Нова економічна історія Д.Норта

Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.

Нова економічна історія та неоінституціональна економічна теорія виходять із того, що, інституції, "будучи правилами гри", задають систе­му стимулів (позитивних і негативних), спрямовуючи діяльність людей у певне русло, чим знижують невизначеність і роблять соціальне середови­ще передбачуванішим. Таким чином, інституції виконують свою головну функцію - еко­номію транзакційних витрат. Про це Д. Норт писав у книзі "Транзакційні витрати, інститути та функціонування економіки" (1992). До цього він написав широко відому книгу "Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки" Розроблені людьми інституції неможливо побачи­ти, сприйняти органами відчуття і навіть виміряти. Отже, інституції можуть бути: а) продуктом людської свідомості (пра­гматичні, формальні); б) можуть складатися в процесі історичного розвитку (органічні, неформальні). Д. Норт розглядає три інституційних "зрізи": а) неформальні (неофіційні) обмеження; б) формальні (офіційні) правила; механізми примусу, що ефектив­но забезпечують дотримання цих обмежень і правил (суди, поліція і т.д.). Всі разом вони утворюють інституційну структуру суспільства й економіки. якщо закони та інші формальні правові норми можуть у процесі суспільного й економічного розвитку зміню­ватися відносно швидко, то неформальні інститути зазнають змін по­ступово, спираючись на історичний досвід і випливаючи з нього. Таким чином, інституції виступають фундаментальними факторами функціонування економічних систем в довгостроковій перспективі, вирі­шуючи проблеми кооперації між людьми, зменшуючи невизначеність шля­хом встановлення стійкої, хоча й не обов'язково ефективної структури взаємодії між ними. Головна функція со­ціальних інститутів полягає в тому, щоб забезпечувати зменшення транз­акційних витрат, відкриваючи шлях до дорожчих видів угод. Але чим глиб­ший поділ праці, тим вищими виявляються транзакційні витрати. Так, наростання транзакційних витрат, що супроводжується поглиб­ленням розподілу праці, обмежує економічний розвиток, Великого розмаху почала набувати опортуністична поведінка - при во­єнних діях, іригаційних роботах. Все це означало зростання транзащійних витрат. Держава стала першою спеціалізованою інституцією, націленою на їх зниження за допомогою впорядкування торгівлі, організації нагляду за проведенням колективних робіт. Організації створюються для досягнення певних цілей, в процесі руху до мети організації виступають головними агентами інституцій­них змін. Відокремлення правил гри від стратегії гравців є необхідною пе­редумовою для розробки теорії інституцій - такий висновок Д. Норта. Держава може бути зацікавлена у підтриманні неефективних інституцій, якщо це збільшує монопольну рен­ту. Фактично, як показує Д. Норт, саме так і було впродовж більшої части­ни історії людства.

Дата добавления: 2015-05-23