Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика систем водопостачання і каналізації




Лекція 3. Підприємства водопровідно–каналізаційного господарства

Системи водопостачання і каналізації міст являють собою складний комплекс споруд і пристроїв, експлуатація яких потребує систематичного проведення технічних, економічних і організаційних заходів, оскільки від правильного вирішення завдань, пов'язаних з їх проведенням, залежить не тільки благоустрій міста, але й нормальне життя населення і робота промислових підприємств.

Навіть ідеально зпроектовані, побудовані й налагоджені системи водопостачання або каналізації згодом перестають забезпечувати потреби споживачів, що постійно зростають. Тому виникає необхідність в інтенсифікації роботи систем, яку на етапі експлуатації можна здійснити шляхом пошуку використання внутрішніх ресурсів без додаткових капітальних вкладень, а також у результаті реконструкції системи на підставі її розрахунків з урахуванням фактичних характеристик і прогнозування їх зміни у часі.

Успішне управління роботою систем водопостачання і каналізації нерозривно пов'язано з підготовкою висококваліфікованих кадрів, своєчасним впровадженням науково-технічних досягнень у виробництво, удосконаленням господарського механізму.

Питаннями експлуатації водопровідних і каналізаційних систем займаються експлуатаційні служби, які входять до складу виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства.

Кожне підприємство має свій єдиний розрахунковий рахунок у банку, оборотні кошти і фонд підприємства.

Головними завданнями виробничої діяльності є:

- забезпечення подачі питної води необхідної кількості й потрібної якості;

- забезпечення збору й очистки каналізаційних стоків;

- усунення в найкоротші терміни і попередження аварій;

- своєчасне й сумлінне проведення поточних і капітальних ремонтів;

- охорона водоймищ від забруднення стічними водами;

- боротьба з втратами і нераціональним використанням води;

- забезпечення високої рентабельності роботи, зниження собівартості 1 м3 води і послуг каналізації;

- впровадження наукової організації праці, прогресивних технологій, механізації та автоматизації виробничих процесів.

До функціональних обов`язків підприємства входить:

- управління всіма підрозділами, що входять у його ведення;

- виконання заходів з підвищення надійності, економічності і якості роботи систем водопостачання та каналізації;

- контроль виконання експлуатаційним персоналом своїх службових обов`язків, зміцнення виробничої дисципліни;

- технічний контроль і нагляд за використанням води;

- аналіз причин і запобігання аварій у роботі мереж і споруд;

- проведення з експлуатаційним персоналом і ремонтними бригадами занять із забезпечення механізації і ліквідації найбільш характерних аварій;

- поліпшення стану техніки безпеки й охорони праці;

- підвищення технічних знань експлуатаційного персоналу шляхом організації технічного навчання, впровадження сучасних досягнень науки і техніки, обміну передовим досвідом;

- укладання договорів із споживачами на відпуск їм води і прийом стічних вод; видача технічних умов на проектування і дозвіл на приєднання до систем водопостачання і каналізації;

- упорядкування планів ремонту споруд і устаткування;

- технічний нагляд над будівництвом мереж і споруд, прийом їх в експлуатацію;

- забезпечення експлуатаційних підрозділів технічною і робочою документацією, необхідними матеріалами, запасними частинами і механізмами, спецодягом, інструментом;

- паспортизація та інвентаризація споруд і устаткування;

- визначення робочих характеристик діючого обладнання і споруд, вибір оптимальних режимів їх роботи;

- розробка завдань на реконструкцію і розширення споруд, затвердження і видача проектним організаціям технічних завдань і технічних умов, контроль проектування нових споруд і тих, що реконструюються;

- первинний облік вод, що забираються з водних об'єктів і що скидаються в них після очищення;

- упорядкування експлуатаційних і посадових інструкцій, а також звітної документації;

- комплексна і постійна робота зі споживачами.

Підприємства з експлуатації систем водопостачання і каналізацій залежно від обсягів роботи діляться на:

а) великі підприємства (продуктивністю більше 200 м3 на добу);

б) середні підприємства (продуктивністю 20 … 200 м3 на добу);

в) дрібні підприємства (продуктивністю до 20 м3 на добу).

Головним і радикальним напрямком поліпшення управління підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства є автоматизація технологічних, економічних, контрольних і облікових функцій діяльності.

