Господарство первісного суспільства та його основні риси

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

1. Господарство первісного суспільства та його основні риси.

2. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу).

3. Економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу).

Первісна доба – найбільш тривалий період розвитку людини. Вона розпочинається з часу появи людства на Землі і завершується формуванням класового суспільства і виникненням держави (IV—III тис. до н. е.). Значна частина історії людства припадає на епоху первісного людського стада, коли людина ще практично ніяк не виділялась із тваринного світу. Завершується ця епоха виникненням людини сучасного типу (близько 100 тис. років тому).

Розвиток первісного суспільства поділяють на кілька етапів, але в цілому він має такі ознаки:

- низький темп розвитку продуктивних сил і повільне їх удосконалення;

- низький темп розвитку суспільства;

- колективне привласнення природних ресурсів і результатів виробництва;

- рівномірний розподіл і соціальна рівність;

- відсутність приватної власності, експлуатації, класів і держави.

В історії відомо декілька варіантів періодизації первіснообщинного ладу. Найчастіше користуються археологічною схемою — періоди пов'язують з матеріалами, з яких виготовлялися знаряддя праці:

кам'яний вік: 50 млн. років тому — кінець III тис. до н. е.;

бронзовий вік: кінець III тис. — І тис. до н. е.;

залізний вік: І тис. до н. е.

Перші державні утворення з'являються вже на останніх двох етапах, тому хронологічно первісне суспільство збігається з кам'яним віком. У ньому можна виділити три періоди:

1) палеоліт (давній кам'яний вік): 5 млн. — 12 тис. років до н.е.;

2) мезоліт (середній кам'яний вік): 12—8 тис. років до н. е.;

3) неоліт (новий кам'яний вік): 8—3 тис. до н. е.

У різних частинах світу, в різних племен і народів поява певної форми праці і суспільного життя відбувається у різні періоди. Їх об'єднує низка загальних рис:

- господарство привласнення (користування природними благами); - колективна, общинна власність на засоби виробництва.

1. В епоху мезоліту закінчилося заселення Євразії. Люди проникали все далі на північ до берегів Балтики і Льодовитого океану. Зародилася піктографія. Люди навчилися фіксувати, зберігати і передавати інформацію.

2. У період мезоліту всередині рас виділилися гілки: європеоїдної - південна і північна, монголоїдної - азіатська й американська, негроїдної - африканська й австралійська. Почався процес формування народів. Відмінність у темпах і характері господарського розвитку окремих людських спільнот посилювалася.

3. Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм присвоювального господарства і переходу до відтворювального господарства, тобто базованого на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура присвоювального господарства відрізняється від структури відтворювального господарства.

В цю епоху відбуваються: перший поділ праці – відокремлення землеробства і скотарства; другий поділ – відокремлення ремесла від землеробства.

Неоліт став періодом завершення переходу до вищих форм присвоювального господарства і переходу до відтворювального господарства, тобто базованого на виробництві матеріальних благ, необхідних для життя і діяльності людей. Структура привласнюючого господарства принципово відрізнялася від структури відтворювального господарства. Основними галузями економіки стали землеробство, скотарство і ремесла.

Прогресом у розвитку продуктивних сил став перехід до обробітку землі. Прийоми і техніка землеробства були дуже примітивні:

- земля скуповувалася дерев'яними палками і мотиками;

- жали серпами з кременевим лезом;

- зерна розтирались на кам’яній плиті або в зернотерці.

У період неоліту люди освоїли практично всі відомі в сучасний період сільськогосподарські культури.

В економічній історії роль первіснообщинної доби досить велика. Саме в цей період закладено основи докапіталістичних економічних структур, що визначали форми подальшого розвитку людства на тисячоліття вперед. Створені й передані наступним поколінням найважливіші галузі економіки.

До виникнення приватної власності, індивідуального господарства та розпаду роду привели:

- Зростання продуктивних сил.

- Поглиблення суспільного поділу праці.

- Розвиток товарного виробництва та обміну.

а) Виділення більш заможної верхівки, перетворення в рабів спочатку військовополонених, а потім і збіднілих соплемінників поступово розкладали громадське господарство та колективну власність.

б) Поява певних надлишків у процесі виробництва, в результаті війн та грабувань, виникнення майнової нерівності прискорили формування приватної власності, класового суспільства, утворення державності.

Головною господарською формою була громада. В процесі розкладу первісного ладу на зміну родовій та сімейній прийшла сусідська громада. В цьому процесі відбивався перехід від особистих (родових) відносин до майнових.

Залежно від природних особливостей того чи іншого племені, економічних умов, відносин із сусідніми народами тощо склалися громади «азіатського» та «античного» типу, які дали початок формуванню ранньо- рабовласницьких держав. У свою чергу, «германські» або «слов'янські» громади стали колискою ранньофеодальних держав Центральної та Східної Європи.

Дата добавления: 2015-05-23