Лекція№ 14. Психологія молодшого школяра

ПЛАН

В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

1. Співвідношення мимовільної та довільної уваги дитини в дошкільному віці.

2. Розвиток властивостей уваги дошкільника.

3. Виховання довільної уваги у дошкільників. Роль слова дорослого в організації уваги.

Література:

1. Крайг Г. Психология развития. - СПб., 2000

2. Люблинская А.А. Детская психология. - М., 1971.

3. Мухина В. С. Детская психология. - М., 1999.

4. Психология человека от рождения до смерти. Психологическая энциклопедия/Под ред. А. А. Реана. - СПб., 2001.

5. Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников/Под ред. А.В. Запорожца и Я.З. Неверович. - М., 1965.

6. Эльконин Д. Б. Детская психология. - М., 1960.

Основні поняття: увага, довільна та мимовільна увага, властивості уваги, післядовільна увага.

1. Увага дитини дошкільного віку, поряд з іншими пізнавальними процесами (уявою, пам'яттю та іншими) перетворюється на опосередковану, довільну, усвідомлювану функцію. Подібні зміни в розвитку уваги дошкільника пов'язані з розвитком мислення та збільшенням регулятивної функції мови.

Основна зміна уваги дитини в дошкільному віці полягає в тому, що вона вперше починає керувати нею, усвідомлено направляти її на певні предмети та явища, затримуватися на них, користуючись для цього деякими засобами. Джерела довільної уваги в дошкільному дитинстві лежать поза особистістю дитини. Це означає, що зазвичай розвиток мимовільної уваги у дитини не призводить до виникнення довільної уваги. Останнє формується завдяки тому, що дорослі залучають дитину до нових видів діяльності і за допомогою певних якостей спрямовують і організовують її увагу- Керуючи увагою дитини дорослі тим самим дають їй засоби, за допомогою яких вона потім починає сама керувати своєю увагою.

Окремо від ситуативних засобів, які організують увагу дошкільника у зв'язку з конкретним завданням, існує універсальний засіб організації уваги - мова. Спершу дорослі організують увагу дитини за допомогою мовних вказівок, нагадують їй про необхідність виконати задану дію, враховуючи при цьому ті чи інші обставини: "Коли складаєш башту, спочатку обирай найбільше кільце. Так, вірно. А де тепер найбільше кільце? Пошукай!". Пізніше дитина сама починає визначати ті предмети та явища, на які необхідно звернути увагу, щоб отримати необхідний результат.

В міру розвитку плануючої функції мови дитина стає здатною організувати свою увагу до майбутньої діяльності, сформулювати словесно, на що вона повинна зорієнтуватись. У дошкільному віці, крім словесної інструкції дорослого, зростає роль самоінструкції в організації та спрямованості власної уваги.

Протягом дошкільного віку використання дитиною мови для організації власної уваги збільшується. Це проявляється в тому, що під час виконання завдання за інструкцією дорослого, діти старшого дошкільного віку промовляють інструкцію в десять - дванадцять разів частіше, ніж молодші дошкільники.

Отже, довільна увага формується в дошкільному віці у зв'язку з загальним збільшенням ролі мови щодо регуляції поведінки дитини.

Хоча діти молодшого та середнього дошкільного віку і починають оволодівати довільною увагою, мимовільна увага залишається переважаючою протягом всього дошкільного дитинства. Дітям важко зосередитись на одноманітній та малоприваблюваній діяльності, в той час, як у процесі гри або вирішенні емоційно забарвленого продуктивного завдання вони можуть досить довго залишатись уважними. Ця особливість

136

137

уваги є однією з основ, за якою дошкільне навчання не може будуватись на завданнях, що вимагають постійного напруження довільної уваги. Використання на заняттях елементів гри, продуктивних видів діяльності, часта зміна форм діяльності дозволяють підтримувати увагу дітей на достатньо високому рівні.

Вже в старшому дошкільному віці діти здатні підтримувати увагу на діях, які набувають для них інтелектуально значимий інтерес (ігри-головоломки, загадки, завдання навчального типу). Стійкість уваги до інтелектуальної діяльності значно зростає до шести років.

Наприкінці дошкільного віку у дітей починають інтенсивно розвиватись здатність до довільної уваги. У подальшому довільна увага стає обов'язковою умовою організації навчальної діяльності в школі.

2. У дошкільному віці зміни торкаються усіх видів та властивостей уваги. Збільшується її обсяг: дошкільник вже може діяти з двома-трьома предметами. Збільшується можливість розподілу уваги у зв'язку з автоматизацією дій дитини. Увага стає більш стійкою. Це дає дитині можливість виконувати під керівництвом вихователя певну роботу, навіть нецікаву. Дитина не відволікається, якщо розуміє, що справу треба довести до кінця, навіть якщо з'явилась більш цікава перспектива.

Підтримання стійкості уваги, фіксація її на об'єкті визначається розвитком допитливості та пізнавальних процесів дошкільника. Так, дитина довго слідкує за рибками в акваріумі, щоб дізнатися, де вони сплять.

