Приклади з педагогічної практики. Науково-педагогічна експедиція

Науково-педагогічна експедиція

Приклади з педагогічної практики

Узагальнення прогресивного педагогічного досвіду інтеграції знань дало можливість науковцям стверджувати, що накопичений цікавий досвід роботи викладачів з практики проведення інтегрованих уроків, семінарів, використання комплексних завдань. Зокрема, практикуються організаційні форми інтеграції знань, а саме: інтегровані уроки, інтеграція знань з математики, впровадження нових технологій навчання на інтегративній основі, розробка інтегративних методів та засобів навчання, інтегративний підхід до вивчення курсу фізики, інтегративний підхід до побудови дидактичних комплексів [24, с.344].

Науково-педагогічна експедиція

програма та методика

педагогічної експедиції

Науково-педагогічна експедиція – це метод педагогічного дослідження, який дає можливість одержати інформацію для глибокого і всебічного вивчення навчально-виховної роботи з учнями на місцях – в масовій школі, в умовах, які максимально наближаються до реальності. Експедиція дає можливість за короткий строк зібрати всебічний матеріал, надати безпосередню допомогу вчителю на місці, активно вплинути на шкільну практику з метою її вдосконалення, надати методичну допомогу школі. Як правило, в експедиції беруть участь фахівці з різних галузей педагогічної науки: дидактик, методисти, школознавці, що дає можливість всебічно і цілісно вивчити навчально-виховний процес [13, с.138].

З метою створення умов для професійно-особистісного розвитку педагогів були розроблені і практично реалізовані інноваційні програми. Однією з них є науково-педагогічна експедиція, в рамках якої педагоги готують власні проекти і потім апробують їх [73].

Підвищення кваліфікації проводиться як педагогічна експедиція (інноваційна форма підвищення кваліфікації), під час якої вчителі і викладачі разом зі спеціалістами методичної служби з’ясовують актуальні проблеми розвитку освіти, професійних утруднень вчителів, розробляють шляхи їх подолання і підтримують вчителів у прийнятті рішень. У результаті такої роботи виявляється інноваційна практика педагогів, яка відповідним чином оформляється [72].

Програма педагогічної експедиції „Актуальні проблеми педагогіки і психології” побудована за модульною системою [72]. Методика реалізації програми не повністю традиційна. Вона спрямована на допомогу педагогам піднятися на рівень суб’єктів власного підвищення кваліфікації, і відповідно, суб’єктів змін муніципальної системи освіти і шкільної освітньої практики. Для цього необхідно підвищити не тільки рівень обізнаності керівників з питань сучасного стану освіти і педагогічної науки, але і визначити способи підтримки ініціативи педагогів у різних сферах освіти. Програма орієнтована на тих спеціалістів, які будуть підтримувати педагогів у процесі змін, оновлення освіти і педагогічної практики у новій для них діяльності – діяльності супроводу і підтримки.

Організаційно і технологічно програма реалізується на таких рівнях:

робота з педагогами і управлінцями в межах змістових модулів;

групова робота з педагогами, орієнтованими на проектно-дослідницьку діяльність з теми модуля;

індивідуальна робота з методистами, які будуть супроводжувати і підтримувати проектно-дослідницьку роботу педагогів з вибраної теми модуля як технології підвищення кваліфікації в умовах відкритої додаткової професійної педагогічної освіти.

Педагоги, що пройшли навчання за даною програмою, стають консультантами для інших педагогів, що займаються запровадженням проектних і дослідницьких методів навчання.

Досвід моделювання та реалізації процесу підвищення кваліфікації в рамках науково-педагогічної експедиції представляється у науково-методичних посібниках [73].

Інформаційні джерела  

види документів,

види аналізу документів

1.3.8. Вивчення інформаційних джерел з проблем дослідження

Метод вивчення інформаційних джерел з проблем дослідження або, як визначає Г.Т.Кловак, методи вивчення продуктів діяльності – це група методів дослідження, за яких використовують систему процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини [23, с.110]. До них належать: аналіз особистих документів, аналіз офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації, аналіз продуктів діяльності [23, с.110].

Аналіз особистих документів (листів, щоденників, автобіографій, особових справ) дає матеріал для психодіагностики, дослідження ставлення особистості до навчання, оцінки рівня засвоєння знань і сформованості умінь та навичок.

Аналіз офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації (записів дискусій, розмов, нарад; статутів, наказів, розпоряджень, законів) застосовується для вивчення соціальних процесів, явищ та їх впливу на особистість і стан навчально-виховної роботи в школі.

