Методика організації та проведення мозкового штурму

Організаційний етап проводиться з одним класом. До початку заняття, коли учні входять в аудиторію і розсідаються по місцях, можна включити бадьору, динамічну музику, переважно інструментальну, тому що текст може вплинути на формування установки в учнів.

На початку заняття вчитель повідомляє тему і форму заняття, формулює проблему, яку потрібно вирішити, обгрунтовує завдання для пошуку рішення. Потім він знайомить учнів з умовами колективної роботи і видає їм правила мозкового штурму.

Після цього формується декілька робочих груп по 3-5 чоловік. Кожна група вибирає експерта, в обов'язки якого входить фіксація ідей, їх подальша оцінка та відбір найбільш перспективних пропозицій.

Формувати робочі групи доцільно у відповідності з особистими побажаннями учнів, але групи повинні бути приблизно рівними за кількістю учасників.

Групи розсідаються так, щоб було зручно працювати і щоб студенти могли бачити один одного.

На цей етап у середньому витрачається близько 10 хвилин.

Розминка проводиться фронтально з усією групою. Мета етапу - допомогти школярам звільнитися від стереотипів і психологічних бар'єрів. Зазвичай розминка проводиться як вправу в швидкому пошуку відповідей на питання. Для розминки важливий швидкий темп роботи. Тому, якщо виникає пауза, викладач сам повинен висунути 1-2 варіанти відповіді. Як тільки учні починають з працею знаходити відповіді, надовго замислюються, чи варто переходити до наступного питання. Для того щоб створити і підтримати невимушену і живу атмосферу, вчитель готує несподівані, оригінальні запитання, які прямо з темою штурму не пов'язані, але взяті з близької сфери.

Викладач в ході розминки не дає оцінки відповідей школярів, проте не всі їх сприймає доброзичливо, підтримуючи позитивну реакцію аудиторії.

Час розминки - 15-20 хвилин.

На самому початку власне «штурму» поставленої проблеми викладач нагадує проблему, уточнює поставлену задачу, дає критерії оцінки ідей, повторює правила мозкового штурму.

Подається сигнал, після якого одночасно у всіх групах починається висловлювання ідей. Експерт на окремому листку записує все висунуті ідеї. Не бійтеся легкого шуму і пожвавлення в класі - невимушеність обстановки сприяє активізації думки.

Вчителю краще не втручатися в роботу груп, щоб не заважати їм. Лише у разі, коли група порушує правила роботи (наприклад, починає обговорювати або критично оцінювати ідею), вчитель у тактовною і доброзичливій формі повертає групу в робочий стан.

Час основної сесії - 10-15 хвилин. Це етап інтенсивного навантаження учнів, звичайно до його кінця відчувається явне стомлення учасників «штурму».

На етапі оцінки та відбору кращих ідей експерти об'єднуються в групу і за виділеними критеріями оцінюють ідеї, відбираючи найкращі для представлення учасників гри. Якщо є можливість, експертам на час роботи можна перейти в інше приміщення, щоб група не заважала їм. Учитель визначає час роботи для експертів в 15-20 хвилин.

Робочі групи на цьому етапі відпочивають. Можна включити музику і дати можливість порухатися, переключитися, або запропонувати їм нескладні завдання в ігровій формі, наприклад, кросворд з даного курсу, обговорення цікавих ситуацій та ін

На заключному етапі представники групи експертів роблять повідомлення про результати мозкового штурму. Вони називають загальна кількість запропонованих під час штурму ідей, знайомлять з кращими з них. Автори зазначених ідей обгрунтовують і захищають їх. За результатами обговорення приймається колективне рішення про впровадження тих чи інших пропозицій у практику.

Педагог підводить підсумки, дає загальну оцінку роботі груп. При цьому важливо відзначити позитивне в роботі, моменти прояви високого ступеня творчості, успіхи колективній діяльності і т.п. Така підсумкова оцінка створює в навчальній групі творчу атмосферу, підтримує учнів. Навіть якщо успіхи групи не блискучі, все одно потрібно спиратися на позитивне в її роботі, щоб стимулювати в учнів бажання добитися великих результатів в майбутньому.

За часом заключний етап найтриваліший (10 - 15 хвилин). Цей етап дуже важливий у навчальному плані, тому що при обговоренні та захисту ідей відбувається інтенсивний обмін інформацією, її осмислення та активне засвоєння.

