Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія економічного розвитку у працях Й.Шумпетера

Читайте также:
  1. II. 1.1. Теорія В. Джемса
  2. P/S. Ті чи інші особливості розвитку права сприяють виникненню різних філософсько-правових концепцій.
  3. V етап – сучасна економічна теорія
  4. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  5. V. етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку
  6. V. етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку
  7. XV. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
  8. А.С. Макаренко про формування колективу, закони його розвитку.
  9. Аграрні правовідносини у сфері соціального розвитку
  10. Аграрні правовідносини у сфері соціального розвитку
  11. Агропромисловий комплекс Східного економічного рай
  12. Активність особистості як детермінанта розвитку психіки



Внесок інституціоналізму у розвиток світової економічної думки. Теоретична та практична доцільність використання ідей інституціоналізму в умовах трансформації економіки.Концепції трансформації капіталізму.

Внесок інстиитуцііоналізму у розвиток екон.думкиЦентральне місце в теоретичних положеннях інституціоналіс- тів, що~іисунуті на перший план, займають проблеми транс­формації суспільства. Разом з тим, концепції інституціоналістів націлені на розробку футурологічних сценаріїв, прогнозів розвит­ ку суспільства в найближчому і віддаленому майбутньому. У концепції інституціоналістів чітко виявляється характерне для сучасних соціальних теорій намагання опиратися на реальні процеси. Вони орієнтуються на промислове виробництво, що швидко зростає і основу якого становлять великі корпорації, зро­ стаючий вплив НТП, неминуче ускладнення системи управління, зростаючу потребу в планомірній організації виробництва. Серед найважливіших проблем, які розробляються інститу- ціоналістами, як вже зазначалося, насамперед є корпорація - велике монополістичне об'єднання, яке втілює у собі економіч­ну могутність. Визнаючи незаперечним фактом панування ве­ ликого виробництва, інституціоналісти розглядають корпора­ цію як його основну складову, приділяючи її дослідженню вели­ ку увагу. Корпорація, на думку інституціоналістів, - одна з най­ головніших інституцій в індустріальній структурі суспільства. Вона становить основу, організаційну структуру індустріальної системи сучасного суспільства, дослідження якого мають відпо­ вісти на багато запитань, які виникають при розгляді індустрі­ альних відносин. Інституціоналісти активно досліджують взаємодію монополії і конкуренції, олігополії, управління динамікою доходів, цін, різні сторони господарського механізму. У їх полі зору, як було сказа­ но вище, і такі суспільні інститути, як держава та її роль у роз­витку економіки, профспілки, різні суспільні явища правового, морально-етичного, психологічного характеру. Все це в цілому створює багатоаспектний об'єкт дослідження прихильників соці- ально-інституціонального напряму, який відображає складне і суперечливе явище у сучасній економічній теорії. На думку інституціоналістів, одна з центральних проблем розвитку й оновлення економіки полягає у створенні систе­ми соціального контролю над економікою. Ця проблема трак­тується дуже широко: від внутрішньофірмового корпоративного рівня до організації соціального контролю на макроекономічно- му рівні, реалізація якого пов'язана з активною діяльністю дер­ жави. Ідея соціального контролю над економікою пройшла всі етапи еволюції інституціоналізму і визначає одну із докорінних вимог його економічної теорії. Реалізація соціального контро­лю є невід'ємною рисою теорії трансформації капіталізму.



теорії “трансформації” капіталізму.

Теорія “народного капіталізму”виникла у 50-х pp. у США, складається з трьох частин: теорії “демократизації капіталу”, або “дифузії власності”; тео­рії “управлінської революції”; теорії “рево­люції доходів”.

Теорія “дифузії власності” (П. Дракер) полягає в тому, що з розвитком капіталізму поступово змінюється структура капіталі­стичної власності. Якщо капіталізму доби вільної конкуренції була притаманна індивідуальна приватна власність, то сучасному капіталізмові властива різноманітність форм власності. Провідною фор­мою є акціонерна. Збіль­шення кількості підприємств акціонерної форми, розповсюджен­ня акцій серед населення розглядається як “дифузія” власності. Дрібний акціонер перетворюється на співвласника “народного капіталу”.

Теорія “управлінської революції” (А. Берлі, Дж. Бернхем, П. Дракер)доводить, що з розвитком акціонерних товариств влада капіталістів-власників слабшає або й зовсім зникає і замінюється вла­дою найманих управлінців – менеджерів, які є “довіреними особами народу” і керуються не мотивами прибутку, а суспіль­ними інтересами. Вона відображає цілком реальні процеси в розвитку капіталізму: відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції, розмежування власності й управлінської діяльності.

Теорія “революції доходів”(С. Кузнець, Дж. Гелбрейт, К. Боулдінг, М. Саль­вадорі, Е. Хансен) стверджує, що в розвинутих капіталістичних країнах стався революційний переворот у розподілі національного доходу, суть якого полягає в поступовому зближенні доходів різних верств населення. Лауреат Нобелівської премії Саймон Кузнецьу праці “Ча­стка вищих за доходами груп у доході та заощадженнях” (1953) навів дані про динаміку розподілу національного доходу в 1919–1948 pp., за якими питома вага населення США з найвищими та високими доходами скорочувалась. Проте дослідження інших економістів (В.Перло) доводили протилежне.

