Житлове будівництво

Основна мета державної політики в галузі житлового будівництва полягає в стабілізації і забезпеченні росту темпів нового будівництва, його диференціації за якістю і місцем розташування відповідно до попиту і потреб населення, підвищення якості й ефективності будівництва.

Ключові дії державної житлової політики повинні бути спрямовані на:

· збільшення обсягів нового житлового будівництва відповідно до зростання платоспроможного попиту на житло з боку кінцевих споживачів (громадян, юридичних осіб, держави, муніципалітетів) і з урахуванням більш раціонального використання існуючого житлового фонду;

· створення рівних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності житлового будівельного ринку, розвитку малого підприємництва;

· проведення прогресивної технічної політики в галузі виробництва будматеріалів, капітального будівництва і реконструкції житла; використання сучасних архітектурних і планувальних рішень;

· забезпечення стандартів якості на створюваних об'єктах житлового фонду;

· розширення джерел і забезпечення стійкості фінансування житлового будівництва зі збільшенням частки позабюджетних інвестицій, особливо, кредитних ресурсів.

Для поліпшення житлових умов населення важливо не тільки збільшення обсягів нового житла, але і, головним чином, підвищення його якості. Технічна політика житлового будівництва має бути спрямована на стимулювання застосування високоякісних сучасних будівельних технологій; застосування прогресивних будівельних матеріалів і конструкцій, використовуваних у житловому будівництві, з орієнтацією на застосування енерго- і ресурсозберігаючих екологічно чистих матеріалів; випуск товарної продукції у вигляді готових комплектів житлових будинків, з метою зниження вартості будівництва.

Важливим напрямком державної політики в галузі промисловості будівельних матеріалів є забезпечення потреби капітального будівництва й експлуатаційних потреб в якісних, екологічно чистих, сучасних за дизайном видах продукції, що відповідають за асортиментом і номенклатурою платоспроможному попитові різних шарів населення як на елітне житло, так і на якісні житлові будинки для громадян з невеликими доходами.

Продукція галузі, реалізована на товарних ринках, повинна містити всю гаму будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які відповідають сучасним вимогам архітектурної виразності і розмаїтості будівництва, економічної експлуатації житла і комфортності проживання в ньому з урахуванням оптимального використання сировинної бази галузі, а також промислових відходів, що є на територіях регіонів.

Умови функціонування великої частини існуючого житлового фонду вимагають внесення певних коректив у базову концепцію житлового будівництва, більш широкого застосування методів комплексного інженерно-архітектурного й економічного аналізу. Одним з критеріїв оцінки нових будівельних проектів стане облік оптимізації витрат на наступне утримання житла.

Важливим положенням державної житлової політики є організація діяльності й збереження і розвитку житлового фонду за рахунок нового будівництва, реконструкції і капітального ремонту експлуатованих будинків.

Одним із завдань житлового будівництва (реконструкції) є створення безбар'єрного житлового середовища для маломобільних груп населення (інваліди, старі). Це завдання буде вирішуватися за допомогою модернізації планувальних рішень квартир нижніх поверхів, оснащенням житлових і громадських будинків транспортними комунікаціями (пандуси, аппарель і т.п.), спеціалізованим інженерним обладнанням.

У цілому необхідно домогтися взаємозалежного розвитку різних сегментів нерухомості в житловій сфері: нового будівництва, поліпшення існуючої забудови, підвищення ефективності управління житловою нерухомістю, зніс старих будівель.

Винятково важливе значення для якісного функціонування ринку житлового будівництва має його розвиток з погляду інституціональної структури, проведення ефективної антимонопольної політики на ринках будіндустрії. Подальший розвиток будівельних ринків, техніки і технологій вимагає серйозного реформування частини підприємств будівельної індустрії, включаючи виробників будматеріалів і будівельні компанії, у напрямку підвищення ефективності їхньої діяльності, перепрофілювання або закриття нерентабельних безперспективних виробництв. Ця проблема повинна вирішуватися з урахуванням соціальних наслідків, оскільки на традиційних великих підприємствах будівельної індустрії зайнято велике число працівників.

