IV. Узагальнення знань

3.

Представлення учнівської презентації «Український живопис»

Орієнтовний текст представлення презентації

Головною темою _? творча розробка якої офіційно заохочувалась, була боротьба класова,збройна, за виконання виробничих планів, за врожай, за піднесення продуктивності праці. А головними героями виступали насамперед переможці й переможені - чи то у війнах, чи то у мирному житті. Майстри пензля у своїй переважній більшості створювали те, що замовлялось: портрети передовиків. Виробництва, панорами новобудов, сюжети з історії КПРС. Ці твори відійшли в небуття разом із державною партією.

На цей час припадає останній період діяльності Миколи Глущенка, художні полотна якого здобули європейське визнання, Уважають, що він створив понад 10 тисяч картин.

Загальнолюдська тема боротьби добра і зла відображена у творчості народної художниці, представниці школи «примітивного мистецтва» Марії Приймаченко.

У її картинах знаходять втілення ще язичницькі, що знайшли відгук у надрах слов'янської міфології, образи фантастичних чудовиськ і птахів. Примаченко ніби синтезує досвід багатьох поколінь народних майстрів. Джерела її творчості і в повсюдно вживаних в Україні настінних хатніх розписах — одному із найстародавніших жанрів світового декоративного мистецтва, і в тому орнаментальному та пісенному багатстві, що входило у дитячу свідомість з колисковою матері, яке оточувало щодня: це і медяники, що робились у вигляді фантастичних тварин, і весільні вироби з тіста, якими славилася серед односельчан Марія, і старовинні тканини, килими, вишивки, вибійки. Твори Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу

Вихована в російськомовному середовищі, Алла Горська проте цілком свідомо відкрила в собі українку і створила гурток з вивчення української мови, історії, культури, залучаючи своїх ровесників та однодумців, які ладні були б покласти на алтар служіння нації своє життя. Переслідувана владою, вона не зламалася і продовжувала боротись за волю і щастя свого народу.

Митці в цей час шукати яскравих декоративних рішень, органічного поєднання художнього оздоблення з архітектурою. Монументально-декоративний живопис, застосований в екстер'єрі, став відігравати велике значення в оздобленні міст. Не стояла осторонь від цих процесів і Алла Горська. Грунтовно засвоюючи витоки національної

культури, вона невтомно працює над розробкою монументальних оздоблень інтер'єрів, екстер'єрів, деякі з яких були втілені в життя. Нерідко працювала разом з українським художником Віктором Зарецьким, з яким була одружена. Вела активну правозахисну діяльність

Це вона подавала скаргу прокуророві УРСР де вказувала на незаконні арешти інтелігенції. Вона була присутня на процесі В. Чорновола у Львові 1967 року, де з групою присутніх киян написала протест проти незаконного ведення суду, вела листування з тими, хто відбував строк покарання в таборах, підтримувала стосунки з родинами ув'язнених, надавала їм моральну та матеріальну допомогу.

У 1970 році Горську викликали на допит в Івано-Франківськ у справі заарештованого В. Мороза, але вона відмовилася давати свідчення. За кілька днів до смерті вона склала протест до Верховного суду УРСР про незаконність і жорстокість вироку В. Морозу.

Владі стало зрозуміло, що цю жінку зупинити не можливо, найбільш їх бісило те що Алла Олександрівна зростивши в російськомовному середовищі так віддано захищала все українське, національне. її творчу і правозахисну діяльність перервала тільки смерть, при загадкових обставинах Аллу Горську було вбито

4. Представлення учнівської презентації

«Українська естрадна музика»

Українська естрадна музика стала стала потужною відповіддю процесу русифікації. Пісенну спадщину даного періоду варто поділити на дві частини. Перша з них — це оркестрова естрада нового типу. Пісні теж виконувалися під оркестр, але їхні автори були новаторами, що пішли новим шляхом, часто — під впливом західної музики. Сюди відносимо творчість (або більшу її частину) таких маестро, як Володимир Івасюк, Ігор Поклад, Іван Карабиць, Богдан Янівський, Вадим Ільїн, Олександр Зуєв, Ростислав Бабич, Борис Монастирський, Олександр Осадчий. Стиль народився у 70-ті і продовжував жити й пізніше

