Методи проблемного навчання

Суть проблемного навчання зводиться до створення такої ситуації, яка змушує студента, спираючись на отримані знання, самостійно шукати рішення. Але такі ситуації не виникають самі, а стають результатом дидактичної майстерності викладача. І майстерність полягає в тому, щоб проблема являла собою якусь життєву ситуацію, привернула увагу студентів, зверталась до їх інтересів та досвіду. В кожній проблемі, ситуації, задачі повинно бути щось невідоме. Найбільш суттєвою рисою проблемного знання є не постановка запитань, як думає більшість викладачів, а створення навчальних проблемних ситуацій. Викладач тут виступає як сценарист, режисер і вихователь.

Головна особливість проблемного навчання — пошукова, дослідна діяльність студентів. При цьому знання не даються в готовому вигляді, а ставиться проблема для самостійного вирішення. В проблемному навчанні виділяють навчальну проблему, проблемні ситуації, задачі і запитання.

Навчальна проблема не тотожна науковій проблемі, її особливість у тому, що її рішення відоме науці, але невідоме студенту. Головною ознакою навчальної проблеми є наявність суперечливої інформації або ситуації.

Приклад 1. Перед студентами ставиться проблема:

„Назвіть ситуацію, за якої в умовах гострої посухи зрошення сільськогосподарських культур не рекомендується?”

Тут наявна суперечність: з одного боку посуха, наслідки якої усуваються зрошенням, а з другого зрошення не рекомендується з якихось причин. Виникає дискусія. Студенти пропонують свої варіанти відповідей, які потрібно коментувати і системою запитань підвести їх до правильної відповіді. А справа тут в тому, що при високій температурі листової поверхні сільськогосподарської культури в денні години можливий їх опік, тому зрошення потрібно здійснювати в нічний час.

Проблемна ситуація виникає в тому випадку, коли в процесі навчальної діяльності студент зіткнувся з чимось невідомим, незрозумілим. Вона має три складові частини: потребу в новому знанні; невідомі знання, які потрібно засвоїти; засвоєння в попередньому навчанні знань та умінь.

Між навчальною проблемою та проблемною ситуацією є різниця, хоча чіткої межі між ними немає.

Навчальна проблема передбачає її вирішення або наявність правильної відповіді. Проблемна ситуація не завжди має вирішення на рівні сучасних знань.

Приклад 2. Навчальна проблема: „Чи можливе дощування в умовах невагомості?” Після дискусії можна прийти до якогось конкретного висновку.

Проблемна ситуація: ”Чим пояснити, наявність магнітної пам’яті у воді?”. На це питання наука відповіді не знає, але цікаві роздуми студентів.

Проблемні задачі та запитання створюють навчальні проблеми та ситуації. Підкреслимо, що запитання та задачі можуть бути і не проблемними. Проблемними вони стають лише тоді, коли в своїй суті несуть інформацію, раніше невідому студенту, їх не можна вирішувати як типові.

Приклад 3. Проблемна задача. Намалюйте на дошці схему системи лиманного зрошення без направляючих валів і сформулюйте задачу таким чином: «Яких елементів на схемі не вистачає для того, щоб здійснити автоматизований розподіл води?» При цьому наголосити, що задача була вирішена єгиптянами 5 тисяч років тому.

Приклад 4. Проблемне запитання: «Чи можете ви уявити зрошувальну систему без каналів, трубопроводів та дощувальних пристроїв? Який вигляд вона могла б мати? З яких елементів складатися?»

Між проблемними ситуацією, запитанням і задачею є різниця, яка полягає в самій постановці задач, запитання чи створенні ситуації.

Приклад 5. Проблемна задача: «Складіть конструктивну схему дощувальної машини «Фрегат» з витратами води 200 л/с та сезонною продуктивністю 200 га.

Студент має загальну уяву про конструкцію, параметри та технічні характеристики цієї дощувальної машини, але від нього вимагають створення більш сучасної і продуктивної моделі.

Приклад 6. Проблемна ситуація: «Складіть конструктивну схему нового типу високопродуктивної дощувальної машини».

При такій постановці питання відкривається широке поле діяльності, роздумів та фантазії про дощувальні машини майбутнього.

Таким чином, проблемна задача - це центральне поняття проблемного навчання, яке припускає наявність проблемної ситуації. Проблемне запитання - це вираз протиріччя між знанням та незнанням, спонукання до пізнання нового.

Створюючи проблемну ситуацію, ставлячи проблемне запитання, викладач, в першу чергу, викликає цікавість до нової теми, збуджує емоції. В процесі навчальної діяльності студенти відчувають в собі цілу гаму почуттів, чого немає при звичайній диктовці, при роботі на конспект. Психологічний ефект переживання в процесі навчання важко переоцінити. Відкриті відносини, взаєморозуміння, радість, репліка, іронія, живе народне слово як ніякі інші прийоми активізують процес пізнання. Таке мистецтво володіння аудиторією виникає тільки у викладача, який володіє проблемним методом навчання.

Однак необхідно мати на увазі, що рівень проблемності в залежності від підготовки студентів повинен бути різним (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Рівні проблемного навчання

Рівні	Що робить
викладач	студент
Традиційний	ставить, формулює і вирішує проблему	запам’ятовує та конспектує рішення проблеми
1-й проблемний	ставить і формулює проблему	вирішує проблему
2-й проблемний	ставить проблему	формулює і вирішує проблему
3-й проблемний	організує, контролює та керує аудиторією	усвідомлює інформацію, ставить, формулює і вирішує проблему

З нашої точки зору при вивченні більшості навчальних дисциплін найбільш прийнятними є перший та другий рівні проблемного навчання. Щодо третього рівня, то його використання можливе в тому випадку, коли, починаючи з І курсу, студенти будуть охоплені елементами проблемного навчання і на 4-6 курсах будуть готові до роботи на третьому рівні проблемності. Але при всій позитивності проблемного навчання необхідно пам’ятати, що у випадку, коли студенти не знають основ предмету, погано орієнтуються в ньому, організувати творчу діяльність проблемним методом практично неможливо. Зважаючи на це, його можна протиставити іншим методом навчання. Універсалізація проблемного навчання може принести лише шкоду (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Можливості проблемного навчання в залежності від характеру і складності інформації

Характер матеріалу	Можливі методи навчання	Можливі прийоми навчання
Цілісний описово-факторологічний	Інформаційний, інформаційно-ілюстративний, проблемний, нетрадиційний	Оповідання, демонстрування, робота з книгою, проблемні запитання
Цілісний логіко-доказовий	Проблемний, програмований, нетрадиційний	Пояснення, бесіда, диспут, проблемна задача або навчальна проблема
Дискретний описово-факторологічний	Програмований, інформаційний, проблемний, нетрадиційний	Оповідання, опис, робота з книгою, проблемні запитання або ситуація
Дискретний логіко-доказовий	Проблемний, програмований, нетрадиційний	Бесіда, мозкова атака, диспут, проблемна ситуація, проблемні задачі та запитання

Проблемне навчання ставить високі вимоги в першу чергу до викладача, до рівня його педагогічної майстерності. Необхідно пам’ятати, що робота тільки на конспект не збагачує пам’ять і не додає розуму. Вихід один — вчитися самим, активно займатися самоосвітою, шукати своє педагогічне кредо, а проблемне навчання — це один з дієвих методів активізації навчального процесу і чим раніше ми ним оволодіємо, тим більше задоволення отримаємо від своєї праці.

Дата добавления: 2015-05-23