Держава й місцеві органи влади мають активізувати роботу зі створення сприятливого законодавчого й економічного клімату на ринках житлового будівництва з метою усунення бар'єрів на шляху конкуренції і зниження ризиків учасників будівельного ринку.

Держава повинна заохочувати розвиток і появу приватних незалежних забудовників (девелоперів) і будівельних компаній, завдяки активному залученню яких у житлове будівництво будуть краще враховуватися переваги покупців і користувачів житла. Коштами податкової і кредитної політики мають бути закріплені зміни в структурі попиту на житло.

Специфіка промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії, орієнтація її в основному на внутрішній ринок створюють умови для широкого розвитку в галузі малого підприємництва, що, поряд з підвищенням зайнятості населення, скороченням дальності перевезень продукції та інших позитивних ефектів, сприятиме розвитку конкуренції на товарних ринках будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Поряд з розвитком малого підприємництва одержать розвиток процеси інтеграції виробників у сфері, як виробництва, так і реалізації продукції з метою скорочення її вартості для споживача.

Одним із заходів, що сприяють демонополізації будівельного ринку, повинна стати звичайна практика розміщення державного і приватного замовлення на конкурсній основі.

Сформовані за участю держави правові умови діяльності різних учасників ринку будівництва житла, розвиток судової системи повинні сприяти підвищенню ефективності їхньої взаємодії на базі договірних відносин і забезпечення системи їхнього виконання. При цьому держава у взаємодії з місцевими органами влади повинна зберегти за собою функції нагляду за дотриманням будівельних норм і правил, вимог екологічного та іншого видів безпеки, контролю професійного рівня забудовників і підрядних організацій.

Відповідальним органам влади необхідно істотно спростити адміністративні процедури узгодження нових будівельних проектів і одержання дозвільної документації для того, щоб вони стали більш прозорими, фіксованими за термінами і зрозумілими для приватних забудовників, не мали заборонного характеру. Потрібно перетворювати діючі процедури таким чином, щоб права власності на земельні ділянки могли здобуватися забудовниками на початкових стадіях інвестиційно-будівельного процесу. Це дозволить створити правові передумови для розвитку системи іпотечного кредитування будівництва під заставу земельних ділянок.

Розвиток ринків нерухомості вимагає формування комплексного правового підходу до використання єдиних об'єктів нерухомості, що включають ділянки, які знаходяться у приватній власності, разом з усіма їх спорудами і будинком. Формування нерухомості на базі земельної ділянки дасть можливість розвитку кредитування будівництва, в тому числі під заставу цих об'єктів, дозволить включати в економічний оборот об'єкти незавершеного будівництва.

Держава буде використовувати податкові та інші економічні важелі, щоб вплинути на своєчасність завершення і здачі в експлуатацію споруджуваних об'єктів, передачу незавершених об'єктів будівництва іншим забудовникам, здатним завершити будівництво або вигідно розпорядитися виділеною земельною ділянкою.

Таким чином, пріоритетними завданнями держави щодо житлового будівництва є:

· перехід до державного планування тільки тієї частини житлового фонду, що фінансується з державного бюджету;

· створення рівних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності житлового будівельного ринку, підтримка розвитку малого підприємництва;

· забезпечення конкурентного ринку в сфері будівництва, виробництва будматеріалів, проектної діяльності;

· регулювання і контроль будівельного ринку за допомогою створення і розвитку відповідної нормативно-правової і нормативно-технічної бази на державному, регіональному і місцевому рівнях.

· сприяння створенню філій девелоперських агентств, метою яких можуть бути:

- наступний продаж поліпшеної (підготовленої для будівництва) землі забудовникам;

- наступна забудова підготовленої землі з продажем будинків і (або) квартир приватним особам.

Державна підтримка розвитку інвестиційно-будівельної діяльності в сфері житлового будівництва буде включати також різні форми інформаційно-методичного і нормативно-технічного забезпечення: зразкові форми договорів, нормативи і стандарти проектування та будівництва соціального житла, каталоги найбільш цікавих зразків як вітчизняного, так і закордонного житла, а також прогресивних будівельних технологій і матеріалів.

Дата добавления: 2015-05-23