Світова економічна криза 1929–1933 рр. і її вплив на розвиток капіталістичних країн. Виникнення кейнсіанства

У ході вивчення даного питання слід з’ясувати причини, ха­рактер і наслідки світової еко­номічної кризи 1929–1933 рр., її прояви у США, а також заходи адміністрації Гувера щодо виве­дення економіки і суспільства з такого важкого становища на початку 1930-х рр., і відповісти на запитання: чому Велика деп­ресія виявилася найбільш тривалою, руйнівною і наймасштабні­шою з усіх відомих раніше?

Не менш складно криза проходила вНімеччині, викликавши надзвичайно гостру реакцію та підготувавши умови для приходу до влади фашистів. До середини 1932 р. (пік кризи) промислове виробництво в Німеччині скоротилося більше ніж на 40 %, при­чому в суднобудуванні – у 5 разів. Залишилася без роботи май­же половина всіх найманих робітників, майже вдвічі скоротило­ся ремісниче виробництво та дрібна торгівля. Світовий характер кризи потягнув за собою скорочення кредитування промисло­вості міжнародними фондами, що також погіршило становище в країні.

В Англії та Франції криза розпочалася дещо пізніше. Рівень падіння обсягів виробництва був дещо меншим: у Франції – на 30,9 %, в Англії – на 16,2 %.

Особливо складний і затяжний характер криза набрала в краї­нах, економічно та політично залежних від світових економіч­них лідерів. Криза охопила всі сфери господарства: світова тор­гівля впала майже на дві третини; надзвичайно сильно постраж­дав аграрний сектор економіки, який так і не зміг відновити ви­робництво до початку Другої світової війни; 56 країн девальву­вали свою валюту тощо. Величезного розмаху набуло безробіт­тя: за офіційними даними в 32 країнах за роки кризи 1929–1932 рр. кількість безробітних зросла з 5,9 млн до 26,4 млн чол. Відбува­лося масове розорення фермерів.

Боротьба з кризою, пошуки нових методів і форм протидії їй визначили генеральну лінію політики урядів усіх країн.Спочат­ку антикризова політика базувалася на вже відомих методах. На початку 30-х рр. ХХ ст.головним напрямом економічної політи­ки стає посилення державного втручання в економічне життя в поєднанні з посиленням регулювання соціальних відносин. Пот­рібно чітко розуміти сутність, значення і результати політики «Нового курсу» з виведення США з кризи, з’ясувати, якими са­ме рекомендаціями Дж. М. Кейнса скористав­ся у своїй програмі Ф. Д. Рузвельт, який прийшов до влади в ре­зультаті президент­ських виборів 1932 р.

Необхідно ґрунтовно вивчити теоретичну доктрину Дж. М. Кей­нса, який став ідеологом нового напряму економіч­ної думки, що спростував тезу про можливість саморегулювання рин­кової економіки та довів необхідність макроекономічного регулювання господарських процесів. Особливу увагу необхідно звернути на загальну структуру і зміст праці Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей». Визначити, в чому полягає відмінність кейнсіанського вчення від попередніх теорій. Для виконання цього завдання до­цільно розглянути кейнсіанське трактування основних еконо­мічних категорій: кри­за, безробіття, економічна роль держави, сукупний попит, про­цент, гроші, заробітна плата, мультипліка­тор та ін. Крім того, важливо зрозуміти механізм порушення економічної рівноваги, його причини і наслідки, а також вста­новити функціональну за­лежність між інвестиціями, зайнятістю, споживанням і дохо­да­ми; вплив виробничого й особистого споживання на економічну динаміку.

Дата добавления: 2015-05-23