Логіка та методи формувального експерименту

Логіка та методи експериментального дослідження

№ п/п	Етап педагогічного експерименту	Методи дослідження	Їх значення для вивчення та вдосконалення педагогічного процесу
1.	Оцінка вивчення проблеми у педагогіці та інших науках, що вивчають людину, процес її освіти	Констатувальний етап: а)вивчення наукової літератури, зокрема, з методології дослідження;	Дає змогу: - вичленувати базові поняття проблеми, сформулювати гіпотезу, скласти план дослідження; - відпрацювати процедуру збирання та оброблення експериментальних даних, критеріїв діагностики, особливості оформлення їх у таблиці, графіки, схеми тощо.
2.	Виявлення проблеми, сутності та стану у практичній роботі	б)вивчення навчального плану та програми курсу педагогіки; в) аналіз методів навчання студентів; г)методи опитування студентів (бесіди, анкетування, інтерв’ю); д)вивчення передового досвіду роботи з досліджуваної проблеми вищих навчальних педагогічних закладів	Дає змогу виявити: - місце ділових ігор у навчальному процесі педагогічних вищих навчальних закладів; - роль різних зовнішніх стимулів; - задоволеність суб’єктів педагогічного процесу різними сторонами діяльності; їх потреби, спрямованість; погляди, відносини, інтереси; - ідеї, теоретичні узагальнення із знахідок викладачів.
3.	Висунення гіпотези		Припущення про можливу ефективність для педагогічного процесу визначеного нововведення.

Формувальний експеримент: використання ігрового комплекту, що реалізує можливості активізації навчально-професійної діяльності студентів. Діагностика та визначення досягнутого рівня знань, умінь та навичок з курсу. Аналіз результатів експериментальної роботи. Логіка формувального експерименту наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

№ п/п	Етапи педагогічного експерименту	Методи дослідження	Їх значення для вивчення проблеми
1.	Дослідно-експериментальна перевірка гіпотези	Формувальний експеримент	Створення нового досвіду розв’язання проблеми
2.	Якісний та кількісний аналіз даних, отриманих у ході експерименту, про результативність запропонованого експерименту	Крім викладених вище використаних методів, які дають змогу виявити якісну залежність між явищами, що досліджуються: а) ранжування; б) шкалування; в) статистичний метод; г) рейтинг	- дає змогу розташувати зібрані дані в порядку зниження або зростання, для визначення місця в цьому ряду тієї чи іншої властивості, того чи іншого фактора; - ввести якісні позначки в оцінку окремих стадій досліджуваного явища; - визначити середні дані за кращими показниками; - оцінка тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями (експертами).
3.	Перевірка нововведення в практиці роботи вищих навчальних педагогічних закладів	Констатувальний експеримент	- перевірити отримані дані в масовому досвіді
4.	Етап формування ходу та результатів дослідження		- зробити новий досвід надбанням педагогічної спільноти

У педагогіці вирізняють різні види формувального експерименту: паралельний, який передбачає наявність експериментальних та контрольних груп; лінійний, який передбачає наявність тільки експериментальної групи; природний, який проводиться у природних умовах; лабораторний, який проводиться у спеціально обладнаній школі – лабораторії, класі. У нашому випадку проводився лінійний експеримент (рис. 1.4.).

Рис. 1.4. Логіка лінійного формувального експерименту

Для проведення формувального експерименту нами була розроблена дворівнева система підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності.

Перший рівень системи характеризується як інформаційний і передбачає теоретичну підготовку студентів. Результатом підготовки майбутніх учителів на цьому рівні повинно бути засвоєння ними теоретичних знань, розуміння інтегрального підходу до змісту навчання, ознайомлення з діловими іграми та методами їх проведення, створення у студентів психологічного та педагогічного настрою на експериментальну роботу.