Аналіз продуктів діяльності (творчих, професійних, поведінкових, суспільних тощо) як метод психолого-педагогічного дослідження широко використовується в дослідницькій, прикладній діяльності педагогів і психологів. Ефективність цього методу залежить від уміння дослідника знаходити в документах навчально-виховного закладу та матеріалах діяльності вихованців головне, характерне, глибоко аналізувати його, бачити за ним реальні факти в діях педагогів і учнів.

У педагогічному дослідженні зазначені методи мають конкретніше спрямування на вивчення продуктів діяльності саме учнів. Серед них можна назвати такі: метод вивчення й аналізу системи учнівських робіт (письмових і лабораторно-практичних); метод лабораторних робіт контрольного характеру; метод вивчення окремих учнівських робіт і шкільної документації [23, с.110].

Зокрема, за останні роки широкого поширення набув метод вивчення й аналізу системи учнівських робіт (письмових і лабораторно-практичних). Його ефективність залежить від виконання певних вимог, а саме:

перевірка повинна давати інформацію про всі основні елементи підготовленості учнів: знання фактичного матеріалу, спеціальні вміння й навички навчальної праці та пізнавальної діяльності;

давати такий обсяг інформації, щоб можна було робити об’єктивні висновки про підготовленість учнів;

важливо застосовувати методи, що забезпечують прийнятний ступінь надійності інформації про ті чи інші аспекти підготовленості школярів;

застосовувані методи повинні давати інформацію оперативно, з оптимальною частотою і бажано в ті моменти, коли ще можна вплинути на процес навчання;

потрібно застосовувати методи, що забезпечують отримання різнобічних відомостей як про окремих школярів, так і про підготовленість усього класу, а також про типові сильні та слабкі їх сторони, що дозволить здійснювати індивідуальний підхід і вдосконалювати загальні засоби процесу навчання;

завдання контрольних робіт повинні задовольняти такі вимоги: включати запитання найскладніші та найважчі для засвоєння і разом з тим актуальні для подальших етапів навчання;

виконання всієї сукупності завдань має дати матеріал для побудови цілісного уявлення про особливості розумової діяльності учня;

основну увагу варто приділяти перевірці вміння школярів виокремлювати головне, істотне в навчальному матеріалі, а також ступеням розвитку вміння школярів мислити самостійно;

їх виконання має свідчити про сформованість найбільш універсальних і інтегрованих прийомів навчальної праці, що є актуальними для основних етапів навчання.

Важливе місце в системі письмових форм контролю посідають контрольні роботи. За останні роки в педагогічних дослідженнях застосовуються різні засоби контролю, серед них перфокарти, механічні вікторини, контрольні лінійки, комп’ютери [23, с.111].

А.А.Киверялг зазначає, що за формою фіксації інформації документи поділяються на [21, с.107]:

письмові документи (містять в основному текст);

статистичні дані (цифрова інформація);

іконографічна документація (кіно-фотодокументи, картини);

фонетичні документи (магнітофонні записи);

технічні продукти (креслення, вироби технічної творчості).

Для професійної педагогіки цікавими є письмові документи такі, як класні журнали, робочі, календарні плани, навчальні плани, програми.

Розрізняють п’ять основних видів аналізу педагогічної документації:

психологічний (мета аналізу – з’ясування ставлення учнів до будь-якого педагогічного явища, вивчення психіки учнів);

педагогічний (на основі аналізу програм з’ясовують переваги в навчанні);

розвитку учнів (за змістом та за стилем творів аналізується розвиток інтелекту);

формалізований (контекст-аналіз, під час якого знаходять кількісні ознаки, риси, властивості документів, наприклад, частота однакових слів у технічному інструктажі, що відображають певні сторони документа, що вивчається);

технологічний (на основі вивчення складених учнями технологічних карт визначаються засвоєні учнями технологічні поняття і доречність організації технологічного процесу) [21, с.108].

Ретельне вивчення літератури допомагає відокремити відоме від невідомого, зафіксувати установлені факти, накопичити досвід, чітко окреслити досліджувану проблему.

Під час вивчення матеріалу необхідно чітко поставити мету і відповідно до неї виділити показники для збору даних, визначити способи їх оформлення (таблиці, тематичні вибірки).

У ході систематизації і аналізу отриманих даних виявляються особливості діяльності педагогів, учнів. Вивчення літератури та інших джерел наукового і методичного характеру є важливою складовою підготовчого етапу дослідницької роботи, на якому виникає необхідність виконання літературного огляду, обґрунтування актуальності поставленого питання і відповідно проведеної дослідницької роботи [20, с.93].

Дата добавления: 2015-05-23