Нові тенденції в розвитку господарства провідних країн Заходу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Мета теми – розкрити зміни, що відбулися в господарствах провідних країн світу на етапі монополістичного розвитку рин­кової економіки, та визначити суть і значення маржиналістської революції для розвитку економічної думки.

В останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. у техніці про­мислового виробництва провідних індустріальних країн світу відбулися суттєві зрушення, які значною мірою впливали на всі сторони життя людства: відбувається заміна парової енергії на електричну; впроваджуються нові способи виплавки сталі, ко­льорових металів; створюються нові двигуни, розвивається хі­мічна промисловість та ін. Підкреслюючи глибину та значення цих зрушень у галузі науки й техніки, багато істориків і еконо­містів кажуть про нову промислову революцію, про новий про­мисловий переворот, який поклав початок сучасному промисло­вому виробництву.

При цьому потрібно взяти до уваги вплив на економіку таких цивілізаційних факторів, як: політичний устрій держав, духов­но-культурний рівень, розвиток освіти, науки, техніки, релігія, менталітет нації.

Треба зважити на те, як вплинула на розвиток економіки сві­това криза 1873 p., які відбулися революційні зміни у застосу­ван­ні техніки та технології, розглянути їхній зміст і наслідки. Чому ці зміни прискорили процес концентрації промислового вироб­ництва й капіталу? Як вони вплинули на конкуренцію?

Необхідно всебічно проаналізувати суть монополістичної кон­куренції, звер­нути особливу увагу на те, що наприкінці XIX ст. монополістичні об’єднання стають головною формою організа­ції ринкового гос­подарства. Потрібно з’ясувати, в яких формах взагалі існували монополії в ринковій економіці та які з них бу­ли найбільш харак­терними для окремих країн Європейської ци­вілізації (картелі, трести, синдикати, концерни тощо).

Поява нових форм господарства призвела до зміни ролі дер­жави, яка поступово перетворюється на координаційний центр господарської системи, особливо захищає внутрішні ринки від увезення товарів з-за кордону, формуються передумови для дер­жавно-монополістичного капіталізму.

Необхідно усвідомити, що монополістична ринкова система не знищує конкуренцію, а, навпаки, загострює конкуренцію між монополіями. Конкурентна боротьба між монополіями набуває світового характеру, посилюється боротьба за ринки збуту това­рів, за джерела сировини, за колонії.

Одним із найголовніших підсумків технологічних зрушень кінця ХІХ – початку ХХ ст. було прискорене зростання еконо­міки в провідних індустріальних країнах, а особливо – відносно молодих держав – США та Німеччині і, навпаки, зниження тем­пів економічного розвитку Англії та Франції.

Уже під кінець 80-х рр. ХІХ ст. США за обсягом промислово­го виробництва посіли перше місце в світі, випередивши Анг­лію. Водночас швидко розвивалася економіка Німеччини, що дало їй можливість випередити за обсягами виробництва про­мис­лової продукції спочатку Францію, а потім і Англію та зай­няти друге місце після США. Європейські держави Англія і Франція втрачають свою економічну першість, і центр світової економіки переміщається з Європи в Північну Америку, в США.

Таким чином, основні тенденції розвитку провідних країн світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. полягали в то­му, що під впливом кардинальних технічних і технологічних зрушень відбулися суттєві зміни в промисловому виробництві, що вплинуло на обсяги виробництва та галузеву структуру про­мисловості, призвело до укрупнення підприємств завдяки кон­центрації виробництва та капіталу. Все це створило сприятливі умови для виникнення монополій, які почали відігравати про­відну роль в економіці країн.

Дата добавления: 2015-05-23