Із цією метою був розроблений і реалізований спецкурс “Ділові педагогічні ігри в курсі педагогіки”, навчально-тематичний план якого розрахований на 54 години, з яких на лекційний курс відводиться 10 годин, на практичні заняття – 16 годин та для самостійного вивчення матеріалу студентами – 28 годин. У програмі спецкурсу, крім основного змісту, відображено форми контролю.

Другий рівень – організаційно-практичний передбачає закріплення й апробацію теоретичних знань на практиці. З майбутніми вчителями проводили практичні заняття з оволодіння алгоритмом розробки та проведення ділових ігор.

Організаційно це здійснювалося так. Кожна студентська група ділилася на команди, кількість яких відповідала кількості ігрових етапів ділової гри. Кожна з цих команд почергово реалізовувала етапи ділової гри, що наведені нижче:

Підготовка ділової гри.

1-й етап – діагностика основних елементів ділової гри:

а) вибір теми і діагностика початкової ситуації;

б) визначення цілей і завдань, прогнозування очікуваних результатів (ігрових і педагогічних);

в) визначення структури ділової гри;

г) діагностика можливостей групи, ігрових рис майбутніх виконавців рольових функцій;

д) діагностика об’єктивних обставин, що впливають на хід гри.

2-й етап – підготовка сценарію:

а) системний аналіз вихідної інформації;

б) аналіз існуючих способів розв’язання висунутих проблем;

в) вибір оптимальних способів, методики і її творча зміна відповідно до даної ділової гри;

г) підготовка сценарію.

Проведення ділової гри.

1-й етап – ознайомлення з вихідною інформацією:

1) повідомлення викладачем вихідної інформації, спільне визначення задач гри і навчальних задач;

2) розподіл ролей.

2-й етап – підготовка студентів до гри:

1) аналіз вихідної інформації;

2) вивчення спеціальної літератури;

3) підготовка до виконання рольових функцій.

3-й етап – проведення гри:

1) виконання учасниками рольових функцій;

2) управління процедурою;

3) аналіз результатів гри студентами;

4) підведення підсумків викладачем.

Впродовж 2000-2007 років Т.Є.Кристопчук проводилося експериментальне дослідження виявлення ефективності застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі [29].

Педагогічний експеримент проводився за такими етапами:

діагностичний,

прогностичний,

організаційно-підготовчий,

практичний,

узагальнюючий,

упровадження.

На діагностичному етапі експерименту було вивчено сучасний стан застосування інформаційних технологій у педагогічній теорії; проведено логічний аналіз основних понять проблеми; проаналізовано навчальну документацію, навчальні плани землевпорядних відділень аграрних коледжів; вивчено досвід застосування інформаційних технологій викладачами аграрних коледжів; проведено планування навчального процесу та побудову змісту навчання, враховуючи застосування інформаційних технологій, психологічну, методичну підготовку викладачів до застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців.

Під час прогностичного етапу експерименту було сформульовано цілі та завдання експериментального дослідження, уточнено гіпотезу, складено план-програму експерименту.

Організаційно-підготовчий етап – етап узгодження і затвердження експерименту, добору об’єктів для проведення експерименту, підготовки та розробки комплексів методичного забезпечення дисциплін землевпорядного циклу із застосуванням інформаційних технологій.

Практичний етап – визначення заходів констатувального експерименту, змісту і строків формувального експерименту, особливостей логічної схеми експерименту, визначення методів отримання інформації про хід педагогічного процесу та його результати.

Під час узагальнюючого етапу експериментально-дослідної роботи був проведений порівняльний аналіз отриманих даних з тими, що передбачалися, встановлено причинні зв’язки між даними, сформульовано висновки, проаналізовано цілі та завдання експерименту.

Було застосовано різні види експерименту: констатувальний (визначення рівня обізнаності студентів з інформаційними технологіями та готовності до їх застосування у професійній підготовці; проведення діагностики професійних знань, умінь і навичок студентів з метою корекції для створення однакових умов проведення аудиторного експерименту в експериментальних та контрольних групах); формувальний (доведення чи спростування ефективності застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі).

