Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії

Науково-технічна революція вплинула на всю систему економічної теорії ринкової економіки. Своєрідне відображення вона одержала в інституціоналізмі, що привело до появи, так званого соціального інституціоналізму. Його прихильники, використовуючи принцип технологічного детермінізму, почали розробляти різні типи індустріальних концепцій розвитку суспільства ринкової економіки.

Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм.

Основи індустріальної концепції були закладені ще у працях Веблена. Родоначальником сучасної теорії індустріального суспільства вважають П. Дракера та Р. Арона.

Основні праці П.Дракера: "Майбутнє індустріальної людини" ( 1942 ), "Ідея корпорації" ( 1946 ), "Великий бізнес" ( 1947 ), "Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу" ( 1949 ). 20 століття П.Дракер вважає часом становлення "індустріальної системи".

В якості фундаменту цієї системи П.Дракер розглядає великі корпорації, що здійснюють масове виробництво. "Індустріальна система" означає перехід до "індустріального суспільства". Центральним інститутом цього суспільства є велике підприємство зі спеціалізацією та інтеграцією робіт. П.Дракер розрізняє капіталістичне і соціалістичне. Перше він означає як вільне, а друге - рабське.

В 60-х роках теорія "індустріального суспільства" одержала свій розвиток у працях американського соціолога і економіста Уолта Ростоу, французьких соціологів Жака Еллюля і Раймона Арона.

Арон вважав можливим шлях "синтезу" двох систем - це організація соціалізму на капіталістичних основах.

Рональд Коуз (1910р. нар.)англ. по-ходження. 1-а з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визна­чив і запровадив у на-уковий обіг таку категорію, як трансакційні витра-ти (витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук парт­нерів, укладання контрактів тощо). Це знаменувало появу в Інститу­ціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднання права, ек-ної теорії та організа-ції. Госп-ка сис-ма - це своєрідно впорядкова-на сис-ма зв'язку між виробниками мат і немат благ і по­слуг та спож-чами. Координація цього зв'язку, тобто вирішення що виготовляти, як виго-товляти, для кого виготовляти, може здійснюва-тися 2 способами: спонтанним, або стихійним порядком і ієрархією. Спонтанний порядок - це ринок, який виник природним шля­хом, у процесі розв-ку людської цивілізації. За умов ринкової сис­-ми інформацію щодо наявності товарів, цін на них, щодо смаків спож-чів розпорошено. За цих умов інформація, необхідна суб'єктам госп-ня, може передаватися лише через механізм ко-ливання цін. Пошук інформації (щодо цін, попиту, пошуку партнерів тощо) потребує великих витрат, які Коуз назвав трансакційними. Ієрархія, тобто сис-ма, коли з 1-го центру йде ни­зка наказів і до-ручень до виконавця (виробника). Прикладом ієрар­хічного порядку був соціалізм, де панувала командно-адмністративна сис-ма, і всі накази щодо В й розподілу ресурсів віддавала держава через сис-му державних органів і партійних ін-ти-туцій. Ієрархія має місце в будь-якій фірмі, де ке-рівник віддає накази своїм підлеглим. У фірмі ро-бітники не займаються пошуком інфор­мації, вони одержують наказ. Це забезпечує скорочення тра-нсакцій­них витрат. Таку саму роль виконує й дер-жава. Відтак може склас­тись враження, що саме ієрархія, тобто централізоване керівництво, ефе-ктивніша, бо потребує менших трансакційних ви-трат. Насправді це залишається справедливом тільки щодо фірми. Що ж до держави, то вона взагалі не може здійснювати ефективного регу-лювання всіх ек-них процесів. В 1-у центрі немов-ливо сконцентрувати всю необхідну інформацію про наявність ресурсів, їх використання, попит, смаки спож-чів. Отже, с тавити питання, що кра-ще спонтанне регулювання (ринок) чи ієрархія (фірма, держава), або, як ми часто говоримо, «ринок чи план» - неправомірно. Вирішувати це питання слід з позицій економії трансакційних ви-трат. Щоправда, це не єдиний критерій, але з ек-ого погляду надзвичайно важливий. Скорочення трансакційних витрат, отже, підвищення ефекти-вно­сті функ-ня ек-ки забезпечується існуванням правових норм і їх дотриманням. Зв'язок між юридичними нормами (правами власності) і транса-кційними витратами було сформульовано Коузом у його знаменитій теоремі: визн-ня прав власно-сті є важливою попередньою умовою ринкових угод. Якби спон­танний, ціновий механізм не пе-редбачав витрат часу й коштів на пошук інфор-мації та укладання контрактів, то не було б і не-обхід­ності в опрацюванні прав власності (юриди-чних норм). Але функ­-ня ек-ки без трансакційних витрат неможливе. І не випадково амер. ек-ст Дж. Стіглер писав, що світ з нульовими трансак-ційними витратами такий же страшний, як при­родний світ без тертя.

Дата добавления: 2015-05-23