Умови на робочому місці і мотивація персоналу

На робочому місці людина проводить третину свого свідомого життя. Від організації умов праці залежать здоров'я, працездатність і продуктивність праці працівників.

Робоче місце – це оснащена технічними засобами просторова зона, в якій працівники здійснюють трудову діяльність.

Організація робочого місця – це сукупність заходів по оснащенню робочого місця засобами і предметами праці і розміщення їх у певному порядку.

Умови праці на робочому місці – це сукупність елементів виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини. Сприятливі умови праці сприяють професійного зростання, творчості працівників, підвищення продуктивності праці, а несприятливі викликають перенапруження, перевтома, професійні захворювання і нещасні випадки, знижують якість і результативність діяльності організації, призводять до збільшення витрат, а отже, до економічних втрат.

До умов на робочому місці висуваються певні вимоги: інформаційні, економічні, фізіологічні, ергономічні, технічні, організаційні, санітарно-гігієнічних і естетичні.

Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця:

• визначення обсягів і структури інформації, яка обробляється на робочому місці, створюється і передається на інші робочі місця;
• проектування інформаційних потоків, в систему яких входить робоче місце.

Інформація повинна бути достатньою для виконання працівниками їх службових обов'язків.

Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця з мінімальними витратами на його утримання, але достатні для нормального функціонування працівника. Доцільно також оцінювати робоче місце за критерієм оптимальності, тобто ефективність діяльності працівника повинна перевищувати витрати на утримання його робочого місця.

Фізіологічні вимоги пов'язані з різними навантаженнями на організм працівника, що виникають у процесі виконання ним фізичного або розумового роботи і визначають її тяжкість. Згідно з цим вимогам, потрібно унормувати ступінь тяжкості та монотонності робіт. При роботі, що вимагає великої уваги і напруги, необхідні перерви на 5 хвилин через кожні 45 хвилин, а при постійній сидячій роботі – на 5-10 хвилин через кожні 2 години. Норми часу на відпочинок залежать від ступеня стомлюваності працівника під час виконання окремих видів робіт; вони ґрунтуються на спеціальних наукових рекомендацій та виражаються у відсотках до робочого часу.

Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням оптимальних умов праці, які роблять його високопродуктивним і надійним, забезпечують людині необхідні зручності, зберігають його працездатність, здоров'я і сили. Все, що оточує працюючої людини, створюючи йому певну робоче середовище (меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці), повинна відповідати вимогам ергономіки – науки про функціональні можливості людини в трудових процесах – і бути максимально пристосованим до людини, його фізичної, фізіологічної та естетичної природі.

Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідного простору для виконання певної роботи: тобто площі, на яку встановлюють необхідні меблі й обладнання, місця роботи працівника, а також площі проходів до столу, устаткування, інших робочих місць.

Орієнтиром для організації і планування робочих місць управлінського персоналу можуть бути такі технічні норми:

• для керівника підприємства - 25-55 м2;

• заступника керівника - 12-35 м2;

• керівника великого структурного підрозділу - 12-35 м2;

• керівника відділу, його заступника, головного спеціаліста - 8-24 м2;

• спеціаліста - 4-8 м2;

• старшого діловода - 5-7 м2;

• молодшого діловода - 3-4 м2.

Організаційні вимоги ставляться до визначення сфери
компетенції кожного працівника на конкретному робочому місці, його прав, обов'язків, підпорядкованості, вертикальних і горизонтальних зв'язків з іншими робочими місцями, формами і методами стимулювання ефективного праці. Ці питання вирішуються за допомогою розробки положень про структурні підрозділи апарату управління і посадових інструкцій працівників.

До санітарно-гігієнічних вимог відносяться стан повітря у виробничих приміщеннях, шум, вібрація устаткування, освітленість робочих місць і т. д. Їх параметри нормуються на підставі рекомендацій санітарних служб. Такими параметрами є вологість, чистота, температура у виробничих приміщеннях, освітленість робочих місць, рівень вібрації, забезпеченість каналізацією, опаленням, вентиляцією, водою, побутовими приміщеннями, медпунктами.

Важливим елементом умов праці є освітленість. Краще всього, якщо світло падає зверху або з лівої сторони (у світлому приміщенні допускається і з правої). Джерело освітлення не повинен перебувати в полі зору працівника. Він повинен забезпечувати однакову яскравість освітлення у всьому приміщенні, тому потрібно враховувати відображають ефекти. Для захисту від прямих променів і відблисків необхідні спеціальні штори і жалюзі, а поверхні стін і меблів повинні мінімально поглинати світло.
Шум на робочому місці шкідливо впливає на будь-яку розумову і фізичну діяльність. Працівники в умовах шуму швидше втомлюються, витрачають на 20% більше енергії і більше дратівливі, ніж в умовах тиші. Високочастотний і безладно мінливий шум сильніше шини і дратує, ніж низькочастотний і періодично змінюється.

Музика полегшує виконання простих повторюваних завдань і сприяє організації трудового процесу, позитивно впливає на загальний психологічний стан людей: знижує стомлюваність, підвищує настрій, покращує взаємини. Але на працівників розумової праці, що вимагає зосередженості, музика часто впливає негативно.
Температура повітря також істотно впливає на працездатність персоналу. Оптимальною вважається температура приміщення 18-20 X. При 25 X швидше настає фізична втома, при 30 X погіршується розумова діяльність, сповільнюється реакція, з'являються помилки. Зниження температури також негативно позначається на працездатності. При виконанні легких фізичних робіт нормальною вважається температура повітря 17-22 X, на важких роботах - приблизно на 4-5 X нижче.
Оптимальну температуру і вологість повітря підтримують за допомогою кондиціювання, який, на думку фахівців, підвищує продуктивність праці на 15%.

Естетичні вимоги ставляться до зовнішнього оформлення робочого середовища (зовнішній вигляд приміщень і засобів праці, кольорова гама, поєднання кольорів в інтер'єрі і т. п.).
На мотивацію співробітників істотно впливає також фарбування приміщень: бадьорить або зменшує напругу при одноманітної роботи, а також забезпечує естетичну прив'язку квітів до архітектурних форм. За допомогою оптимальної фарбування робочого місця підвищити продуктивність праці можна на 20-25%. Для цього треба знати, як різні кольори впливають на психіку людей:

• помаранчево-жовтий створює бадьоре, піднесений настрій;

• зелений - рівний і спокійний настрій;

• червоний збуджує;

• жовтий, коричневий створюють відчуття тепла;

• синій, темно-синій, фіолетовий створюють враження прохолоди, але шина очі;

• світла фарбування забезпечує відчуття простору, чистоти, однак потребує догляду;

• темне забарвлення візуально зменшує приміщення.
Тому при роботі, що вимагає зосередження, пов'язаної з підвищеними фізичними або розумовими навантаженнями, переважно світлі, заспокійливі тону: салатовий, жовтий, зелений, блакитний. При монотонною, одноманітної роботи бажані більше яскраві, соковиті, підбадьорливі кольори: жовтий, жовто-зелений, оранжевий. Вони стимулюють активність людей.

Для кімнат відпочинку слід використовувати кольори, які мають людини до спокою: зелений, блакитний, відтінки коричневого.
По можливості слід уникати різких контрастів у кольорі, застосовувати обмежену кількість кольорів, так як багатоколірність розсіює увагу, а однобарвність шини працівників.

Дата добавления: 2015-05-23