ція між ними привела до злиття (поглинання) багатьох польських банків та зменшення контролю над ними з боку держави. 11а кі­нець 2000 р. серед 73 функціонуючих у країні банків лише 7 пев­ною мірою контролюються урядом країни. Два найбільших банки РКО ВР та Реkао мали у 2000 р. активи в розмірі 12,2 млрд. дол. До інших лідерів належать Bank Brezemyslowo-Handlowy PBK та Bank Handlowy, які є членами Citigroup. Обсяг і якість банківських послуг, у тому числі кредитних, зараз ні чим не відрізняється від аналогічних у країнах ЄС, хоча кредитна ставка є дещо вищою.

Упродовж наступних п'яти років суттєвою проблемою зали­шатиметься сільське господарство, в якому, як було сказано ви­ще, зайнята майже п'ята частина трудових ресурсів. Квоти на ви­робництво аграрної продукції, які встановив Європейський Союз для Польщі, є досить низькими. Так, виробництво молока в країні обмежується 200 л на одного жителя, у той час коли в Ірландії така норма становить 1000 л. Непокоять польських селян також суворі санітарні та технологічні вимоги до виробництва продук­тів харчування, які їхній уряд вимушений був імплементувати впродовж останніх років. Економісти-аграрії прогнозують значні зміни у польському фермерстві, що зумовлені не тільки посилен­ням конкуренції між основними товаровиробниками, а й порів­няно низькою щодо європейської товарністю виробництва.

Після вступу Польщі до Європейського союзу у 2004 р. стали­ся значні структурні зрушення в її економіці, які можна звести до кількох блоків.

1. Зростання цін, зумовлене насамперед порівняно високою щодо ЄС інфляцією, яка у період з серпня 2003 р, по серпень 2004 р. становила 4,6 %, тоді як прогнозувалося, що вона не повинна була перевищувати 2,5- -3,5 %. Внаслідок цього ціни на продукти харчування та напої за цей період зросли па 9,3 %. Ін­фляційним чинником також виступає підвищення цін па паливо, збільшення ставок непрямих податків, підвищений попит на польські продовольчі товари за кордоном.
2. Деформована структура інвестицій, яка збереглася з 1990-х рр., за якою майже 80% їхнього обсягу припадало на промисловий сектор (2004 р,), при цьому 34 % з них становили надходження до харчової промисловості, виробництва гумотехнічних виробів та штучних матеріалів (15%), а також переробки неметалічної сировини (12 %).

Упродовж року, який передував вступу Польщі до ЄС, відбу­лося значне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Так, якщо у 2003 р. їх було залучено 6,42 млрд. дол., то за даними Центру стратегічних досліджень уряду у 2004 р. їх розраховували отримати вже у 1,5 раза більше. Водночас польські компанії продовжували інвестувати свій капітал за кордон, переважно у сусід­ні країни (Росія, Україна, Словаччина, Чехія). У 2004 р. ситуація дещо змінилася. Країна стала більше інвестувати в розвинуті держави ЄС. Приміром варшавський концерн з виробництва паль­ного PKN Orlen та виробник побутових приладів Аmіса активно інвестують свій капітал до Німеччини.

1. Зростання макроекономічних показників зумовлене отри­манням країною інтеграційних переваг, яке дав їй вступ до Євро­пейського Союзу. Приміром, якщо реальний приріст ВВП Поль­щі у 2003 р. становив 3,7 %, то планується, що у 2004 та 2005 рр. він сягатиме щорічного показника у 5 %. Темпи зростання про­дуктивності праці в країні є вищими за аналогічні в Західній Єв­ропі, проте їх відносний рівень досить низький.

Дохід на душу населення в країні за ПКС становить лише 43 % рівня ЄС — 15, це більше за показник Латвії (33 %), але значно нижче за Кіпр (75 %). Багатомільярдні субсидії зі струк­турних фондів та Фонду згуртування, які надходитимуть в країну впродовж 2004—2006 рр. в цілому не зможуть ліквідувати відставання, проте значно зменшать відстань між лідерами та аут­сайдерами розширення.

1. Високий рівень безробіття. Станом на серпень 2004 р. його показник становив 19 % (тобто 3 мли осіб). Незважаючи на те, що мало місце збільшення обсягу промислового виробницт­ва, заробітна плата зростала повільно, а у промисловому секторі наявною була тенденція до скорочення, що призводило до збіль­шення пропозиції польської робочої сили на європейських ринках.
2. Консолідація державних фінансів, що є необхідною запо­рукою подальшої конвергенції Польщі з Європейським Союзом.
3. Значна регіональна диференціація. Якщо на початку 1990-х рр. більша частина ШІ концентрувалася в Варшаві, то вже починаючи з кінця XX ст. відбувався процес їх «розтікан­ня» по інших регіонах. Так, у 2001 р. на Варшаву припадало лише 10 % їх загального обсягу. Проте рівень безробіття та до­ходів є і зараз різним у країні. Так, наприклад, перший із них у столиці не перевищує 1 %, у той час як у східних воєводствах становить близько 20 %.

Дата добавления: 2015-05-23