Словесні методи

1. Усний виклад – надання учням навчального матеріалу за допомогою слова з метою формування у них знань, умінь, переконань. Це – монологічна форма навчальної роботи. Викладач повідомляє інформацію, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує, а потім репродукує засвоєне.

Існують такі види усного викладу:

· Розповідь – живий, образний виклад якого-небудь питання, нетривалий за часом, яке включає переважно фактичний матеріал.

Розрізняють розповіді: художні, науково-популярні, описові.

· Пояснення – доказовий виклад матеріалу вчителем, пов'язаний з вивченням правил, математичних дій, законів, явищ.

· Шкільна лекція – виклад вчителем проблеми, важливого питання учбової програми.

2. Бесіда – діалогічний метод навчання, при якому вчитель з допомогою питань спонукає учнів або відновлювати раніше придбані знання, або робити самостійні висновки на підставі засвоєного фактичного матеріалу.

Переваги бесіди у тому, що вона сприяє розвитку активності, самостійності учнів, формуванню переконань.

Розрізняють види бесід залежно від дидактичної мети:

· Вступна.

· Інформативна.

· Бесіда-повторення.

· Контрольна бесіда.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди можна виділити два основні види:

· Евристична бесіда як метод навчання, який передбачає, що вчитель вміло поставленими питаннями направляє учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи свої знання, спостереження. Під час такої бесіди учні не повторюють заучений матеріал, а за допомогою вчителя дають самостійні пояснення або роблять висновки на підставі одержаних раніше знань.

· Катехизисна бесіда як метод навчання, що передбачає точне відтворення на поставлене запитання відповіді, сформульованої у підручнику.

За формою проведення бесіди можуть бути фронтальними, індивідуальними і груповими.

Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до методів бесіди. Диспут – це публічне обговорення наукової або суспільно важливої теми. Цей метод засновано на обміні думками між вчителем і учнями або тільки між учнями, що учить самостійно мислити, розвиває здібність до самостійного аналізу, аргументування висунутих положень, формує повагу до думки інших.

3. Метод драматизації, заснований на виконанні учнем ролі в придуманій ігровій ситуації. Учень створює образ героя, що жив давно або що живе зараз, роль героя в художній літературі або вигаданого персонажа.

4. Робота з книгою. Суть методу полягає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом. Джерелом знань учнів можуть бути посібники, підручники, науково-популярна література, газети, журнали, збірки вправ, довідники, словники.

Розрізняють такі види самостійної роботи учнів з друкованим текстом:

· Самостійне вивчення матеріалу за підручником.

· Попереднє ознайомлення з новим матеріалом.

· Підготовка відповідей за підручником.

· Читання тексту підручника з метою закріплення одержаних знань.

· Підготовка рефератів, повідомлень, виступів, рецензій.

· Записи прочитаного самостійно (виписки, цитати, складання плану, тез, конспектування, анотування).

Дата добавления: 2015-05-23