У процесі діагностичного етапу був проведений аналіз навчальної документації та досвіду застосування інформаційних технологій викладачами вищих навчальних закладів аграрної освіти І-ІІ рівнів акредитації. Планування навчального процесу під час діагностичного етапу експериментального дослідження здійснювалось згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, Законом України “Про освіту” та іншими нормативними актами з питань освіти. Завдання даного етапу дослідження полягало у вивченні та оцінці сучасного стану застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в агарному коледжі. Нами були використані методи емпіричного рівня наукового пізнання, що безпосередньо пов’язані з вивченням педагогічної реальності і забезпечують накопичення, фіксацію та узагальнення дослідного матеріалу, а саме: аналіз педагогічної документації та результатів діяльності, педагогічне спостереження, письмове і усне опитування, анкетування. З цією метою було опрацьовано педагогічну літературу, на основі якої визначено особливості професійної підготовки майбутнього фахівця в аграрному коледжі в умовах застосування інформаційних технологій, вимоги до професійної підготовки майбутнього фахівця, передумови застосування інформаційних технологій у навчальному процесі в аграрному коледжі, проведено спостереження за процесом професійної підготовки майбутніх фахівців.

У результаті вивчення сучасного стану та особливостей застосування інформаційних технологій у професійній підготовці фахівців в аграрному коледжі, аналізу навчальних планів та програм землевпорядних відділень аграрних коледжів та досвіду застосування інформаційних технологій викладачами аграрних коледжів на діагностичному етапі експериментального дослідження були визначені типи та засоби інформаційних технологій, що використовуватимуться у професійній підготовці майбутніх фахівців в аграрному коледжі, серед яких ми виділяємо комп’ютерні, геоінформаційні технології, прикладне програмне забезпечення, педагогічні програмні засоби.

На прогностичному етапі експериментального дослідження нами були сформульовані мета та завдання дослідження, уточнена гіпотеза та план-проспект експерименту.

Проведені на діагностичному етапі спостереження за навчальним процесом в умовах традиційної системи професійної підготовки, проаналізовані умови проведення занять, зміст навчального матеріалу дозволили сформулювати робочу гіпотезу дослідження: застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі набуває ефективності за таких умов: усвідомлення студентами, що оволодіння вміннями і навичками роботи з інформаційними технологіями є необхідною складовою їх професійної підготовки та умовою забезпечення їх можливості навчання впродовж життя; врахування результатів моніторингу професійних знань, умінь та навичок із професійно-орієнтованих дисциплін та рівня інформаційної культури студентів; реалізації об’єктивного контролю за рівнем професійних знань студентів за допомогою педагогічних програмних засобів, які забезпечують можливість управління процесом професійної підготовки; застосування педагогічних програмних засобів в процесі проведення навчальних занять з використанням прикладного програмного забезпечення.

На основі вивченої спеціальної літератури з теми дослідження, спостережень навчальних занять викладачів, вивчення передового педагогічного досвіду нами були розроблені план-проспект педагогічного (аудиторного) експерименту та методика дослідження.

План-проспект проведення експерименту:

1. Провести відбір вищих навчальних аграрних закладів та навчальних груп для проведення експерименту.

2. Розробити програму дослідницьких занять в контрольних та експериментальних групах.

3. Перевірити готовність студентів до застосування інформаційних технологій у професійній підготовці за допомогою анкетування.

4. За допомогою тестування визначити рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок, набутий студентами в умовах традиційного навчання, при незадовільних результатах провести корекцію знань.

5. Розробити комплекс методичного забезпечення з дисциплін землевпорядного циклу, а саме: „Організації землевпорядного діловодства”, „Основ стандартизації, сертифікації та метрології”, що відповідатиме вимогам проведення занять із застосуванням інформаційних технологій.

6. Розробити тести для визначення рівня сформованості професійних знань, умінь студентів в експериментальних і контрольних групах.