Як правило, мозковий штурм проходить дуже продуктивно і дає хороші результати. У разі невдачі педагог не слід поспішно відмовлятися від цієї форми роботи, а потрібно ще раз ретельно проаналізувати підготовку до заняття і весь його хід, постаратися знайти причини невдачі, ліквідувати їх, і в майбутньому його чекає успіх.

Ділова гра - метод імітації ситуацій, моделюючих професійну чи іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами.

До ділових ігор не можна відносити всі нові прийоми і методи навчання і будь-яку навчальну гру, як це іноді робиться як у педагогічній практиці, так і в окремих виступах у пресі. Тому такі форми проведення уроків, як урок-концерт, урок-іспит і т.зв.; урок-змагання, урок-вікторина, імітація пізнавально-розважальних телепередач на уроках, не відносяться не тільки до ділової гри, але і до технології активного навчання, та й взагалі до нових форм і методів. Ці методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, пожвавлення навчального процесу за допомогою всіляких ігрових ситуацій не відповідають тим особливостям та умовам організації, які визначають технологію активного навчання. У вікторині, змаганні учень може брати участь, може і не приймати, але залишиться пасивним учасником-глядачем. Спроби змусити його приведуть до втрати ігрового моменту і позитивної налаштованості на діяльність. У технології активного навчання «вимушена активність» учасників обумовлена ​​умовами і правилами, при яких учень або бере активну участь, напружено думає, або взагалі вибуває з процесу.

Правила ділової гри визначаються обраної діяльністю. Одним з її варіантів є рольові ігри. Коли діти грають у «дочки-матері», вони точно імітують всі вхідні в гру ролі і не можуть від них відступати: так тата не роблять, дітям так поводитися не можна, мама повинна... і т.д. Можливе використання ділової гри в навчальному процесі. Наприклад, виходячи із сучасних ринкових умов життя, на заняттях з основ економічних знань можна провести ділову гру «Банк», в якій в процесі програвання ситуацій роботи банку краще розуміється і освоюється складна для заучування термінологія, що вона позначає, сам характер діяльності банку, його місце і значення в ринкових відносинах. Така гра може бути організована як на етапі первинного закріплення матеріалу, і як узагальнення, і як певна форма контролю. У даному випадку мова йде про сам стандартному варіанті ділової гри. Такі варіанти, як організаційно-Ділові та організаційно-розумові ігри та аналогічні їм, вимагають дуже серйозної спеціальної підготовки їх організаторів.

З появою технології активного навчання давно відомі Вчителям драматизація і театралізація стали одним з варіантів (ялинової гри і широко використовуються в технології діалогу культур. Драматизація - інсценування, розігрування за ролями змісту навчального матеріалу на уроках. Ролями можуть наділятися не тільки живі персонажі, а й будь-які неживі предмети і феномени з будь-якої галузі знань. Театралізація - театральні вистави різних жанрів по навчальному матеріалу у позанавчальний час з великою кількістю учасників, тривалі за часом, з декораціями та іншими атрибутами. У них залучаються всі учні класу або всіх класів паралелі, старші школярі та учні молодшого віку. Це можуть бути постановки за програмним літературним творам, історичних сюжетів і т.п.

3. Шкільна лекція як метод навчання.

Як ми вже відзначали, в залежності від дидактичної мето лекції можуть як пасивним, так і активним методом навчання. Пасивними є такі види шкільних лекцій:

Ø Лекція-інформація, що має на меті передачу навчального матеріалу учням через слово вчителя. За таких обставин учень залишається пасивним слухачем, тому ефективність навчально-пізнавальної діяльності залишається надзвичайно низькою. Учителеві доводиться використовувати різноманітні засоби активізації уваги: наочність, паузу, гумор, питання, поставлені до аудиторії, зміна міжособистісного простору.

Ø Оглядова лекція, що передбачає узагальнення та систематизацію вивченого учнями матеріалу. Такі лекції проводяться, частіше за все, в кінці навчального семестру або навчального року.

Ø Бінарна лекція, що є нетрадиційною для школи, але все ж інколи проводиться у ліцейних або гімназійникласах для розкриття питань, що є об`ємними та потребують тривалого часу для розкриття змісту.

Активними методами навчання є наступні види лекцій:

Ø Проблемна лекція починається з запитань, з постановки проблеми, яку під час викладення матеріалу необхідно вирішити. Проблемні питання відрізняються тим, що прихована в них проблема потребує не однотипного вирішення, тобто готової схеми у розв’язанні. Для відповіді на це питання необхідне розмірковування, узагальнення, аналіз, співставлення тощо.

