Економічні передумови та сутність реформ 1848 та 1861 рр

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Питання для самостійного вивчення

1. Зміни зовнішньої політики провідних держав. Економічна експансія.

2. Загальна характеристика неокласичного напряму еконо­мічної теорії.

Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).

1. Методологічну основу маржиналізму становить:

а) визначення вартості втратами;

б) визначення вартості кількістю праці;

в) суб’єктивне визначення цінності;

г) визначення цінності співвідношенням попиту пропозиції.

2. Виберіть вченого-представника австрійської школи гра­ничної корисності:

а) А. Маршалл;

б) Дж. Кларк;

в) Р. Хоутрі;

г) Ф. Візер.

3. Вкажіть країну, що у кінці ХІХ ст. спеціалізувалася на експорті сільськогосподарських машин, паровозів, верстатів, спирту, цукру, виробів електротехніки, хімічної промисловості:

а) Англія;

б) Франція;

в) США;

г) Німеччина.

4. Чим в кінцевому рахунку визначається, за Маршаллом, вартість товару?

а) суспільно необхідними затратами праці;

б) витратами виробництва;

в) попитом і пропозицією;

г) собівартістю.

5. Хто був засновником математичного напряму в економіч­ній теорії?

а) А. Курно;

б) Л. Вальрас;

в) В. Парето;

г) Г. Госсен.

6. Поділ економічної теорії на статику й динаміку в рамках маржиналізму запропонував:

а) Дж. Б. Кларком;

б) А. Маршаллом;

в) К. Менгером;

г) В. Парето.

Інформаційні джерела: 1, с. 270–318; 2, с. 297–360; 3, с. 241–285; 4, с. 142–155, 441–467; 5, с. 95–112; 6, с. 194–257; 7, с. 173–212; 8–13.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

1. Економічні передумови та сутність реформ 1848 та 1861 рр.

2. Основні напрями ринкового розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст.

3. Особливості розвитку економічної думки в до- і післяре­формений період.

4. Дослідження особливостей розвитку ринкового господар­ства України на зламі XIX – XX ст.

Мета теми – розкрити особливості розвитку ринкового гос­подарства та основні напрямки економічної думки в Україні (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.).

З метою повного та докладного висвітлення цього питання не­обхідно насамперед звернутися до аналізу економічних пе­редумов скасування кріпацтва в Україні: розкрити сутність ре­форм 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. в Російській імперії; дати їх порів­няльну характеристику щодо причин, рушійних сил, соціально-економічних наслідків, зміни форм землеволо­діння та соціально­го статусу селянина. Важливо усвідомити, що реформи приско­рили розвиток капіталістичних ринкових відно­син і в промисло­вості, і в сільському господарстві, започат­ку­вали кардинальні зміни у відносинах власності та соціально-по­літичній структурі суспільства.

Характеризуючи специфіку скасування панщини та кріпос­них повинностей на західноукраїнських землях, потрібно з’ясу­вати, яким чином відбулося звільнення селян і як відбувався ви­куп се­лянських наділів, які функції закріплювалися за органами селян­ського самоврядування; розкрити економічний зміст по­нять, що відображали особливості земельних відносин.

Щодо аграрної еволюції тієї частини України, яка входила до складу Росії, то слід розкрити причини більш швид­кого просу­вання ринкових відносин у Степовій і Південній Украї­ні, де ус­пішно розвивалося товарне зернове господарство, пока­зати фор­мування ринкової інфраструктури в сільськогосподарсь­кій галу­зі, становлення нових господарських форм (економії, ар­тілі, кре­дитні та споживчі товариства), роль Селянського банку у прид­банні селянами земельних наділів. Необхідно довести, що прог­ресивні зрушення виявилися також у підвищенні врожайнос­ті аграрних культур, у розвитку тваринництва, зростанні товар­ності сільськогосподарського виробництва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості.

Відзначаючи позитивні моменти ринкової перебудови сільсь­кого господарства, потрібно розкрити також двоїстий супереч­ли­вий характер аграрних реформ, показати, що вони мали сер­йозні недоліки: численні пережитки феодально-кріпосницької систе­ми, поміщицьке землеволодіння, обтяжливий фінансовий тягар для селян у вигляді викупних платежів, загострення со­ціальних суперечностей на селі внаслідок майнового розшару­вання та ма­лоземелля селян.

Окремо слід розглянути общинні відносини, їхнє місце в аг­рар­ному секторі України, порівняти з російською общиною та пер­спективами розвитку в обох країнах, показати, що община з тимчасовим володінням землею, частими переділами та при­му­совою сівозміною суттєво стримувала розвиток продуктивних сил у сільському господарстві, ускладнювала процес купівлі-продажу землі. На цьому тлі значно ефективніше розвивалося індивідуа­льне селянське господарство.

Дата добавления: 2015-05-23