Обєкт, предмет історії економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки є нормативною дисципліною у системі загальноекономічної підготовки, однак вона представлена у новому форматі, оскільки об'єднує близькі та споріднені курси.

Ця наука вивчає еволюцію господарської діяльності, господарського буття людства від первісного суспільства до сучасності. Водночас вона прослідковує відображення господарського життя в давніх нормативних документах, різноманітних повчаннях, у поглядах та ідеях, наукових теоріях прогресивних мислителів і учених-економістів, творчість яких простежується від Стародавнього світу до сьогодення.

Ця дисципліна досліджує:

- основні явища та процеси матеріального виробництва і найбільш знакові зрушення у їх розвитку;

- виявляє вплив на ці процеси відомих державних діячів та мислителів того часу;

- діяльність економічних організацій та шкіл і вироблену на їх основі господарську політику провідних держав світу та України, яка здійснювала очевидний вплив на прогрес людської цивілізації.

Метою дисципліни є:

- поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей.

Видатний дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер виокремив чотири основні напрямки, за якими можна отримати користь від занять історією економічної науки:

а) поглиблення економічних знань, виходячи з того, що "стан будь-якої науки в певний момент у прихованому вигляді містить її історію і не може бути задовільно викладений, якщо цю приховану присутність не зробити відкритою";

б) знайомство з новими ідеями, усвідомлення того, "які ідеї в науці користуються успіхом і чому", розуміння причин, в силу яких "ми перебуваємо саме на нашій стадії розвитку і не просунулись далі";

в) знайомство з різноманітними методами та способами мислення, оскільки "навіть дуже замкнутий вчений обов'язково розкриває свій процес мислення";

г) розуміння еволюції економічних ідей, осмислення "процесу, в ході якого зусилля людей зрозуміти економічні явища в нескінченній послідовності породжують, удосконалюють і ліквідують аналітичні структури".

Зрозуміло, що стрижневим напрямом цієї науки є:

- узагальнення та виокремлення базових закономірностей економічного життя, які визначають суспільний прогрес, та особливостей їх прояву у ході загально-цивілізаційного розвитку і в провідних країнах зокрема.

Історія економіки та економічної думки тісно пов'язана з низкою інших наукових дисциплін — соціологією, народознавством, державознавством, політологією, історією економічних знань.

Економічне життя на певному етапі, коли утвердилося відокремлене домогосподарство великої сім'ї і поширилась взаємодія між господарськими одиницями та суспільством, було свідомо поставлене людьми у певні норми, правила та закони, котрі визначали порядок та умови взаємодії суб'єктів господарювання.

Через те, господарський розвиток можна простежити за економічними революціями, реформами, масштабними законодавчими новаціями та іншими подіями. Урахування ролі суспільної свідомості в історії розвитку господарської сфери передбачає пізнання людьми економічних процесів та відображення їх суті в економічних ідеях, думках, ученнях, теоріях.

З огляду на це історико-економічна наука повинна:

- аналізувати історичні форми господарств та способи їх взаємодії;

- простежувати і розглядати економічні думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відображали;

- показувати витоки і головні етапи розвитку економічної думки, тим самим зводячи їх у форму структурованого хребта економічної теорії.

Предмет і об'єкт історії економіки та економічної думки, як і будь-якої іншої науки, не тотожні:

- оскільки об'єктом науки є все, на що спрямоване відповідне дослідження;

- а предметом — окремі аспекти, властивості, відносини, які становлять об'єкт конкретного дослідження.

Щоб переконатися в правильності останнього твердження слід розглянути сутнісні аспекти поняття «історія».

Історія це:

а) закономірний послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя; процес розвитку в природі і суспільстві;

б) процес розвитку, зміна чого – не будь; події в процесі життя народу, його певної частини;

в) наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства;

г) наука, що вивчає процес розвитку, послідовні зміни в природі та різних галузях виробництва, культури, науки та інше;

д) сукупність фактів і подій, які належать до минулого.

Економіка – феномен динамічний і вона знаходиться в стані постійного подальшого розвитку. Це і є сутнісною складовою історії економіки як науки.

Як зазначалося вище, в якості сутнісної складової поняття «історія» виступає і сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Осмислення їх в економічному аспекті виступає як основа для відповідних узагальнень та суджень стосовно того як розвивалася економіка на тому чи іншому історичному етапі в рамках певних економічних виробничих відносин.

Тому другою складовою історії економіки та економічної думки є економічна думка стосовно розвитку тих чи інших економічних процесів.

Якщо виходити із сутності поняття «думка», що це відображення об’єктивної дійсності в поняттях, судженнях, висновках на основі процесу мислення, то стає очевидним, що економічна думка є відображенням процесу історичного розвитку економіки в рамках певних економічних відносин.

Дата добавления: 2015-05-23