Завдання викладача полягає не лише в тому, щоб передати інформацію, а в тому, щоб прилучити учнів до використання різноманітних способів вирішення протиріч. Протягом лекції мислення учнів відбувається за допомогою створення проблемної ситуації. Ця ситуація має бути посильною за складністю й цікавою для учнів, вона має враховувати пізнавальні можливості учнів.

Ø Лекція-візуалізація. Протягом лекції якнайкраще реалізується принцип наочності, оскільки сама лекція являє собою викладення навчального матеріалу на основі показу таблиць, схем, побудови графіків, демонстрації діафільмів, фрагментів фільмів, слайдів тощо.

Така лекція вчить учнів перетворювати усну та письмову інформацію у візуальну форму, що формує в них логічне мислення за рахунок систематизації та виділення найбільш значущих елементів навчального матеріалу.

Читання лекції зводиться до зв’язного, розгорнутого пояснення чи коментування наочних матеріалів.

Ø Лекція удвох побудована так, що матеріал викладається у формі діалогу двох вчителів. Можливі наступні варіанти:

- вчитель психології - вчитель біології, естетики, екології, історії тощо;

- вчитель психології – практичний психолог, працівник соціальної служби;

- два вчителя, які підтримують наукову думку двох різних психологічних шкіл.

Лекція удвох включає учнів у мисленнєвий процес завдяки наявності двох джерел інформації, спонукає до порівняння різних точок зору, вчить культурі проведення дискусії.

Ø Лекція з заздалегідь запланованими помилками. Підготовка вчителя полягає в тому, щоб заздалегідь розробити систему помилок змістового, методичного або поведінкового характеру. Перелік таких помилок вчитель вносить в лекцію зумисне, пропонуючи учням протягом читання лекції їх помітити, виокремити й в кінці уроку назвати. Кількість запланованих помилок залежить від специфіки навчального матеріалу, дидактичних та виховних цілей, рівня підготовленості учнів.

Така лекція виконує не лише стимулюючу функцію,але й контрольну, оскільки вчитель може оцінити рівень обізнаності учнів у попередньому матеріалі та визначити ті недоліки засвоєння матеріалу, що наявні в учнів.

Ø Лекція прес-конференція проводиться у формі, що нагадує собою прес-конференцію. Кожний з учнів протягом 2-3 хвилин формулює та записує запитання до вчителя за попередніми темами, передає свою записку на вчительський стіл. Далі вчитель протягом 3-5 хвилин систематизує питання, розкладаючи записки по групах і решту уроку дає відповіді на поставлені учнями запитання.

Краще таку лекцію проводити в кінці вивчення розділу, в кінці чверті чи семестру. Але її проводять й на початку вивчення психології для виявлення кола психологічних інтересів учнів, ступеня їх підготовленості, зацікавленості у вивченні навчальної дисципліни.

4. Вибір методів навчання.

Під час вибору методу навчання враховуються наступні чинники:

· Можливість конкретних методів в реалізації поставленої мети і завдань уроку.

· Відповідність методів специфіці учбового предмету.

· Особливості учнів даного конкретного класу

· Специфіка якостей особи вчителя, його широта кругозору і володіння методикою.

· Матеріально-технічна база школи.

Таким чином, визначаючи метод навчання як спосіб взаємопов’язаної діяльності вчителя та учня, розглядаємо тим самим учня як партнера вчителя, а навчання – як співробітництво вчителя і учня. Методи навчання забезпечують зміну індивідуальності школяра, його розвитку та виховання. Але не варто шукати в будь-якому окремому методі можливості ефективного вирішення всіх проблем формування особистості школяра. Таких педагогічних ліків немає, тому необхідно оптимально використати всі методи навчання, організовуючи сам процес навчання таким чином, щоб кожен учень брав особисту участь у ньому і щоб навчання приносило йому задоволення, давало насолоду, радість пізнання і спілкування з однокласниками й вчителем.

Питання для самоконтролю:

Ø Дайте визначення поняттю «метод навчання».

Ø Поясніть, у чому полягає відмінність між поняттям «метод навчання» та «прийом навчання».

Ø Назвіть відомі вам класифікації методів навчання.

Ø Назвіть методи навчання, які є найбільш ефективними при навчанні психології. Відповідь обґрунтуйте.

Ø Назвіть критерії вибору методів навчання.

Дата добавления: 2015-05-23