Додаток 1.1

Додаток 1

ДОДАТКИ

ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ АНАЛІЗУ УРОКУ

Схема аналізу уроку для студентів 3-го курсу

I. Загальні відомості про урок:

1. Тема уроку.

2. Дата; школа; клас; місце уроку в розкладі; прізвище, ім’я, побатькові вчителя; кількість учнів за списком, скільки присутніх; де проводиться урок (кабінет, клас).

3. Мета уроку (з’ясовується перед уроком у вчителя); правильність вибору мети відповідно до програмних вимог (навчальна, розвиваюча, виховна).

4. Готовність до уроку: санітарно-гігієнічний стан класної кімнати; обладнання (наочність, ТЗН); стан робочих місць учнів (наявність на столах зошитів, підручників, атласів й ін.); психологічна готовність до уроку.

II. Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання:

1. Вибір типу уроку відповідно:

– дидактичній меті уроку;

– формам організації діяльності учнів;

– тип уроку не визначений.

2. Способи постановки навчальних завдань та мотивації навчальної діяльності:

– різноманітність цих способів;

– наявність завдань і мотивів;

– відсутність завдань та мотивів.

3. Методи, що переважають на уроці:

– пояснювально-ілюстративний;

– репродуктивний;

– проблемного викладання;

– частковопошуковий;

– дослідницький.

4. Методичні прийоми, використані на уроці:

– використано словесні, наочні та практичні прийоми;

– прийоми сприяють реалізації методів;

– використано прийоми однієї групи, двох груп;

– одноманітність прийомів,

– доцільність вибраних прийомів.

5. Науковість викладеного матеріалу:

– інформація відповідає сучасному рівню географічних знань;

– висвітлювались нові наукові гіпотези та теорії;

– учитель припускався помилок при викладенні навчального матеріалу;

– помилки учнів не виправлялися вчителем.

6. Засоби навчання (ЗН) і методика використання їх на уроці:

– використання комплексу ЗН, раціональне їх сполучення;

– використання ЗН для самостійної роботи учнів;

– використання ЗН для пояснення окремих понять чи причинно-наслідкових зв’язків;

– використання ЗН для ілюстрації положень, які викладає вчитель;

– відсутність на уроці ЗН.

7. Формування на уроці уявлень та понять (емпіричних і теоретичних):

– здійснюється цілеспрямовано;

– відбувається стихійно;

– не здійснюється.

8. Формування вмінь та навичок:

– здійснюється в тісному зв’язку із здобутими знаннями, цілеспрямовано;

– відбувається стихійно;

– не проводиться.

9. На якому рівні організовано пізнавальну діяльність учнів:

– відтворення учнями знань та вмінь (на репродуктивному рівні);

– застосування учнями знань і вмінь за зразком, у знайомій ситуації;

– застосування учнями знань й умінь у новій ситуації.

10. Характер запитань та завдань, що пропонуються учням:

– запитання й завдання мають проблемний характер;

– переважання запитань і завдань на застосування знань та вмінь, їх узагальнення;

– наявність запитань і завдань, спрямованих на виявлення зворотного зв’язку;

– запитання й завдання в основному на відтворення знань та вмінь;

– відсутність запитань і завдань.

11. Прийоми організації розумової діяльності учнів:

– залучення різних видів пам’яті учнів;

– використання асоціативного мислення;

– формування та застосування прийомів запам’ятовування;

– відсутність будь-яких прийомів.

12. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки:

– наявність внутрішньопредметних зв’язків;

– наявність міжпредметних зв’язків;

– відсутність таких зв’язків.

13. Реалізація краєзнавчого принципу на уроці:

– урок побудовано на краєзнавчому матеріалі;

– краєзнавчий матеріал застосовується фрагментарно;

– не реалізується зовсім.

14. Зв’язок уроку з життям:

– широко використовуються матеріали масової інформації;

– учитель спирається на події, що відбуваються на Полтавщині, в Україні та в світі;

– урок академічний, проводиться без зв’язку з поточними подіями.

15. Увага до психологічних аспектів навчання:

– створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

– урахування індивідуальних психолого-вікових особливостей учнів;

– реалізація принципу відкритих перспектив;

– реалізація принципу емоційності навчання;

– відсутність такої уваги.

16. Структура уроку:

– доцільно підібрані макро- та мікрокомпоненти уроку;

– макро- і мікрокомпоненти уроку не сприяють досягненню поставленої дидактичної мети;

– урок не структурований.

17. Наявність у роботі вчителя системи уроків:

– урок як складова частина системи уроків тематичного блоку;

– показовий урок.

18. Учитель на уроці:

– рівень володіння навчальним матеріалом;

– володіння методичними прийомами;

– співпраця та нерозривність діяльності вчителя й учнів;

– артистизм;

– уміння імпровізувати;

– комунікативність;

– мова;

– уміння володіти собою.

19. Ефективність уроку:

– в учнів були сформовані уявлення та поняття;

– в учнів були сформовані нові вміння;

– на основі вмінь були сформовані навички;

– взаємодія вчителя й учнів сприяла їх інтелектуальному розвитку;

– учні засвоювали прийоми самостійного здобуття знань;

– учитель сприяв формуванню світогляду дітей;

– діяльність учителя була неефективною.

20. Додатково оцінюється:

– проблемний підхід до навчання;

– наявність сформованої педагогічної технології;

– застосування форм колективної навчальної діяльності;

– використання ігрових ситуацій;

– застосування сучасних засобів навчання;

– застосування саморобних наочних посібників.

21. Самоаналіз уроку вчителем:

– установлює в аналізі чіткий зв’язок між метою уроку та його результатами;

– бачить власні помилки і знає, як їх виправити;

– уміє знайти невдалі моменти свого уроку;

– учитель не бачить власних помилок.

Дата добавления: 2015-05-23