7. Проводити заняття в експериментальних групах, замінюючи традиційну систему модульно-рейтинговою технологією навчання із застосуванням інформаційних технологій, в контрольних групах дотримуватись традиційної системи.

8. Застосовувати під час аудиторного експерименту в навчальному процесі створені методичні та навчальні електронні посібники і робочі програми, методичні рекомендації до створення електронних посібників, тестових програм перевірки професійних знань студентів, тестові програми, електронні курси лекцій.

9. Занотовувати результати спостережень.

10. Визначити рівень сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій; рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок; рівень сформованості інформаційної культури.

11. Провести аналіз результатів експерименту на основі якісної і кількісної обробки даних.

На організаційно-підготовчому етапі було визначено та дібрано об’єкти для проведення експерименту; визначено інформаційні технології, що застосовуються у професійній підготовці майбутнього фахівця-землевпорядника; підготовлено методичні матеріали; розроблено комплекси методичного забезпечення дисциплін, які в ході організації навчально-виховного процесу із застосуванням інформаційних технологій постійно доповнювалися та удосконалювалися; уточнено організаційні форми перевірки робочої гіпотези щодо застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі та труднощі, які виникають у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця-землевпорядника.

Згідно з попередньо розробленою програмою застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців в аграрному коледжі було проведено 427 дослідних занять в контрольних та експериментальних групах. Всього експериментом охоплено 1249 студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації аграрного профілю.

Після того, як було вироблено робочу гіпотезу дослідження, уточнено організаційні форми перевірки гіпотези на наступному етапі експерименту – практичному, виникла необхідність звернутися до педагогічного аудиторного експерименту. Важливість експерименту полягала у визначенні впливу інформаційних технологій на рівень сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій; рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок; рівень сформованості інформаційної культури.

Педагогічний експеримент, який характеризується достатньою тривалістю, обґрунтованим вибором експериментальних та контрольних груп, правильним визначенням статистичної вибірки експерименту, дозволяє визначити рівень ефективності застосування у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі.

За час проведення експерименту було проаналізовано 982 заняття. Робоча гіпотеза перевірялась в різних навчальних групах вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації впродовж 2000-2007 н.р.

Констатувальний експеримент був застосований для визначення рівня сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій; рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок; рівня сформованості інформаційної культури безпосередньо перед навчальним експериментом та проведений у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації групах ІІ курсу зі спеціальності „Землевпорядкування” впродовж 2000-2002 н.р.

Метою констатувального експерименту була перевірка ефективності традиційних підходів у професійній підготовці майбутніх фахівців; вивчення педагогічного явища в умовах дії існуючого складу факторів, тобто тих, які були визначені до експерименту і не змінювалися; визначення рівня сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій; рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок; рівня сформованості інформаційної культури.

Під час проведення констатувального експерименту нами були використані такі методи дослідження, як педагогічне спостереження занять, бесіди з викладачами, завідувачами землевпорядних відділень, завідувачем навчально-практичного центру із землевпорядкування, студентами.

Для проведення констатувального експерименту було визначено ті базові знання, вміння та навички, які дозволяють застосовувати інформаційні технології у професійній підготовці в аграрному коледжі. Серед них варто виділити: вміння здійснювати текстовий набір на комп’ютері; користування комп’ютерною технікою (текстовими редакторами, графічними пакетами програмного забезпечення); використовувати методи пошуку інформації в Інтернеті; знання та вміння використовувати матеріально-технічне забезпечення (плотер Hewlett Packard формат А1, сканер Mustek, фотограмметричну станцію Дельта 2, світлодалекомір 2 СТ 10 „Блеск”, електронний тахеометр 3 та 5); вміння використовувати прикладне програмне забезпечення ИнвентГрад (автоматизована обробка даних геодезичних вимірювань), Земля (формування земельно-кадастрової звітності), AutoCAD Map (автоматизована ГІС для створення цифрових матеріалів), Map Info 6.0 (створення цифрових карт та планів), Digitals (створення цифрових карт місцевості та обробка аеро та космічних знімків); вміння працювати з тестовими комп’ютерними програми, зокрема, Assist 2 (Асистент 2), SunRav TestOfficePro 4; вміння практично застосовувати програму створення презентацій Microsoft PowerPoint при захисті щоденників-звітів; вміння використовувати комп’ютерну програму SunRav BookOffice для роботи з електронними посібниками.

