Метод поділу проміжку пополам

Калькулювання;

Рахунки;

Документування;

2. інвентаризацію;

3. оцінку;

6. подвійний запис;

7. баланс та іншу звітність.

Документування є способом первинного спостереження за господарськими операціями та фіксації основної інформації щодо цих операцій. Фіксація відповідної інформації здійснюється на бланках документів і за стандартами, викладеними в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p. № 996-XIV. Форми первинних документів затверджуються Міністерством фінансів України та Міністерством статистики України.

Обов’язювими реквізитами первинних документів є: найменування документа (прибуткова/видатюва накладна, рахунок, акт введення в експлуатацію / списання тощо), дата складання, опис господарської операції в натуральному і вартісному виразі, підписи осіб, відповідальних за здійснення операції.

Метод інвентаризації полягає у перевірці фактичної наявності активів та відповідності фактичних залишків матеріальних цінностей даним обліку Інвентаризацію

Користувачі фінансової інформації (юридичні і фізичні особи, що використовують інформацію про рух фінансових ресурсів для прийняття економічних рішень)

Зовнішні користувачі

Юридичні і фізичні особи, які мають економічні інтереси щодо роботи підприємства

Контролюючі органи

Внутрішні користувачі

Суб'єкти, що вклали капітал у створення підприємства

Працівники підприємства

Суб'єкти господарської діяльності, що продають товари (роботи, послуги) в кредит

Цікавляться даними, що стосуються прибутковості роботи і фінансової стабільності підприємства удовготерміновому плані, його спроможності.

Вимагають інформацію про окремі показники діяльності підприємства, в першу чергу стосовно розмірів нарахованих і фактично сплачених податків (зборів, платежів), а також показників, які впливають на нарахування цих податків (зборів).

Потребують інформацію про фактичні результати роботи підприємства, про розмір прибутків та плани по його зростанню (перспективи зниження), про резерви підвищення ефективності діяльності, про своєчасність розрахунків з кредиторами.

Працівникам підприємства необхідна інформація, яка стосується безпосередньо їх професійних повноважень на даному підприємстві. Зокрема, керівникам потрібна інформація для конгролю, оцінки фактичних результатів діяльності та прогнозування майбутніх тенденцій у обсягах реалізації і прибутках; працівники відділу збуту потребують інформацію про зміни обсягів реалізації в розрізі окремих груп товарів, стан погашення дебіторської заборгованості, тощо.

Ізоляція кореня на відрізку [ a,b ] часто не дає необхідної за умовами задачі точності, що спонукає шукати методів звуження відрізка до необхідної довжини, тобто уточнення кореня.

Найпростішим з методів уточнення кореня є метод поділу відрізка пополам (метод дихотомії). Він може бути застосований до функцій, котрі задовольняють умовам теореми про існування і єдність кореня, і дозволяє досягти точності, допустимої для даної ЕОМ.

Нехай функція у= f(x), якою задане рівняння f(x) = 0, на відрізку [a, b] задовольняє умовам згаданої теореми, гранична абсолютна похибка обчислення кореня складає e, яке менше за величину (b – a).

Тоді наступний алгоритм дій визначає метод дихотомії.

1. Відрізок [a, b] ділять пополам точкою c = (a + b)/2.

2. Обчислюють значення f(c).

3. Якщо f(c) = 0, тоді коренем рівняння є число х* = c.

4. Якщо f(c) ≠ 0 і (b – a) < 2e, то точкою c = (a + b)/2 вже досягнуто заданої точності, і значення х* = c є коренем рівняння із заданою похибкою.

5. Якщо f(c) ≠ 0 і (b – a) > 2e, то порівнюють знаки значень f(a) та f(с). Якщо знаки однакові, то за теоремою про існування і єдиність розв’язку на відрізку [a, с] функціякоренів не має, і вихідний відрізок [a, b] звужують шляхом „пересування” точки a на місце точки с. Якщо ж знаки різні, то кореня немає на відрізку [c, b], і на місце точки с цього разу „пересувають” точку b.

6) новим відрізком [a, b] повторюють операції, починаючи з пункту 1.

Дата добавления: 2015-05-23