Другий напрямок даного періоду — це музика нового покоління — електронна, яку виконували передусім ВІА (вокально-інструментальні ансамблі На той час це була легка музика (відносно традиційної, оркестрової естради), мовою сьогодення — поп. В зазначений період (70-ті — 80-ті) змінюється не лише музика, а й тексти — нові митці (за деякими виключеннями) відходять від сільської тематики, від «сльозливості» та «сентиментальності». Це й не дивно, бо більшість композиторів народилися і виросли у місті. Ритми стають жвавішими, енергійними, під вокально-шструментальні ансамблі охоче танцює молодь, з кінця 70-тих відчувається вплив диско. З'являється величезна кількість джаз- і рок-обробок. Отримують свіже звучання і оркестри. Величезну роль в історії української естради 70-х — 80-х відіграв Естрадно-симфонічний оркестр Укртелерадіо під керівництвом Ростислава Бабича, з яким записувалися майже всі відомі співаки. Серед найпопулярніших виконавців цього періоду були Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Іван Попович, Віктор Шпортько Величезною популярністю користувалися вокально-інструментальні ансамблі «Смерічка», «Кобза», «Ватра», «Водограй», «Світязь», «Арніка», «Чарівні гітари», «Краяни», «Опришки

Кожен з композиторів мав свої, притаманні лише йому особливості. Яскравою зіркою на українській естраді спалахнув талант Володимира Івасюка. Пісня «Червона рута» за своєю популярністю побила всі рекорди шлягерів 60-х. За своє недовге життя Іваскж створив близько сотні пісень, кожна з яких не схожа на іншу. Краса і популярність його творів були такими великими, що спричинили заздрість у патріархів української естради

Зоря його таланту зійшла на співучій Буковині. Про нього справедливо говорять, що він дав крила українській естрадній пісні, вивів її з провінційних закамарків на світові обрії, надав їй мистецьку гідність. І дійсно, «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» В. Івасюка повсюдно залунали далеко за межами України, стали кращими піснями року. Своєю геніальною творчістю вони піднімали національний дух українського народу, спростовували гонорово-невіглаські твердження про його меншовартісність. Слайд № 5 До вашої уваги відеоролик про пісенну творчість Володимира Івасюка

Говорячи про творчість митця, насамперед пригадується «Червона рута», це як візитна картка поета

Слайд №7

Коли трагічно загинув Володимир Івасюк, — Назарій Я ремчук був одним із перших, хто незважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати всього: кар'єри, спокою, репутації. Траурна колона починалась з великого вінка з білих квітів, який Яремчук ніс із Левком Дутковським. Це було дуже небезпечним в той час, та Володимир був їхнім великим другом, і наслідки їх не цікавили.

Після закінчення школи, мріючи стати мандрівником, Назарій подав документи в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов по конкурсу. Довелося йти працювати сейсмологом у Західноукраїнській геологорозвідувальній партії. За направленням військкомату навчався на курсах водіїв. Тільки з другої спроби у 1970 р. вдалося вступити до університету.

Після занять залишався послухати репетиції ВІА «Смерічки» Вижницького будинку культури, яким керував Левко Дутковський. Керівник ансамблю помітив постійного відвідувача та запропонував заспівати пісню на вибір. Це була пісня Ігоря Поклада «Кохана». Голос сподобався, і Назарія прийняли до ансамблю. Тож з осені 1969 року хлопець почав співати у «Смерічці».

Знайомство з молодим буковинським композитором, студентом медінституту Володимиром Івасюком відіграло велику роль у житті «Смерічки». Глядачі почули неповторні «Червону руту». А потім — безліч інших пісень молодого автора. Хлопці

здружилися на все життя.. Зоряної хвороби в нього ніколи не було. Майже рік працював на кафедрі лаборантом, потім старшим інженером, поки не зрозумів, що спів для нього на першому місці. У 1973 році ансамбль запрошують на професійну сцену в Чернівці. З цього часу Назарій, сповна віддаючись естрадній пісні, перевівся на заочну форму навчання в університеті. У філармонії Назарій веде активне концертне життя. Зараз навіть важко повірити, що можна за 23 дня провести 46 концертів. І скрізь повні зали, а слухачі готові були навіть висіти на люстрах, щоб почути своїх улюбленців.