У ході дослідження було виявлено ряд суперечностей в організації професійної підготовки: між вимогою володіння сучасним фахівцем інформаційними технологіями та відсутністю організованої системи науково-методичного забезпечення професійної підготовки майбутнього фахівця-землевпорядника з використанням інформаційних технологій; між наявними і необхідними уміннями, прийомами і методами впровадження інтерактивних технологій та реальною професійною діяльністю, пов’язаною з вирішенням інтегративних виробничих завдань; між наявним і необхідним рівнем застосування геоінформаційних технологій; між наявними та необхідними навичками створення сучасних цифрових ГІС-карт земної поверхні, обробки аерофотознімків, виконання польових геодезичних робіт на місцевості; між наявним та необхідним рівнем використання мережі Інтернет у навчальному процесі; між наявним та необхідним рівнем володіння навичками роботи з інформацією.

Одним із завдань констатувального експерименту було визначення рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок студентів за певний період часу навчального експерименту з метою корекції. Тому в усіх групах, охоплених експериментом, була проведена діагностика рівня сформованості професійних знань, вмінь і навичок студентів (на прикладі дисциплін „Організація землевпорядного діловодства”, „Основи стандартизації, сертифікації та метрології”) за модуль 1.

Оцінюючи рівень сформованості професійних знань і умінь, у дослідженні ми будемо визначати такі рівні: високий, середній, низький, а також незадовільний. Рівень сформованості професійних знань визначався нами на констатувальному етапі експерименту за допомогою констатувальних зрізів у вигляді тестів з метою порівняння та корекції рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок студентів груп вищих навчальних аграрних закладів, охоплених експериментом, що дало можливість забезпечити однакові умови проведення експерименту. Нами було здійснено такі констатувальні зрізи: початковий, проміжний, кінцевий.

За результатами констатувального експерименту визначили рівень сформованості професійних знань, тобто відносну кількість високих та середніх показників із загальної маси.

На констатувальному етапі експерименту нами було визначено рівень сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій з метою корекції. Визначення рівня сформованості мотивації здійснювалось у групах 21-З, 22-З, ЗВ-20, ЗВ-21, 21-Зе, 21-Зез, ТЗ-21, ТЗ-21з, ЗВ-225, ЗВз-225 та інших за допомогою самооцінки студентів через анкетування, а також за допомогою незалежних експертів на основі технології вивчення вчителем рівнів сформованості творчої особистості учня і творчих можливостей учнівського колективу, розробленої С.О.Сисоєвою [51, с.149] та пристосованої до умов нашого дослідження.

Рівень сформованості інформаційної культури є, на нашу думку, однією з важливих умов ефективного застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців. Для визначення рівня сформованості інформаційної культури був проведений моніторинг.

Результати анкетування, експертної оцінки, моніторингу, зрізів у вигляді тестів з метою порівняння та корекції рівня професійних знань, умінь та навичок, а також рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій, рівня сформованості інформаційної культури, що проводились на етапі констатувального експерименту, свідчать про необхідність підвищення рівня сформованості професійних знань, умінь та навичок, рівня сформованості інформаційної культури, рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій у професійній підготовці.

Отже, аналіз результатів констатувального експерименту підтвердив необхідність застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців аграрних коледжів, ефективність яких може забезпечити сукупність певних педагогічних умов.

Для проведення педагогічного експерименту нами було здійснено відбір та модифікацію методик А.М.Алексюка, С.У.Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), В.П.Безпалька (методика визначення коефіцієнту засвоєння знань), С.О.Сисоєвої (методика проведення експертної оцінки), А.А.Орлова (методика проведення моніторингу інноваційних процесів в освіті), Н.В.Баловсяк (методика визначення рівня сформованості інформаційної компетентності).