Правильний вибір стратегії розвитку водопровідних господарств в умовах автоматизації має особливу вагу, тому що визначає головні характеристики майбутньої системи, комплекси технічних засобів, етапи проектування, вимоги до складу і якості приладів для автоматизації та ін. Дослідження показують, що автоматизацію водопровідного господарства слід починати з технологічних процесів, які мають найбільші резерви виробництва. Визначення резервів, економічні показники функціонування систем, пріоритети напрямків і черговості етапів автоматизації створюють основу для удосконалення економічного механізму розвитку систем водопостачання. Теоретичні узагальнення концепцій розвитку виробничих об'єктів і аналіз даних діючих міських водопровідних систем показали доцільність процесів автоматизації окремих елементів виробництва і переростання їх в інтегровану автоматизовану систему керування, спроможну забезпечити надійне й ощадливе функціонування водогосподарського комплексу промислових центрів.

Для широкого впровадження систем автоматизації водогосподарських об'єктів, забезпечення високих темпів їх розвитку та одержання максимального економічного ефекту від вкладених засобів треба вирішити ряд нових завдань. У методологічному плані варто виробити підхід до процесу автоматизації як до єдиного цілого, що дозволить вести весь виробничий процес в оптимальному режимі. Іншим важливим завданням є оснащення “вузьких” місць технологічного процесу виробництва води приладами контролю, виконавчими механізмами та іншими технічними засобами, забезпечивши сполучення локальних засобів і систем різноманітних рівнів. З урахуванням цього при автоматизації системи водопостачання, наприклад, в м. Харкові був проведений аналіз технічних засобів технологічних процесах виробництва (водопідготовка, підйом і розподіл) і виявлена номенклатура й обсяги необхідних приладів, датчиків контролю, регулюючих пристроїв, питома вага яких у вартості системи сягає 30%. Проте їх відсутність або низький якісний рівень зменшують очікуваний економічний ефект від автоматизації.

При розробці автоматизованих систем керування технологічними процесами водопостачання необхідно враховувати відмінні риси технології підйому, очищення, подачі, розподілу й використання води. Головними з них є:

- безперервність технологічного процесу;

- практичний збіг у часі процесів виробництва і реалізації продукції;

- жорсткий характер залежності виробництва від рівня потреби у воді;

- відсутність незавершеного виробництва і запасів готової продукції;

- різноманітний характер водоспоживання, обумовлений великою різноманітністю абонентів;

- велика нерівномірність водоспоживання в часі, обумовлена як нормальними режимами функціонування, так і випадковими змінами (погодні умови, пошкодження мережі і т.ін.); нерівномірність має місце протягом року, місяця, днів тижня, доби, а також за зонами міста;

- значний обсяг втрат у виробництві (вода, електроенергія, реагенти та ін.).

У такій складній системі велике значення має функція оперативного регулювання виробництвом, що повинна забезпечити оптимальне керування технологічним процесом.

Результати дослідження економічного і соціального значення, специфіки водопровідних підприємств, недоліків в оперативному керуванні виробництвом і відмінностей автоматизованих систем від традиційних об'єктів нової техніки дозволяють обумовлено і з необхідною конкретністю визначити вузлові елементи і завдання економічного механізму розвитку систем водопостачання промислових центрів. Елементами такого механізму є система показників і економічних нормативів, методи прогнозування, планування, економічного аналізу, обґрунтування ефективності прийнятих рішень в умовах автоматизації, моделі організаційно-економічного розвитку підприємства. У процесі формування та удосконалення економічного механізму розвитку вирішуються завдання взаємозв'язку екологічних, соціальних і науково-технічні аспекти раціонального водокористання з економічними проблемами функціонування водогосподарчих об'єктів і міського промислового комплексу. Посилюється вплив аналітичних оцінок на вибір шляхів розвитку і створюються економічні умови, що стимулюють впровадження автоматизації як головного засобу надійної та ефективної роботи систем водопостачання промислових центрів.

Із зростанням ролі автоматизації виробництва в підвищенні ефективності роботи водопроводів розширюються масштаби проектування і впровадження систем, що пов'язані з ростом витрат. При сформованій розмаїтості варіантів автоматизації підвищуються вимоги до методів оцінки їх економічної ефективності. Оскільки автоматизація управління в процесі розробки, впровадження та освоєння нових підсистем постійно удосконалюється, завдання її економічної оцінки полягає не тільки в максимально повному виявленні економічних наслідків розвитку системи, але й у визначенні умов, при яких досягається найбільший ефект її функціонування. Розмаїття варіантів комбінування завдань, технічних засобів і регулюючих впливів обумовлює необхідність всебічної економічної оцінки автоматизації управління для вибору найбільш раціональної структури системи, етапів її розробки і впровадження.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 618; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.