КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Додаток 1.1
Додаток 1 ДОДАТКИ
ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ АНАЛІЗУ УРОКУ
Схема аналізу уроку для студентів 3-го курсу
I. Загальні відомості про урок: 1. Тема уроку. 2. Дата; школа; клас; місце уроку в розкладі; прізвище, ім’я, побатькові вчителя; кількість учнів за списком, скільки присутніх; де проводиться урок (кабінет, клас). 3. Мета уроку (з’ясовується перед уроком у вчителя); правильність вибору мети відповідно до програмних вимог (навчальна, розвиваюча, виховна). 4. Готовність до уроку: санітарно-гігієнічний стан класної кімнати; обладнання (наочність, ТЗН); стан робочих місць учнів (наявність на столах зошитів, підручників, атласів й ін.); психологічна готовність до уроку. II. Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання: 1. Вибір типу уроку відповідно: – дидактичній меті уроку; – формам організації діяльності учнів; – тип уроку не визначений. 2. Способи постановки навчальних завдань та мотивації навчальної діяльності: – різноманітність цих способів; – наявність завдань і мотивів; – відсутність завдань та мотивів. 3. Методи, що переважають на уроці: – пояснювально-ілюстративний; – репродуктивний; – проблемного викладання; – частковопошуковий; – дослідницький. 4. Методичні прийоми, використані на уроці: – використано словесні, наочні та практичні прийоми; – прийоми сприяють реалізації методів; – використано прийоми однієї групи, двох груп; – одноманітність прийомів, – доцільність вибраних прийомів. 5. Науковість викладеного матеріалу: – інформація відповідає сучасному рівню географічних знань; – висвітлювались нові наукові гіпотези та теорії; – учитель припускався помилок при викладенні навчального матеріалу; – помилки учнів не виправлялися вчителем. 6. Засоби навчання (ЗН) і методика використання їх на уроці: – використання комплексу ЗН, раціональне їх сполучення; – використання ЗН для самостійної роботи учнів; – використання ЗН для пояснення окремих понять чи причинно-наслідкових зв’язків; – використання ЗН для ілюстрації положень, які викладає вчитель; – відсутність на уроці ЗН. 7. Формування на уроці уявлень та понять (емпіричних і теоретичних): – здійснюється цілеспрямовано; – відбувається стихійно; – не здійснюється. 8. Формування вмінь та навичок: – здійснюється в тісному зв’язку із здобутими знаннями, цілеспрямовано; – відбувається стихійно; – не проводиться. 9. На якому рівні організовано пізнавальну діяльність учнів: – відтворення учнями знань та вмінь (на репродуктивному рівні); – застосування учнями знань і вмінь за зразком, у знайомій ситуації; – застосування учнями знань й умінь у новій ситуації. 10. Характер запитань та завдань, що пропонуються учням: – запитання й завдання мають проблемний характер; – переважання запитань і завдань на застосування знань та вмінь, їх узагальнення; – наявність запитань і завдань, спрямованих на виявлення зворотного зв’язку; – запитання й завдання в основному на відтворення знань та вмінь; – відсутність запитань і завдань. 11. Прийоми організації розумової діяльності учнів: – залучення різних видів пам’яті учнів; – використання асоціативного мислення; – формування та застосування прийомів запам’ятовування; – відсутність будь-яких прийомів. 12. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: – наявність внутрішньопредметних зв’язків; – наявність міжпредметних зв’язків; – відсутність таких зв’язків. 13. Реалізація краєзнавчого принципу на уроці: – урок побудовано на краєзнавчому матеріалі; – краєзнавчий матеріал застосовується фрагментарно; – не реалізується зовсім. 14. Зв’язок уроку з життям: – широко використовуються матеріали масової інформації; – учитель спирається на події, що відбуваються на Полтавщині, в Україні та в світі; – урок академічний, проводиться без зв’язку з поточними подіями. 15. Увага до психологічних аспектів навчання: – створення сприятливого психологічного клімату на уроці; – урахування індивідуальних психолого-вікових особливостей учнів; – реалізація принципу відкритих перспектив; – реалізація принципу емоційності навчання; – відсутність такої уваги. 16. Структура уроку: – доцільно підібрані макро- та мікрокомпоненти уроку; – макро- і мікрокомпоненти уроку не сприяють досягненню поставленої дидактичної мети; – урок не структурований. 17. Наявність у роботі вчителя системи уроків: – урок як складова частина системи уроків тематичного блоку; – показовий урок. 18. Учитель на уроці: – рівень володіння навчальним матеріалом; – володіння методичними прийомами; – співпраця та нерозривність діяльності вчителя й учнів; – артистизм; – уміння імпровізувати; – комунікативність; – мова; – уміння володіти собою. 19. Ефективність уроку: – в учнів були сформовані уявлення та поняття; – в учнів були сформовані нові вміння; – на основі вмінь були сформовані навички; – взаємодія вчителя й учнів сприяла їх інтелектуальному розвитку; – учні засвоювали прийоми самостійного здобуття знань; – учитель сприяв формуванню світогляду дітей; – діяльність учителя була неефективною. 20. Додатково оцінюється: – проблемний підхід до навчання; – наявність сформованої педагогічної технології; – застосування форм колективної навчальної діяльності; – використання ігрових ситуацій; – застосування сучасних засобів навчання; – застосування саморобних наочних посібників. 21. Самоаналіз уроку вчителем: – установлює в аналізі чіткий зв’язок між метою уроку та його результатами; – бачить власні помилки і знає, як їх виправити; – уміє знайти невдалі моменти свого уроку; – учитель не бачить власних помилок.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 358; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |