Вырезано. 5. Ідентифікована множина різних концептуальних підходів до дослідження можливостей інтеграційного співробітництва обумовила їх групування в межах

5. Ідентифікована множина різних концептуальних підходів до дослідження можливостей інтеграційного співробітництва обумовила їх групування в межах технологічної, маркетингової, інституціональної та стратегічної парадигм, які в певній мірі перекликаються й взаємодоповнюють одна одну. Відповідно теоретико-методологічне підґрунтя визначення особливостей інтеграційного розвитку суб’єктів господарювання слід розробляти на "осьовому принципі" поєднання різних теорій пояснення феномена інтеграції.

6. Інтеграцію пропонується визначити: як внутрішню єдність і стан зв'язаності окремих диференційованих частин системи, що проявляється в обмеженні свободи дій частин та зменшенні їх самостійності по відношенню одна до одної через делегування ряду власних функцій й прав інтегрованій системній організації й зростання числа й інтенсивності взаємодії; та як процес руху й розвитку певної системи на підґрунті створення механізм пов’язаності елементів та об’єднання їх господарських, економічних та інституціональних властивостей.

7. Основні положення дисертаційної роботи, розглянуті в даному розділі, опубліковані у наукових виданнях [289; 3030; 316, с.5-22; 320; 333, с. 14-106; 339].

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ

ІНТЕГРАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1. Формування контуру організації управління інтеграційним розвитком суб’єктів господарювання

Розглянута в першому розділі множинність підходів до трактування інтеграційних процесів пояснюється різноманіттям теоретичних моделей підприємства, а отже, й ІСБ. При цьому, слід підтримати твердження Б.Г. Клейнера про відсутність єдиної концепції підприємства, придатної в рівній мірі як для розуміння факторів і детермінантів його діяльності, так і для вироблення рекомендацій з поліпшення його стану [180, с.89]. Більше того, в [389] стверджується, що будь-яка з поданих у розд. 1 концепцій сама по собі не може дати задовільного пояснення феномена виникнення й розвитку інтегрованих структур. Подані ж в [118; 251] твердження про появу принципово нових форм метакорпорацій, заснованих на розвитку внутрішнього підприємництва, віртуалізації та децентралізації, ще більше ускладнюють цю проблему. Разом з тим з певним припущенням, слід підтримати твердження [405, с. 17-18] про переважність методології еволюційно-інституціональної теорії (точніше, популяційно-екологічних моделей), яка найбільш широко трактує феномен інтеграції (див. рис. 1.28) та співвідносить категорію розвитку з усіма вказаними на рис. А.1 їх типами.

Дата добавления: 2015-05-23