У середині 70- х розпався дует Зінкевич - Яремчук. Тому що там, де слава — багато підводних каменів, що заважають творчому процесу. Кожен пішов своїм шляхом у мистецтві: Василь Іванович переїхав у Луцьк і став солістом ансамблю "Світязь", а Назарій Назарович залишився в "Смерічці". Але співаки зуміли зберегти дружні відносини, і коли в Назарія народилася дочка, Василь став її хресним батьком.

У 1971-му, в Чернівецькій обласній філармонії розпочинає свою творчу діяльність вокально-шструментальний ансамбль «Червона рута», створений талановитим музикантом Анатолієм Євдокименком. Солістка — Софія Ротару. В її репертуарі — пісня, яка дала ансамблю назву, та «Водограй». Про цей період творчості сама Софія Ротару згодом сказала:

«Я дуже вдячна долі за те, що мені пощастило почати своє життя в мистецтві разом із таким яскравим, великим, самобутнім талантом», — маючи на увазі Володимира Івасюка. Певно, тому так важливо було для нього, щоб пісні виконувала Софія Ротару. Настільки важливо, що запис про це зробив 26 червня 1972 року у своєму щоденнику навіть батько композитора. Він писав, що Софія поки що не дала згоди. І батько, для якого успіх сина важив дуже багато, записує в щоденнику так: «Ура! Софія погодилась!»

То був прямий ефір, юний композитор сам акомпанував співачці. Залишилися тільки фотографії, зняті інженером телебачення Віктором Ожогіним, і аудіозапис пісні, зроблений Василем Стріховичем. Але цей виступ запам'ятався глядачам на довгі роки. А ось фрагмент з листа матері Володимира Івасюка Софії Іванівни:

«Соня в красивому червоному платті вийшла під оплески з піснею «Пісня буде поміж нас» — добре виконала, гарно музично оформили. Останню пісню вона виконала «О, сизокрилий птах» і пішла. її викликали, й вона красиво, грайливо виконала «Водограй». Від концерту, який тримав публіку в напруженні, залишилось цілісне, сильне, приємне враження (не соромно, що вони називаються «Червона рута»). Лист написаний 19 березня 1973 року. Володимир уже жив у Львові. Михайло Івасюк писав у повісті про сина так:

«Софія Ротару була тією доброю силою, що, переймаючись Володиним натхненням, стала могутньою ланкою, яка міцно зв'язувала творчість Володі з широкими масами народу. Володя був захоплений абсолютною музикальністю Софії Ротару. В її устах твори Володі, сповнені людяності, задушевності, драматизму, стають дивом, яке ми називаємо гарним словом — МИСТЕЦТВО».

Відомий український співак, шевченківський лауреат Василь Зінкевич, побратим Володимира Івасюка, згадував:

«Особливим було його ставлення до Софії Ротару — любив її надзвичайно. Власне, для неї писав. Я вважаю, що цей творчий дует був унікальним явищем на нашій естраді». У своєму інтерв'ю Чернівецькому телебаченню в березні 1988 року Софія Михайлівна сказала так: «Володя одним із перших в українській естраді зумів органічно поєднати народний мелос із сучасною інтерпретацією й одержати таку яскраву, незвичайну, неповторну музику.

Володя був моїм композитором. Всі пісні, які він писав, одразу ставали моїми. Мені нічого не треба було придумувати, все відбувалося само собою, немовби ця мелодія жила в мені, була моєю і хтось просто торкнувся струн моєї душі — й вони зазвучали. З ним було легко, з ним було радісно працювати. Він був добрим, він був щедрим. Рідко буває в житті, щоб так поєднувались краса зовнішня й душевна. Не знаю, як би склалася моя творча доля, якби ми розминулися з композитором Володимиром Івасюком». Софія Ротару, в репертуарі якої й сьогодні є пісні Івасюка, виконуючи їх, доторком свого величезного таланту завжди пробуджує в нас найкращі людські почуття.

на даному етапі можливо використати інтерактивний метод «незакінчене речення»

- на мою думку позитивними моментами розвитку української культури були... -українська культура збагатилась такими шедеврами, як...

- світове визнання здобули кіномитці...

- на розвиток української культури негативний вплив мали такі чинники...

Дата добавления: 2015-05-23