Стійкість уваги залежить від характеру діючого подразника. У дитини в віці 4-6 років довгі відволікання викликають шум гри, а найбільш тривалі - дзвоник. Протягом дошкільного дитинства тривалість відволікань, викликаних різними подразниками, знижується, тобто збільшується стійкість уваги. Найбільш різке зниження тривалості відволікання у дітей спостерігається від п'яти з половиною років до шести з половиною років.

Розвиток уваги дошкільника пов'язаний зі зміною організації його життя, він засвоює нові види діяльності (ігрову, трудову, продуктивну). В чотири-п'ять років дитина спрямовує свої дії під впливом інструкції дорослого. Вихователь частіше говорить дошкільнику: "Будь уважним", "Слухай уважно". Виконуючи вимоги дорослого, дитина повинна керувати своєю увагою. Розвиток довільності уваги дошкільника пов'язаний з засвоєнням засобів керування нею. Спочатку - це зовнішні засоби, вказівний жест, слово дорослого. В старшому дошкільному віці цим засобом стає мова дитини, яка набуває плануючої функції. "Я хочу подивитись спочатку мавпочок, а потім крокодильчиків", - говорить малюк дорогою до зоопарку. Він ставить за мету подивитися, а потім уважно роздивляється об'єкти, які його цікавлять.

Таким чином, розвиток довільної уваги тісно пов'язаний не тільки з розвитком мови, а і з розумінням значення майбутньої діяльності, усвідомленням її мети.

В дошкільному віці у дитини починають розвиватись елементи післядовільної уваги, розвиток якої проходить через становлення довільної уваги і обумовлений інтересом дитини до певної діяльності, вона також пов'язана зі звичкою дитини докладати вольових зусиль для досягнення мети.

3. Розвиток уваги залежить від позиції дорослого у спілкуванні з дитиною, а також від того, як він організує її діяльність.

Важливе значення для розвитку уваги дитини має режим дня. Він виступає зовнішнім засобом її організації, полегшує переключення та концентрацію уваги дитини.

Велику роль у підтримці уваги в ранньому дитинстві має показ дитині предметів та нових способів дії з ними. Наприклад, дитина фала з лялькою й готова була її вже кинути. Вихователь пропонує їй: "Збудуй для ляльки будинок", і тоді діяльність набуває для дитини іншого смислу та змісту, а увага знову стає стійкою.

Протягом дошкільного віку дитину притягує емоційно насичений матеріал. Враховуючи це, дорослому слід створювати зону позитивних переживань. Це буде викликати та підтримувати довільну увагу дитини. Підкреслимо, що в розвитку цього виду уваги головну роль відіграє тільки дорослий. Наприклад, він використовує особливості подразника для організації уваги, наприклад, при проведенні такої гри з дітьми раннього віку: по черзі накриває одного з малюків прозорою хустинкою та, звертаючись до інших, ставить запитання: "Де Олена?", а потім знімає хустинку: "Ось Олена!". Оскільки вихователь забезпечив переривання подразника, увага дитини привертається до інших дітей, створюється інтерес до них.

Ігри та вправи, які містять розумову та рухову активність, потребують від дитини переключення, розподілу уваги.

Вихователь показує рух дитині за допомогою слова чи вказівної дії, жесту: подивись, послухай, потримай. Він вчить дитину використовувати для керівництва увагою зовнішні опори. Наприклад, розміщує перед нею серію малюнків, які відображають послідовність одягання. Дитина, переходячи від одного малюнка до іншого, виконує певні дії та перевіряє себе. Так полегшується переключення, збільшується стійкість, увага перетворюється на довільний опосередкований процес.

Важливим принципом розвитку уваги є вимогливе ставлення дорослого до організації діяльності дитини. Увага підтримується за умови активності дошкільника стосовно предмета, обстеження його, відкриття нового й нового змісту. Дорослий вимагає довести до кінця розпочату справу, створює у дітей установку на отримання якісного результату. Пам'ятаючи про труднощі переключення уваги, вихователь готує дитину до зміни діяльності, заздалегідь попереджає її про це: "Пограйте ще трохи. Незабаром будемо мити руки та вечеряти". Використання ігрових ситуацій, встановлення різноманітних зв'язків між різними видами діяльності полегшує перехід від однієї діяльності до іншої.

138

139

Отже, особливостями розвитку уваги в дошкільному віці є наступні: значно зростає її концентрація, обсяг та стійкість; складаються елементи довільності в керівництві увагою на основі розвитку мови і пізнавальних інтересів; увага стає опосередкованою; з'являються елементи післядовільної уваги.

Контрольні запитання:

\. Охарактеризуйте умови формування довільної уваги дошкільника.

2. Які властивості уваги розвиваються у дитини в дошкільному віці?

3. Які зміни відбуваються в засобах організації уваги протягом дошкільного віку?

Питання для самоперевірки:

1. Як розвивається мимовільна увага дошкільника?

2. З чим пов'язаний розвиток післядовільної уваги дошкільника?

3. В яких видах діяльності відбувається розвиток довільної уваги дитини-дошкільника?

Дата добавления: 2015-05-23