Формувальний експеримент був проведений із врахуванням результатів констатувального та з метою доведення чи спростування ефективності визначених педагогічних умов застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі.

Формувальний експеримент здійснювався в групах ІІ курсів спеціальності 5.070906 „Землевпорядкування” вищих навчальних аграрних закладів України І-ІІ рівнів акредитації.

Формувальний експеримент проводився у три етапи:

І-й – створення змістових та процесуальних моделей професійної підготовки майбутніх фахівців-землевпорядників за умови застосування інформаційних технологій;

ІІ-й – проведення аудиторного експерименту, за якого традиційна система професійної підготовки в експериментальних групах була замінена модульно-рейтинговою із застосуванням інформаційних технологій;

ІІІ-й – кількісний та якісний аналіз результатів експерименту.

На першому етапі формувального експерименту відповідно до визначених нами педагогічних умов застосування інформаційних технологій була створена змістова модель професійної підготовки землевпорядників в аграрному коледжі, що передбачала: розробку методики проведення моніторингу професійних знань студентів-землевпорядників за допомогою сучасних інформаційних технологій; організацію занять з дисциплін землевпорядного циклу з використанням сучасних інформаційних технологій; забезпечення контролю професійних знань за допомогою інформаційних технологій; технологію створення електронного посібника для професійної підготовки землевпорядників.

Було розроблено та рекомендовано до використання такі навчально-методичні матеріали: нові робочі програми з дисциплін землевпорядного циклу, зміст яких передбачає модульний принцип та застосування інформаційних технологій; методичні рекомендації щодо практичного застосування Microsoft PowerPoint у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі; методичні рекомендації щодо застосування тестових програм перевірки знань студентів Assist2 (Асистент2), SunRav TestOfficePro4 в професійній підготовці землевпорядників; методичні рекомендації до створення електронних посібників для дисциплін землевпорядного циклу в аграрному коледжі; тести для проведення моніторингу якості професійних знань та умінь студентів аграрних коледжів з організації діловодства, стандартизації, метрології та сертифікації в умовах застосування інформаційних технологій; навчально-методичне забезпечення контролю знань з організації землевпорядного діловодства в умовах застосування інформаційних технологій в аграрному коледжі; електронний та текстовий посібник з організації землевпорядного діловодства.

Суть процесуальної моделі полягала у визначенні критеріїв ефективності застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі та здійсненні перевірки припущення щодо впливу складових частин змістової моделі на якість професійної підготовки землевпорядників в аграрному коледжі.

На етапі формувального експерименту нами був визначений кількісний та якісний склад контрольної та експериментальної груп, отже, утворились контрольні та експериментальні групи студентів.

Для визначення рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій ми використали метод експертної оцінки.

При перевірці зміни рівнів сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій, аналізуючи відповіді на питання анкети, нами було здійснено ранжування варіантів відповіді.

Рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок студентів оцінювався нами за результатами заліків з модулів, що проходили у формі різнорівневого комп’ютерного тестування.

Для оцінки рівня сформованості інформаційної культури студентів ми скористалися моніторингом.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про ефективність застосування нами інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі, що засвідчують результати проведеного формувального експерименту.

У ході експериментального дослідження було встановлено, що рівень сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій, рівень сформованості професійних знань, умінь та навичок, рівень сформованості інформаційної культури мають різні показники в контрольній та експериментальній групах.

Узагальнувальний етап. Результати експертної оцінки, проведеної під час констатувального та після формувального експерименту, відзначають відмінність в значеннях рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій у контрольних та експериментальних групах.

Під час порівняльного аналізу результатів формувального експерименту в експериментальних та контрольних групах ми дійшли висновків, що результати рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій експериментальних груп відрізняються від контрольних: показники рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій в експериментальних групах зросли на 84%. Порівнюючи результати рівня сформованості мотивації щодо застосування інформаційних технологій в групах, охоплених констатувальним експериментом, та контрольних групах, зазначимо, що показники залишаються майже незмінними.