Концепція “колективного капіталізму”(Г. Мінз, А. Бер­лі) має багато спільного з теорією “народного капіталіз­му”. Важливою складовою обох концепцій є теорія “революції управління”. Мінз стверджував, що “власність і конт­роль відокремились і перебувають у різних руках”. Велика корпорація, де працюють тисячі ро­бітників і службовців, використовуються мільярди доларів капі­талу, виготовляються товари масового споживання, вважають Мінз і Берлі, перестала навіть приблизно відповідати як “ста­рій юридичній моделі власності”, так і економічній моделі “атомістичної фірми за умов конкурентного ринку”. Така кор­порація вже не є автономною щодо суспільства, а стала со­ціальною інституцією, що забезпечує розв’я­зання суспільних проблем.

Концепція “соціального партнерства”(Р. Арон, Е. Гауглер, Дж. Гелбрейт) також має багато спільного з тео­рією “народного капіталізму”. Її прихильники доводять, що в сучасному капіталістичному суспільстві докорінно змінилось становище робітників, зникли класові суперечності й класові конфлікти. Така зміна зумовлена посиленням економічної та соціальної ролі держави, зростанням кількості великих корпорацій, мотивом діяльності яких є не стільки одержання прибутку, скільки наданням робітникам певного комплексу соці­альних гарантій. Доказом наявності “соціального партнерства” вважають по­ширення участі робітників у капіталістичній власності та управлінні підприємством.

Існує чимало інших майже аналогічних теорій “плюралістичної еко­номіки”, “держави достатку”, “суспільства високого масового споживання” та ін.

 


У центрі системи Й. Шумпетера - проблеми динамічного розвитку ринкової системи господарювання, чинники і фактори, які забезпечують прогрес і зростання економіки. Подібна проблематика досліджень суттєво вирізняє його на тлі представників усіх відомих ек. шкіл. Саме Й. Шумпетеру належить започаткування вивчення ек. динаміки на противагу статичному неокласичному аналізу. Концепція динаміки, розвинута Й. Шумпетером у книзі "Теорія еконо­мічного розвитку" (1912) визначена автором так: "...всередині економічної системи є джерело енергії, що викликає порушення рівноваги. Якщо це так, то має існувати й суто економічна теорія господарського розвитку, яка спирається не тільки на зовнішні фактори, що спричиняють системи від одного стану рівноваги до іншого. Якраз таку теорію я спробував розробити" 1. Економічна динаміка, за Й. Шумпетером, ґрунтується на поширенні нововведень у різних формах. Й. Шумпетер розрізняє п'ять типів нововведень: вироб­ництво принципово нових товарів та послуг; застосування нової техніки і тех­нології, що передбачає впровадження нових методів виробництва і транспорту­вання; завоювання нових ринків збуту продукції; поліпшення ресурсної бази шляхом відкриття нових джерел сировини; формування нової промислової (га­лузевої) організації впровадження раціональніших форм організації вироб­ництва й управління, завоювання монопольного становища Економічне новаторство - це функція індивідів, яких Й. Шумпетер назвав підприємцями. Підприємець господарський суб'єкт, функцією якого є безпосереднє здійснення нових комбінацій і який виступає актив­ним елементом цього процесу. Економічна функція підприємця є дискретною Підприємець - не винахідник, а людина, яка економічно реалізує винахід; разом з тим своїм новаторським характером функція підприємця відрізняється від рутинних функцій менеджера. Підприємницька функція передбачає відхід від звичного "руху за течією", вимагає творчості, а тому тісно пов'язана з особливостями особистості підпри­ємця. Риси характеру підприємця вивчали багато теоретиків, але тільки Й. Шум­петер спробував їх систематизувати. Цікаво, що шумпетерівський підприємець не переобтяжений інтелектомним керує жадоба діяльності й воля до перемоги. Центральне питання для Й. Шумпетера - яким чином капіталізм здат­ний постійно видаляти застарілі елементи й оновлювати економічні структури через так зване "творче руйнування", яке раніше вивчалося тільки дослідни­ками економічного циклу. Вихідним положенням економічної системи ви­знається стан рівноваги. , як і власне нововведень, набуває циклічно­го характеру. Динамічна концепція циклу, в якій циклічність розглядається Визначальною гіпотезою Й. Шумпетера є твер­дження, що підприємець, діяльність якого мотивується отриманням прибутку, є новатором.Ідею самозаперечення капіталізму Й. Шумпетер аргументує наявністю тенденцій, кожна з яких породжена успішним розвитком капіталістичних відносин, а саме: " відмиранням функції підприємця через наступ великого бізнесу - ос­танній є закономірним породженням і стимулом технічного прогресу, однак загрожує існуванню приватної ініціативи; " руйнуванням соціальної бази капіталізму - прошарку індивідуальних власників, який майже ліквідовано через широке розповсюдження акціонер­ної форми організації виробництва; " формуванням атмосфери соціальної ворожості щодо капіталізму, носія­ми якої є радикальні інтелектуали Соціалізм автор вважає інституційною системою, де центральна вла­да контролює засоби виробництва й саме виробництво, а економічна діяльність здійснюється переважно в суспільному секторі.

 





Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 134; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.92.141.211
Генерация страницы за: 0.013 сек.