Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Медична помилка




“Я поклав би собі за правило нічого не

приховувати… Навіть не щойно, проте згодом

достеменно розкривати зроблену помилку – буде

вона у діагнозі чи у лікуванні хворого”.

Микола Пирогов

 

Одним з найпоширеніших визначень лікарської помилки є запропоноване академіком Давидовськім: «лікарська помилка - це наслідок добросовісної помилки лікаря при виконанні ним професійних обов'язків. Головна відмінність помилки від інших дефектів лікарської діяльності - виключення умисних злочинних дій - недбалості, халатності, а також неуцтва».

 

В медичній літературі під лікарською помилкою часто розуміють дії (бездіяльність) лікаря, що мають в своїй основі недосконалість сучасної медичної науки, об’єктивні умови роботи, недостатню кваліфікацію або нездатність використовувати наявні знання.

Лікарська помилка в медичній літературі описується частіше за все як незловмисна помилка лікаря (або будь-якого іншого медичного працівника – медична помилка) в його професійній діяльності, якщо при цьому виключається халатність і несумлінність.

Як такого законодавчо закріпленого поняття «лікарська помилка» не існує, тому юристи як правило його не вживають. Він має поширення переважно в медичній літературі, але і тут не існує загальноприйнятого поняття цього терміну.

Лікарська помилка незалежно від тяжкості наслідків не карана юридично; вона є не кримінально-правовою проблемою, а медичної (організаційно-методичної).

Підміна поняття «лікарська помилка» на «лікарський злочин» неприпустима, оскільки приводить до деструктивного конфлікту інтересів пацієнтів і медпрацівників.

Розглядаючи проблему лікарських помилок, слід виділити деякі основні положення:

ü В світі не існує єдиного загальноприйнятого визначення лікарської помилки.

ü В Кримінальних кодексах держав відсутнє дане визначення. Лікарська помилка, як така, незалежно від наслідків не карана.

ü Юридично найвідповідальнішим моментом є диференціація помилки від елементарного неуцтва (відсутність знань, неписьменність), халатності, злочину.

ü В медицині, хоча і рідко, має місце чинник випадковості.

Лікарські помилки мають об’єктивні і суб’єктивні причини:

1. Надзвичайна складність лікарської професії, що не йде ні в яке порівняння з іншими складними і небезпечними видами людської діяльності.

2. Сучасна медицина стала вузько спеціалізованою. Глибокі знання лікаря в одній спеціальності не залишають йому можливостей для отримання знань в інших розділах медицини.

3. Зайва довіра до сучасних технологій, що використовуються лікарями для встановлення правильного діагнозу, привела до зневажливого відношення до інформації, одержуваної лікарем від самого пацієнта при співбесіді про виникнення і перебіг його захворювання.

Склалася парадоксальна ситуація: якнайдавніший лікарський метод діагностики - збирання історії хвороби, допомагає правильно припустити характер захворювання в 70% випадків, тоді як більшість лабораторно-апаратних методів виявилася менш точною (результати американських кардіологів при аналізі лікарських помилок).

4. Людський чинник. Лікар - теж людина зі всіма своїми достоїнствами і недоліками.

Студента-медика можна навчити всім дисциплінам, але не можна навчити сумлінному, добросердому і співчутливому відношенню до хворої людини. А це - найголовніше.

Згідно даним літератури на частку суб’єктивних причин лікарських помилок приходить 60 % від загальної їх кількості. Будь-який лікар не вільний від професійних помилок, також як і представник будь-якої спеціальності. Проте слід пам’ятати, що під поняття лікарська помилка не слідує підводити неналежне виконання лікарем своїх професійних обов'язків, про що йтиметься далі.

 

Існує класифікація лікарських помилок, залежно від того в якій сфері медичної допомоги або на якому етапі її надання вони були допущені:

1) Діагностичні. Найпоширеніша група лікарських помилок. Включає помилки в діагностиці хвороб і ускладнень, помилковий діагноз або не виявлення захворювання взагалі.

2) Лікувально-тактичні. Як правило, скоюються унаслідок діагностичних помилок.

3) Технічні помилки. Неправильне проведення лікувальних маніпуляцій, операцій, процедур і т.д.

4) Організаційні. Дефекти в організації медичної допомоги будь-якого вигляду, недоліки в умовах функціонування медичних служб.

5) Деонтологічні. Некоректна поведінка лікаря, помилки в спілкуванні з персоналом медичної установи, пацієнтами і їх родичами.

6) Помилки у віданні медичної документації. Неточні і незрозумілі записи операцій, післяопераційного щоденника, амбулаторних карт і т.д.

Окрім класифікації лікарських помилок залежно від сфери їх допущення, існує ще класифікація унаслідок їх появи. Так, лікарські помилки можуть бути викликані об’єктивними і суб’єктивними причинами. Слід зазначити, що обидві ці форми взаємозв’язані, оскільки саме об’єктивні причини частіше за все є «фоном» для реалізації помилки з суб’єктивних причин.

Об’єктивними причинами для здійснення лікарської помилки можуть стати відносність і недостатність медичних знань, нетиповість або патологічний перебіг захворювання у конкретного пацієнта, обумовлений особливостями його організму, наявність істотних відмінностей в рівні кваліфікації, досвіді лікарів, забезпеченості медичних установ сучасною медичною технікою і достатньою кількістю ліків.

Суб’єктивні причини допущення лікарських помилок дуже різноманітні. Це може бути і неповноцінне обстеження або огляд пацієнта, неправильна або невчасна діагностика захворювання або взагалі його неідетифікація, зайва самовпевненість лікаря, небажання прислухатися до думки колег або відмова від їх порад, бажання приховати свою некомпетентність прикриваючись авторитетом консультантів і т.д.

Існують три умови, за наявності яких (всіх одночасно) повинна наступати відповідальність медичних працівників за неналежне виконання професійних обов’язків:

1) Дії медичного працівника в конкретному випадку були об’єктивно неправильними, що знаходяться в суперечності із загальновизнаними і загальноприйнятими правилами медицини.

2) Медичний працівник через отриману освіту і посаду повинен був усвідомлювати, що дії його є неправильними і тому можуть заподіяти шкоду хворому.

3) Ці об’єктивно неправильні дії сприяли настанню несприятливих наслідків - смерті хворого або спричинення істотної шкоди його здоров’ю.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2899; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.