Приклади з педагогічної практики. Метод бесіди забезпечував пізнання недостатньої якості процесу навчання, виховання та розвитку студентів через безпосереднє спілкування з викладачами і

Метод бесіди забезпечував пізнання недостатньої якості процесу навчання, виховання та розвитку студентів через безпосереднє спілкування з викладачами і майбутніми фахівцями із спортивно-оздоровчого туризму [26, с.453]. Так під час бесіди у ході констатувального експерименту з викладачами факультету фізичного виховання було встановлено, що вони недостатньо ретельно відбирають зміст навчання і виховання студентів, форми, методи роботи з ними. Процес виховання та розвитку студентів відбувається спонтанно, нецілеспрямовано. Під час бесід із студентами про якість їхньої професійної підготовки було з’ясовано, що інтерес до навчання знижується з причин надмірної теоретизації навчально-виховного процесу. Студентам бракує практики в туристських клубах і туристських станціях.

Для забезпечення результативності бесіди склали її план, основні та додаткові питання. Для відвертого обміну думками створювали сприятливу психологічну атмосферу, враховували індивідуальні особливості викладачів і студентів, виявляли педагогічний такт, протоколювали бесіди.

Під час проведення інтерв’ю ставили заздалегідь сформульовані питання у певній послідовності й записували відповіді співбесідника. Так з викладачами проводились інтерв’ю з питань: логіка і методика педагогічних досліджень, сутність та особливість наукових досліджень у загальній педагогіці (педагогіці туризму), актуальність досліджень теоретико-методичних проблем виховання, змісту і динаміки цілісного виховного процесу, особистісно орієнтоване навчання та виховання студентів у вищих навчальних закладах. У студентів брали інтерв’ю з таких питань: цілісне ставлення до навчання за майбутньою професією, ставлення до спортивно-оздоровчої роботи учнів засобами туризму, перспективи розвитку спортивно-оздоровчого туризму [26, с.454].

Соціометричний метод  

соціометрія,

соціометричний критерії та їх види,

соціограма

1.5.3. Соціометрія. Соціометрія – галузь соціології, яка вивчає міжособистісні взаємини у малих групах кількісними методами, зосереджуючись на внутрішньогрупових симпатіях і антипатіях. За допомогою спеціальної методики (соціометричний тест) експериментально досліджується взаємне суб’єктивне ставлення членів групи один до одного, структура і динаміка цих взаємовідносин, становище індивідів у групі, питання лідерства [23, с.104].

Сучасна соціометрія найчастіше використовує два методи – анкетування та опитування, розроблених так, щоб навіть на підставі анонімних відповідей можна було скласти соціоматрицю, яка б відображала особливості взаємостосунків (симпатії, антипатії) у групі.

Соціометричне опитування суттєво відрізняється від інших видів соціологічного опитування передусім тим, що об’єктом його вивчення є не характеристика респондента, а характеристика взаємин між респондентами [23, с.104].

Цей метод застосовують для дослідження міжособитісних стосунків і міжгрупових відносин з метою їх поліпшення. Він дає змогу вивчити особливості неформальних (неофіційних) стосунків, отримуючи соціологічну інформацію, яку іншим способом дістати майже неможливо. Грамотне його використання є передумовою для ґрунтовних теоретичних висновків про функціонування та розвиток груп, досягнення очікуваних результатів у формуванні колективів, підвищення ефективності їх діяльності.

Процедурно соціометрія є поєднанням методики опитування й алгоритмів для спеціальної математичної обробки первинних вимірювань. Взаємини між членами колективу з’ясовують на основі таких процедур: вибір (бажання індивіда до співробітництва з іншим індивідом); відхилення (небажання співпрацювати з іншими); нехтування (залишення одним індивідом іншого поза власною увагою).

Запитання соціометричної анкети містять так званий соціометричний критерій. Вербально його формулюють так: „Кого б ви обрали?”, „Чиїй думці Ви віддаєте перевагу в ситуації?”, „Хто зумівби Вас переконати?” та ін. Соціометричний критерій має:

налаштувати учасника дослідження на вибір або відхилення іншого учасника групи;

бути зрозумілим і цікавим для учасників дослідження;

містити в собі пропозиції щодо вибору або відхилення, які повинні формувати в учасників групи позитивний емоційно-психологічний ефект;

не допускати обмежень щодо вибору одних і відхилення інших учасників групи.

Соціометричні критерії поділяються на два основні класи [23,с.104]:

комунікативні критерії (соціометричні тести) використовують для опису, виміру реальних або уявних взаємин у групі, з’ясування ставлення кожного члена групи до його оточення („Кого б Ви запросили на День народження?”);

гностичні критерії (тести соціальної перцепції), спрямовані на відображення уявлень людини про своє місце й роль у запропонованій грі та про те, хто саме може її обрати для вирішення конкретного завдання, а хто – відхилити („Хто з Вашого класу, на Вашу думку, хотів би запросити Вас на День народження?”).

В обох випадках критерії сформульовані у позитивній формі, тобто орієнтовані на з’ясування вибору. Але є й заперечні критерії, які фіксують негативне ставлення однієї людини до іншої.

У соціометрії поширені дихотомічні критерії, які дають можливість точніше з’ясувати взаємини у групі. Наприклад: „Кого з учнів вашого класу Ви запросили б на День народження (позитивна частина критерію), а кого б ні?” (заперечна частина критерію).

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, які означають стан особистості в міжособистісних стосунках. „Зірка” – член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. „Бажаний” – член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше від кількості виборів, які віддані найпопулярнішому. „Відтиснутий” – член групи (колективу), котрого ніхто не вибрав.

У процесі соціометричного дослідження складають соціограму – графічне відтворення результатів математичної обробки даних, отриманих за допомогою соціометричного тесту. Соціограма наочно відображає взаємні симпатії й антипатії, наявність соціометричних „зірок” (осіб, яких обирає більшість опитуваних), „відтиснутих” (осіб, від яких усі відвертаються) та проміжні ланки між цими полюсами. Вона дає можливість побачити структуру взаємин у групі, робити припущення щодо стилів лідерства, ступеня організованості групи загалом [23, с.105].

Соціометрію використовують разом з іншими методами, оскільки вона не розкриває сутності взаємин у групі, а лише відображає їх загальну характеристику.

Дата добавления: 2015-05-23