З метою перевірки невипадковості зафіксованої під час проведення експерименту різниці визначених рівнів в контрольних та експериментальних групах, нами був проведений статистичний аналіз достовірності експериментальних результатів.

За допомогою комп’ютерних програм були розраховані та проаналізовані статистичні показники: середнє арифметичне, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, перевірка гіпотези про нормальний розподіл вибірки за критерієм Пірсона.

Із загальної сукупності результатів експерименту були сформовані вибірки (на прикладі результатів моніторингу рівня сформованості інформаційної культури студентів) в контрольних та експериментальних групах.

Таким чином, статистичний аналіз достовірності експериментальних результатів дослідження дозволяє констатувати той факт, що при значній різниці у показниках у експериментальних групах дисперсія є нижчою, ніж в контрольних. Середньоквадратичне відхилення є величиною, яка безпосередньо використовується для розрахунку коефіцієнта варіації. За даними нашого дослідження коефіцієнт варіації в експериментальних групах нижчий, ніж у контрольних. Застосовуючи методику статистичної перевірки статистичної гіпотези про нормальний закон розподілу із застосуванням критерію Пірсона при рівні значущості , було отримано позитивний результат, що вказує на незначне відхилення теоретичних частот від емпіричних або узгодженість з гіпотезою про нормальний закон розподілу даних спостережень, що характеризують показники рівня сформованості інформаційної культури студентів в експериментальних групах на другій стадії експерименту. Відповідність даних спостережень емпіричної функції розподілу рівня сформованості інформаційної культури студентів в експериментальних групах (впродовж заключної стадії експерименту) нормальному закону розподілу свідчить про прийняття динаміки зміни рівня сформованості інформаційної культури студентів, систематичного керованого чітко визначеного позитивного значення.

Дані спостережень підтверджують впорядкований, передбачуваний, контрольований ріст показників критеріїв ефективності застосування інформаційних технологій у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі, що свідчить про ефективність запропонованої методики.

Упровадження. Розроблено і впроваджено: електронний та текстовий навчальний посібник з організації землевпорядного діловодства для викладачів та студентів аграрних коледжів; тестові програми перевірки професійних знань студентів Assist2 (Асистент2), SunRav TestOfficePro4 в професійній підготовці землевпорядників; методичні рекомендації до створення електронних посібників для дисциплін землевпорядного циклу в аграрному коледжі та методичні рекомендацій щодо практичного застосування програми створення презентацій Microsoft PowerPoint у професійній підготовці землевпорядників в аграрному коледжі для викладачів аграрних коледжів; навчально-методичне забезпечення контролю знань з організації землевпорядного діловодства із застосуванням інформаційних технологій в аграрному коледжі для студентів та викладачів дисциплін землевпорядного циклу, методистів аграрного коледжу.

Метод рейтингу  

вимоги до добору експертів

1.3.4. Метод рейтингу – метод оцінки тих чи інших показників діяльності компетентними суддями (експертами). До добору експертів висуваються певні вимоги, а саме [23, с.103; 60, с.23]:

компетентність (знання сутності проблеми);

креативність (здатність розв’язувати творчі завдання);

позитивне ставлення до експертизи;

несхильність до конформізму, тобто надмірного наслідування авторитетів у науці;

наукова об’єктивність;

аналітичність і широта мислення;

конструктивність мислення;

самокритичність.

Не завжди вдається знайти експертів, які б повною мірою задовольняли весь цей широкий спектр вимог. Проте прагнення до цього неодмінно сприяє підвищенню якості експертизи.

Рейтинг є основою для побудови найрізноманітніших шкал оцінок. Його використовують під час оцінювання популярності окремих учнів і значущості їх моральних якостей, престижності професій тощо.

Дата добавления: 2015-05-23